Українські біженці у Польщі: ексклюзивні подробиці життя за кордоном від переселенки з Дніпропетровщини

З самого початку російського вторгнення в Україну, велика кількість держав прийняла до своїх обіймів біженців, багатьом з яких судилося пережити окупацію, постійні вибухи та тижні життя в підвалах. Польща стала країною, кордон якої перетнуло більше 8 мільйонів українців – це абсолютний рекорд по кількості переселенців в одній державі. Серед числа біженців, що вимушені були тікати від війни, рятуючи життя, як своє, так і своїх дітей, стала Дар’я Андрієнко. Разом з маленькою донечкою жінка приїхала з одного із райцентрів Дніпропетровщини, на початку березня минулого року.

фото тематичне, з відкритих джерел

"Я приїхала з дитиною до Польщі в бережні 2022 року, у зв'язку з воєнним конфліктом. Тут нас зустрів мій чоловік, який вже знаходився на той момент у Польщі, з листопада 2021 року", — каже пані Дар’я.

Проблеми біженців у Польщі: до яких складнощів готуватися?

Видання "Коментарі" вирішило з перших вуст дізнатися про те, з якими проблемами стикаються українські біженці, що їдуть шукати захисту закордоном. За словами пані Дар’ї, такі проблеми дійсно існують, жінка виділили три найголовніших питання, до вирішення яких радить готуватися кожному, хто збирається їхати до Польщі.

"Головна проблема, з якою я зіткнулась – це пошук і оренда житла. Не дивлячись, що я перебуваю в Польщі вже 10 місяців, дане питання й досі залишається болючим, адже нерухомість тут досить дорога. Часами можна навіть віддати усю свою зарплатню за місяць, бо крім фіксованої орендної плати існує ще ряд додаткових платежів, які щомісяця можуть змінюватися в ціні", — підкреслює жінка.

Друга проблема, додає головна героїня матеріалу, полягає у незнанні польської мови, без якої складнощі викликає навіть звичайний похід до магазину.

"Не знаючи мови, ти не можеш навіть спитати у перехожого, яким автобусом доїхати до тієї, чи іншої зупинки. Плюс до всього треба було шукати роботу, адже без діла сидіти неможливо. Тут виникла ще одна проблема. Чоловік працював по 12-ть годин, доньку залишити було ні з ким. Таким чином, я, без знання мови мала знайти роботу близьку до дитячого садочка і тільки з 8-ми годинним графіком. Знайшла, але мені просто поталанило, адже насправді подібну роботу знайти практично неможливо, тим більше в такому невеликому місті, де ми проживаємо", — ділиться з нашим виданням пані Дар’я.

Третьою проблемою жінка називає пошук місця для дитини у польському дитячому садочку. Враховуючи, що містечко, в якому по сьогодні проживає родина Дар’ї невелике, серйозних проблем тут не було, її доньку практично одразу прийняли до групи, в чергах "стояти" не довелося. При цьому героїня матеріалу наголошую, що багатьом її знайомим не так поталанило – у великих містах проблема з садочками дійсно існує, непередбачувана ситуація може виникнути, як відсутністю місць, так і з місцем розташування садочка, адже їхати після роботи півтори години по місту, аби забрати дитину, теж не легко.

Допомога волонтерів: на що розраховувати?

За словами пані Дар’ї, з перших днів вона відчула сильну підтримку з боку волонтерів, вони ділилися всім, чим могли – продуктами харчування, одягом і всіма необхідними речами, яких на початку вона сильно потребувала. 

"Щодо фінансової допомоги, то аби її отримати, знадобився час і терпіння. Спочатку треба було оформити номер Pesel та відкрити рахунок в банку. Довго думала, з чого почати, скрізь були величезні черги, тоді був дуже сильний потік біженців. Отримавши необхідні документи, я отримала першу одноразову допомогу –  300 злотих на кожного члена сім'ї. Вона надійшла мені на рахунок через 1,5 місяці після подачі заявки. Пізніше подала документи на дитину по програмі "500+", її отримую й досі – кожного місяця нараховують по 500 злотих", — розповідає переселенка.

За словами пані Дар’ї цієї допомоги, в принципі, було достатньо для її родини, аби адаптуватися в чужій країні, якось прожити той найважчий перший час, коли ще нічого немає і невідомо, що буде завтра. 

"Моє враження від життя в Польщі в цілому добре. Перше, що кидається в око – це гарні дороги. Вперше в житті по суботам та неділям почала дозволяти собі відпочивати. До цього не можна звикнути, адже в Україні на вихідних завжди щось робила по будинку, сама собі шукала роботу. Єдиний невеликий мінус – це закриті супермаркети в неділю та не ідеальна медицина, адже щоб потрапити до лікаря, треба довго чекати, або багато платити.

Як висновок можна з впевненістю сказати, що життя за кордоном, яка б країна то не була, не можна назвати легким. Але якщо говорити конкретно про долю біженців, то Польща гідно виконує обіцянку їм допомагати, підтримувати та створювати умови для їх адаптації.

Нагадаємо, раніше ми повідомляли, що Збройні Сили Польщі в цьому році закуплять рекордну кількість гвинтівок у вітчизняного виробника.