У неділю, 26 вересня, в Німеччині відбудуться парламентські вибори. Цю кампанію називають найбільш непередбачуваною за останні роки. Уже відомо, що в країні точно буде новий федеральний канцлер, тому що Ангела Меркель йде з цього поста. Який розклад сил напередодні? Який прогноз? Як той чи інший результат може вплинути на відносини ФРН з Росією, з Україною? У цих питаннях в ексклюзивному інтерв'ю для видання "Коментарі" допомогли розібратися експерти.
Виборы в Бундестаг. Фото: "Укрінформ"
"Монобільшості" за підсумками парламентських виборів у Німеччині не вийде
Експерт Українського інституту політики Єва Антоненко звертає увагу, що згідно зі зрізом останніх соціологічних досліджень, жодна з партій Німеччини зараз не є явним лідером. Тому "монобільшості" не вийде і партіям доведеться формувати коаліцію. І вже за підсумками її формування федеральний парламент Німеччини буде обирати нового канцлера.
"Що цікаво: якби канцлера обирав народ, а не Бундестаг, за підсумками голосування ним би став представник СДПН (Соціал-демократична партія Німеччини) і чинний міністр фінансів Олаф Шольц, який, до того ж, виграв теледебати. А сама партія вперше за останні півтора десятиліття випередила в підтримці партію Меркель (Блок Християнсько-демократичного союзу і Християнсько-соціального союзу — ХДС/ХСС), — зазначає експерт. — ХДС/ХСС орієнтовно може отримати 21-23%, СДПН — близько 25-27%. Підтримка "Зелених" (Союз-90/Зелені) коливається в межах 14-17%. Також до парламенту можуть пройти ліберали ВДП (Вільна демократична партія) і ультраправі АДГ (Альтернатива для Німеччини) і "Ліва партія" (Партія "Лівих"). При цьому близько 40% виборців заявили, що поки не визначилися з вибором, і їхні голоси можуть кардинально змінити розклад".
Найбільш ймовірно, більшість буде формувати коаліція з трьох-чотирьох партій. Але точно спрогнозувати, як домовляться політсили, поки складно, вважає Єва Антоненко. Переговори можуть затягнутися навіть на місяці, що призведе до тимчасового відсторонення Німеччини від активної зовнішньої політики. І є ймовірність, що партія, яка набрала найбільшу кількість голосів, за підсумками переговорів у коаліцію не ввійде.
"Кандидати на пост канцлера як від ХДС/ХСС (Армін Лашет), так і від "Зелених" (Аннали Бербок) були інформаційно дискредитовані під час виборчої кампанії, що безпосередньо вплинуло на їх рейтинги й можливість обійняти посаду. До того ж в умовах значного зростання цін на газ програма "зеленої" Бербок розглядається її опонентами як бомба уповільненої дії для соціальної держави. З цієї причини з більшою ймовірністю при голосуванні за канцлера пріоритет можуть віддати Шольцу (СДПН) або Арміну Лашету (ХДС/ХСС)", — припускає експерт.
На її думку, попри те, що нинішня українська влада розглядає "Зелених" як своїх потенційних союзників, з огляду на розклад, ті навряд чи будуть значно впливати на зовнішньополітичний курс Німеччини — навіть в разі входження в коаліцію. Що цілком може статися, враховуючи ситуативне об'єднання Бербок і Шольца проти Лашета на останніх дебатах.
При цьому СДПН, лідери в соцопитуваннях, виступають за пом'якшення антиросійських санкцій, підкреслює Єва Антоненко. Однак, на її думку, не варто розглядати партію і Шольца перебільшено проросійськими. З найбільшою ймовірністю при входженні у владу вони продовжать стриману політику Меркель з офіційним осудом анексії Криму при одночасній співпраці з РФ по "Північному потоку-2".
Голосування не вибори в Бундестаг — лише перший крок до переформатування влади
Політолог Андрій Окара називає політичну систему Німеччини, мабуть, еталонною для парламентської форми правління.
"Саме коаліція в парламенті визначає більшість значущих питань. Нюанс у тому, що коаліція може складатися не обов'язково з переможців, а й з тих, хто має невеликі результати на виборах, але готовий стати частиною коаліції. А тому саме по собі голосування не вибори в Бундестаг — лише перший крок до переформатування влади. Важливо, як потім будуть домовлятися між собою партії", — пояснює політолог.
За його словами, зараз досить складний набір можливостей, який по-різному впливатиме на українську, російську, американську політику німецького парламенту.
"У німецькому суспільстві досить складне, багаторівневе ставлення до Росії. Є такі, кого за українськими поняттями можна ідентифікувати як "ватників". Але є і ті, хто дуже критично ставиться до проросійських настроїв німецької влади. Тому та ж тема "Північного потоку-2" має як жорстких критиків, так і жорстких прихильників", — зазначає Андрій Окара.
Він акцентує, що головна теза таких німецьких політиків як соціал-демократи, як християнські демократи (прихильники Меркель) — найбільших і традиційних партій Німеччини — така: ми з Росією багато воювали й не хотілося б, щоб ця війна продовжувалася. І ті, й інші готові до компромісу з Росією. На різних умовах, з різними нюансами. Але готові. Тому російські спостерігачі з надією стежать за виборами в Бундестаг. І сподіваються, що німецька трендова еліта вважатиме за краще інтереси цінностям. Саме це відбувається з ПП-2. Інтереси (Німеччина стає головним європейським розподільником газу) радикально домінують над цінностями.
"Головна партія, яка проповідує політику цінностей, а не інтересів, це "Зелені". І для України найефективніші й бажані розклади — це, наприклад, ХДС/ХСС, "Зелені". Для Росії ж — СДПН Ліві або ВДП. Остання коаліція буде позитивно впливати на все, пов'язане з "Північними потоками", на спробу конфігурувати геополітичну континентальну вісь Москва-Берлін, загальний фронт проти Америки, європейсько-російський. Більш тісні відносини з Китаєм, менш хороші з Україною (треба швидше вирішувати конфлікт, не дивлячись на інтереси офіційного Києва)", — зазначив Андрій Окара.
Він додає, якщо ж тему України будуть модерувати "Зелені" і хто б з ними не був у коаліції — названі питання будуть вирішуватися в більш вигідному для офіційного Києва ключі.
"Останнім часом, відзначають німецькі аналітики, критика щодо Росії збільшується. Але все одно загальний настрій на реваншистські геополітичні проєкти залишаються. І це буде, думаю, визначати зовнішньополітичні погляди нової німецької влади. Тому, схоже на те, що для України хороших розкладів немає", — резюмує політолог.
Читайте також на порталі "Коментарі" — скільки фрау Меркель буде отримувати на пенсії: стала відома точна сума.
Читайте Comments.ua в Google News
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.