У четвер, 20 квітня, відбувся неанонсований візит генсека НАТО Єнса Столтенберга до України. Це перший його приїзд до нашої країни з початку широкомасштабного російського вторгнення. Президент Володимир Зеленський під час переговорів із головою Північноатлантичного Альянсу порушив питання необхідності прискорення військової допомоги Україні, а також гарантій безпеки нашій країні на шляху в НАТО. У свою чергу, у Кремлі заявили, що недопущення вступу України в НАТО, як і раніше, залишається однією з цілей так званої "спецоперації". Чому Столтенберг саме зараз відвідав Україну? Чи можливі якісь кардинальні зміни під час російсько-української війни після цього візиту? Видання "Коментарі" із цими питаннями звернулося до експертів.
Єнс Столтенберг. Фото: із відкритих джерел
У нинішніх умовах активність НАТО на українському напрямку підкреслює безпорадність росії, яка зросла
Керівник Центру політичної розвідки, політтехнолог Олег Постернак розмірковує так:
"Активність Північноатлантичного альянсу щодо України створює ймовірність зміни рівня відносин та формату інтеграції. Змінилася і тональність заяв, і зміст перспектив. Столтенберг уже говорить, що на липневому саміті у Вільнюсі країни-члени альянсу готуються обговорювати питання членства України та гарантії безпеки для неї".
Про це, акцентує експерт, не могло бути й мови півроку тому, оскільки НАТО керувалося побоюваннями щодо можливої військової реакції РФ щодо країн альянсу.
"Насамперед НАТО як структура намагалася мінімізувати своє залучення у контексті українсько-російської війни, – нагадує Олег Постернак. – Проте рівень військово-технічної допомоги Україні, який надається окремими країнами альянсу, фактично поставив питання про функціональне призначення та ефективність блоку як активного суб'єкта у системі міжнародної безпеки. Тим більше для Столтенберга, чия каденція на посту генсека добігає кінця, це амбіція внести вагоме персональне значення у вибудовуванні нової моделі світопорядку на континенті".
Реакція Росії у цьому випадку більш формальна, у межах колишніх ідеологічних забобонів, вважає експерт.
"У нинішніх умовах активність НАТО на українському напрямку наголошує на збільшеній безпорадності Росії, її військово-технічній слабкості та розгубленості в умовах, коли Альянс отримує можливість для значного зміцнення свого потенціалу", – констатує керівник Центру політичної розвідки.
Перед повномасштабним контрнаступом ЗСУ ми з партнерами "звіряємо годинник" і заручаємося їхньою всеосяжною підтримкою
За словами політичного експерта Світлани Кушнір, у світі наразі є дві глобальні лінії розлому: Європейський континент та Тихоокеанський регіон.
"І, якщо у відносинах Китаю і Тайваню ми спостерігаємо певний повільний (відносно) лаг
протистояння,
то в центральній частині Європи – рана, що кровоточить. Не дивуйтеся, що світ не на 100% говорить про агресію Росії проти нас як про війну Росії проти народу України. Нещодавні заяви президента тієї ж Бразилії – ілюстрація цього. Приїзд Столтенберга в Україну актуалізує воєнний конфлікт (а без дипломатичного флеру – це війна на знищення українського народу) на геополітичній карті. Таким чином, увага знову буде зосереджена на нас та допомозі нам. Це, – вважає експерт, – дає шанс переконати членів Альянсу до Вільнюського саміту НАТО (пройде 11 та 12 липня) розглянути прискорену процедуру приєднання України до цього військово-політичного союзу". Зрозуміло, продовжує Світлана Кушнір, що у Кремлі сполошилися. І навіть через коментар путінського рупора Дмитра Пєскова прозирає погроза росіян на адресу НАТО, якщо Альянс допустить Україну під свою парасольку колективної безпеки.
"Я не схильна підтримувати конспірологічну версію, ніби Столтенберг приїхав до Києва "умовити" Зеленського сісти за стіл переговорів із путіним. Швидше – перед повномасштабним
контрнаступом ЗСУ ми з партнерами "звіряємо годинник" і заручаємося їхньою всеосяжною підтримкою, включаючи додаткові постачання важкого озброєння. Поки в нашій Конституції записані євроатлантичні устремління, ми рухатимемося орбітою зближення", – констатує експерт. Читайте також на порталі "Коментарі" — чого боїться Сеул – чи є шанси, що південнокорейська зброя таки опиниться в Україні.
Читайте Comments.ua в Google News
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.