Головна Новини Світ Близький Схід Нафта, хаос і амбіції: що насправді приховує “перемога” Трампа над Іраном
commentss НОВИНИ Всі новини

Нафта, хаос і амбіції: що насправді приховує “перемога” Трампа над Іраном

Експерти сумніваються в успіху Дональд Трамп: контроль Ірану над Ормузькою протокою, зростання цін і роздратовані союзники говорять про інше

9 квітня 2026, 17:20
Поділіться публікацією:

Президент США Дональд Трамп хизується перемогою у війні проти Ірану. При цьому продовжує тиснути на союзників. Так США вимагають від європейських союзників терміново визначитися із конкретними зобов’язаннями щодо безпеки в Ормузькій протоці після завершення бойових дій в Ірані. Про це повідомляє Bloomberg з посиланням на високопоставленого представника НАТО. Тож те, що відбулося – перемога чи радше поразка Трампа? Як пояснити поведінку президента США? Видання "Коментарі" з цими питаннями звернулося до експертів.

Нафта, хаос і амбіції: що насправді приховує “перемога” Трампа над Іраном

Дональд Трамп. Фото: з відкритих джерел

Трамп цією війною вистрелив собі у ногу

Політолог, викладач Київського національного університету (КНУ) імені Тараса Шевченка, експерт з міжнародної політики Петро Олещук зазначив, що насправді, те, що відбулося, назвати перемогою Дональда Трампа, мяко кажучи, складно, тому що по суті, якщо вести мову про домовленості, які зараз обговорюються, то він нічого абсолютно не досягнув із поставлених цілей. Зокрема щодо обмеження ядерної програми Ірану.

"Іран від ядерної програми не відмовляється. Єдине, що формально відмовляється від створення ядерної зброї, але це було і до початку цієї війни, за великим рахунком. Крім того, Іран зберігає контроль над Ормузькою протокою і фіксує цей контроль. Ну і, знову ж таки, іранський режим зберігається. Тобто не можна сказати, що хоча б одна із цілей, які озвучувалися на початку війни, були досягнуті хоча б частково. Так, Сполучені Штати разом з Ізраїлем суттєво знищили промисловість Ірану, завдали достатньо болючих ударів по політичній еліті Ірану. Тобто загалом Іран безперечно буде ослаблений, але очевидно, що ті ресурси, які були витрачені, вони не співмірні з результатами. Це, по-перше. А, по-друге, сам Трамп завдав собі потужного удару, оскільки через блокування Ормузької протоки ціни на нафту різко зросли у світі, і це вкрай буде негативно позначатися на економіці США, і, зрештою, на рейтинг самого Трампа", – зазначив співрозмовник порталу "Коментарі". 

Тому, продовжує Петро Олещук, поки що все виглядає так, що Дональд Трамп цією війною вистрелив собі у ногу. Він не досягнув якихось більш-менш зрозумілих результатів, але при цьому зруйнував систему світової нафтової економіки. І тепер змушений, з одного боку, знімати санкції з Росії, знімати санкції з того самого Ірану, аби хоч якось заповнити світовий ринок нафтопродуктами.

"На цьому тлі Трамп добряче підпсував стосунки з монархіями Персидської затоки, які фактично відчули себе кинутими США під іранські ракети. Це означатиме, що буде відбуватися глобальна перебудова альянсів, ну і загалом світової системи безпеки. На цьому тлі Трамп не вигадав нічого кращого, як розпочати глобальні нападки на НАТО, звинувачуючи союзників у всіх бідах. Це, мабуть, теж продовжить руйнацію системи зовнішньополітичних союзів і союзників США. Тому якихось особливих виразних перемог тут ніхто не бачить. Можна казати про певні тактичні результати, тобто тактичні перемоги у Трампа є. сюди можна віднести ліквідацію аятол, послаблення режиму Ірану у контексті технічного забезпечення, озброєння, але це саме тактичні перемоги. Стратегічно Трамп змушений тепер буде шукати способи, як терміново знизити ціни на нафту і зробити це йому буде, м'яко кажучи, непросто. Тому все це може призвести, зрештою, до поразки Трампа, наприклад, на виборах до Конгресу. І цю поразку, швидше за все, він сам собі і приніс", – зазначив політолог. 

При цьому, підсумовує Петро Олещук, тактика – постійно голосувати про перемогу – звична для Трампа. Він постійно когось перемагає. Тому це теж не дуже сприяє серйозному сприйняттю всіх заяв президента США.

Не можна сказати, що Трамп капітулював

Директор Міжнародного інституту політичної філософії, політичний аналітик Віктор Савінов зазначив, говорити про те, що Дональд Трамп капітулював – це не дуже правильна оцінка. 

