Українські біженці почали сумніватися, чи залишатись їм у Польщі: що сталося

Лише 20% українців мають чітке розуміння, що мають намір залишитися у Польщі, щоб саме з цією країною пов'язати своє подальше життя, 3% планують перебувати тут до 5 років, 11% залишаються щонайменше на рік, 10% — на півроку. Як передає портал "Коментарі", про це свідчать результати опитування міжнародної агенції з працевлаштування Gremi Persomal.

Українські біженці. Фото: із відкритих джерел

За даними опитування агентства від березня 2023 року, залишатися жити в Польщі збиралися 38% українців, які виїхали через війну. Восени 2022 року 35% українців мали намір залишатися в Польщі назавжди.

Більшість опитаних у листопаді 2023 року українців – 46% – не змогли визначитися, чи варто їм залишатися у Польщі, повернутися додому чи переїхати до іншої європейської країни.

Такий високий відсоток тих, хто сумнівається, пов'язаний із запланованим підвищенням мінімальної зарплати в Польщі з 1 січня 2024 року – до 3222 злотих (близько 30 000 грн), вважають в агентстві. Підвищення зарплати буде рекордним за останні 15 років.

В агентстві пояснюють, що підвищення мінімальної заробітної плати найбільше позитивно позначиться на працівниках низькокваліфікованих професій: заводських робітників, пакувальниках і так далі.

Читайте також на порталі "Коментарі" — за два місяці після парламентських виборів у Польщі з'явився новий прем'єр. Представники правлячої вісім років партії "Право і справедливість", яка на виборах перемогла, але програла сумарно нову коаліцію на чолі з лідером "Громадянської платформи" Дональдом Туском, намагалася утримати владу. Президент Анджей Дуда просував у прем'єри чинного керівника уряду Матеуша Моравецького. Але оновлений Сейм 10 грудня висловив Моравецькому недовіру. І підтримав Туска як нового главу уряду. Експерти розповіли виданню "Коментарі", на що Україні чекати від Польщі при уряді Туска.