Рубрики
МЕНЮ
Vitalii Rozkariaka
Лукашу Міхалкевичу 39 років, уже довгий час він живе у польському місті Ольштин разом із дружиною Монікою та двома дітьми. Коли почалася війна в Україні, розповідає чоловік виданню Wyborcza.pl, увага усієї його родини була зосереджена на новинах з фронту, всі переживали за долю України та хвилювалися, що Польща може стати наступною.
Лукаш Михалкевич з родиною, з відкритих джерел
"Якось, переглядаючи новини по інтернету, я прочитав історію про дітей, які, тікаючи від війни, пішли пішки з Києва у бік Львова. Я розплакався. Зі сльозами на очах я пішов до дружини і сказав, що маю намір поїхати в Україну. Вона також почала плакати, сказавши, що якщо я цього справді хочу, то маю їхати", — розповідає Лукаш.
З цього рішення і розпочалося створення транскордонної групи, про подвиги якої знає вся Польща та пів Європи. Поки Моніка займалася приготуванням будинку та спальних місць для біженців, Лукаш шукав в інтернеті однодумців, які готові допомогти йому з транспортуванням переселенців до Польщі.
"Я був вражений. Я не встигав відповідати на повідомлення охочих, усі хотіли допомогти. Хтось давав бензин, а хтось і зовсім готовий був віддати на користування автомобіль. Ми почали переводити українців до Польщі. До нашої команди згодом приєдналися IT -програмісти. Вони сильно допомогли, оптимізували та легалізували роботу нашої групи. Завдяки цьому ми змогли офіційно збирати пожертвування, з'явилися гроші на купівлю палива та надання додаткової допомоги біженцям", — додає Лукаш.
Таким чином, до ініціативи згодом приєдналися сотні поляків із різних регіонів країни. У результаті за 10 місяців війни транскордонній групі вдалося евакуювати майже 8 тисяч українців, забезпечити їхню безпеку та умови проживання.
Нагадаємо , раніше ми повідомляли, що в Польщі працевлаштували понад 60 українських вчителів.
Новини