"Що Трамп позначав від початку як цілі кампанії? Передусім – ліквідація верхівки режиму аятол. Скільки разів вже було зачищено лідерів КВІР, лідерів Басідж та іншого керівництва радикальних угруповань? Який там вже за ліком склад – третій? Ми не можемо назвати жодного військового прецеденту, щоб за 1,5 місяці було знищено у воюючій країні всіх, хто приймає рішення, бо ж президент Ірану, як і взагалі цивільна влада, не були об’єктом атак, бо агресія виходила від релігійних груп. Отже, тут Трамп дійсно досяг заявленої цілі", – зазначив експерт. 

Що ж до ракетної програми Ірану, то аналітик говорить, що було знищено велику кількість заводів. Військовий потенціал режиму підірваний достатньо серйозно, хай і не остаточно. І це визнають навіть критики Трампа. І ще 1,5 тижня тому Ізраїль та США позначили, що тут всі необхідні цілі кампанії вже виконані. Не постфактум, коли це можна було би вважати за виправдання, а ще в процесі завдавання ударів. 

"Ядерна програма Ірану. Точно перевірити, в якому стані вона перебуває, дуже важко, але крім ударів по заводах було ліквідовано додатково тих вчених-ядерників, що лишились після минулого червня. Чекаємо даних від розвідки найбільш зацікавленої сторони – Ізраїлю. Але створення ядерної зброї однозначно відсунулось на 1-3 роки чи більше", – зазначив експерт. 

Він продовжує, багато говорять про Ормузьку протоку. Зараз явно намагаються приховати основні моменти домовленостей між США і Іраном. Якби цих домовленостей не було, то ні Трамп, ні іранський режим не мали б резону припиняти військові дії. Ліван – окреме питання. 

"З'явилась інформація, що плату за прохід протокою іранці так чи інакше брали ще до війни. І що зараз мова нібито йде про $1 за кожен барель нафти. За оцінками минулорічного обсягу транзиту виходить десь $7 млрд на рік. Не дуже великі гроші, але Ірану є за що поборотись. Навіть якщо частину з кожного долара віддаватимуть Оману, з яким ділять Ормузьку протоку. Ділитись явно доведеться ще й зі США: Трамп вже заявив, що розглядає можливість створення спільного з Іраном проекту контролю судноплавства в Ормузькій протоці, включаючи введення плати за прохід. За його словами, така схема могла б підвищити безпеку та одночасно приносити дохід. Не слід забувати, що однієї з головних умов Ірану для не відновлення війни за 2 тижні є зняття санкцій — дозвіл Ірану продавати свою нафту. І, ймовірно, США за цей дозвіл теж отримуватимуть свої відступні. В такий спосіб, всі сторони зможуть називати себе переможцями у цій війні", – зазначив експерт.  

Щодо зміни режиму, то за словами експерта, Трамп нічого такого не обіцяв. Крім того, що створить умови для іранського населення розібратись з цією проблемою. Зрештою, Іран – суверенна країна і режим мав міняти народ. Або не міняти, якщо всіх все влаштовує. Умови для зміни режиму зараз дійсно набагато кращі, ніж були до кампанії — адже удари окремо і цілеспрямовано завдавались і по блокпостах басіджів, і по інфраструктурі органів, що відповідають за придушення протестів, п банківській інфраструктурі, щоб зменшити можливість режиму оплачувати роботу силовиків з придушення протестів. Все це і багато чого ще було виконане. Все решта — не задача Трампа.

"Головою переговорної групи від Ірану оголошено спікера парламенту Мохаммада Галібафа. А Трамп ще 24 березня зазначив, що саме з цією людиною хоче вести переговори. Тобто, радикалів зачистили і вийшли саме на бажаний формат: діалог з поміркованою частиною іранського керівництва. Ну і момент термінів: ще до початку і Ізраїль, і США зазначили, що кампанія забере 4-6 тижнів. Зараз маємо якраз 5-й тиждень. Трамп підняв літаки Б-52, потенційні носії ядерних зарядів і довів, що цілком може прийняти настільки жорстке рішення і реально знищити все, що зможе. І Іран пішов на перемир’я. Хоча, звісно, головний підсумок це все не змінило: війну відкладено. Бо країни Перської затоки озброюються, Іран відновлюватиме свій військовий і ядерний потенціал, Ізраїль пильно спостерігатиме і триматиме зброю напоготові... І ми знов матимем війну на Близькому сході. Якщо, звісно, всі накопичені чинники не спрацюють і режим аятол врешті не буде повалено іранцями", – констатував експерт.

Читайте також на порталі "Коментарі" — стало відомо, чи продовжуватимуть США ослаблення санкцій для нафти з РФ та Ірану.




Читайте Comments.ua в Google News
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.

Новини