Ким був президент Ірану Ібрагім Раїсі: він сидів у "комісії смерті"

Ібрагім Раїсі був однією з найважливіших людей в країні та роками відповідав за судову систему Ірану. Він програв вибори у 2017, однак здобув перемогу у 2021 та став президентом Ірану. Також в ньому бачили наступника верховного лідера Ірану Алі Хаменеї, проте Ібрагім Раїсі загинув під час катастрофи гелікоптера у віці 63 років.

Президент Ірану Ібрагім Раїсі. Фото з відкритих джерел

Ібрагім Раїсі народився в 1960 році та пройшов усі рівні іранської судової системи. У 1981 році, коли йому виповнився 21 рік, він став прокурором у місті Карадж на півночі Ірану. У 1980-1990-х роках, Раїсі отримав посаду прокурора в Тегерані, а в наступні роки обіймав найвищі посади в іранській системі правосуддя.

З 2004 по 2014 рік Раїсі був заступником голови юстиції Ірану. Потім став генеральним прокурором і завершив свою кар'єру в системі правосуддя посадою головного судді Ірану на які працював до 2021 року.

Раїсі член "комісії смерті"

Як довірена особа верховного лідера Ірану, Раїсі брав участь у таємній "комісії смерті" з чотирьох осіб, яка в 1988 році засудила до смертної кари близько 5000 осіб людей. Це були члени та прихильники Організації моджахедів іранського народу (ОМІН) та інші політичні опоненти, які перебували у в'язницях Ірану.

ОМІН — це утворення, створене в 1960-х роках, яке брало участь в Іранській революції 1979 року. Саме ці події привели до влади нинішні керівні еліти на чолі з Рухоллою Хомейні. ОМІН спочатку воював на боці Хомейні, але потім відвернувся від нього, поставивши під сумнів правовий порядок, який Хомейні запровадив у країні. Організація оголосила війну режиму аятол і зосередилася на терористичній діяльності, яка мала призвести до зміни влади. 

Уряд Ірану активно шукав членів організації та ув’язнював їх. З липня 1988 року приблизно пів року тривали страти, і, за повідомленнями правозахисних організацій, "тисячі політичних дисидентів систематично піддавалися позасудовим стратам згідно з наказом верховного лідера Ірану". 

Кандидат у президенти та президент

Довіра Хомейні, а потім і Хаменеї допомогла Раїсі просунутися в ієрархії іранської системи правосуддя. У 2017 році Раїсі вирішив балотуватися в президенти проти чинного на той момент лідера Хассана Рухані. Попри поразку, за Раїсі проголосували понад 38% виборців.

Після програшу на виборах Раїсі став головним суддею Ірану та віцеголовою Асамблеї експертів із 88 членів, яка відповідає за вибір наступного верховного лідера Ірану. Самого Раїсі, якого вважають правою рукою Алі Хаменеї, багато експертів називали його можливим наступником.

У 2019 році адміністрація Дональда Трампа наклала санкції на Раїсі, зокрема: за участь у "комісії смерті" та за причетність до придушення революції 2009 року, коли влада придушила протести проти порушень на виборах.

У 2021 році Раїсі знову балотувалася в президенти. Рухані не міг брати участь у виборах, а Ібрагім Раїсі переміг з результатом понад 63%.

Підтримка Росії та конфлікт на Близькому Сході

Раїсі був представником ультраконсервативної частини іранського суспільства. У зовнішній політиці Іран під керівництвом Раїсі офіційно оголосив нейтралітет після вторгнення Росії в Україну, але неодноразово надавав підтримку Москві: як дипломатичну, так і військову. Тегеран постачав безпілотники російській армії, а верховний лідер Ірану під час зустрічі з Володимиром Путіним заявив, що "Росія повинна була напасти на Україну", щоб на неї не напали країни НАТО.

Під час президентства Раїсі відносини між Іраном та Ізраїлем значно охолодилися. Тель-Авів звинуватив Тегеран у нападі ХАМАС на Ізраїль 7 жовтня 2023 року, заявивши, що це сталось за сприяння Ірану.

19 травня в наслідок катастрофи гелікоптера Ібрагім Раїсі помер поблизу кордону Азербайджану та Ірану.

Раніше портал "Коментарі" повідомляв про офіційну заяву щодо аварії гелікоптера президента Ірану Ібрагіма Раїсі.

Також "Коментарі" писали, що Раїсі висловив свою позицію щодо нападу ХАМАС на Ізраїль.