comment

Рубрики

comment

МЕНЮ

Головна Новини Світ Решта світу «Найшла коса на камінь»: між Францією і РФ назріває новий конфлікт - що не поділили в цей раз
commentss НОВИНИ Всі новини

«Найшла коса на камінь»: між Францією і РФ назріває новий конфлікт - що не поділили в цей раз

Якщо в африканській Республіці Малі буде розгорнута група ПВК «Вагнер», то це спричинить серйозні наслідки для Росії

25 вересня 2021, 09:15 comments1564

Глава МЗС Франції Жан-Ів Ле Дріан на нещодавній зустрічі з главою МЗС РФ Сергієм Лавровим заявив, що, якщо в африканській Республіці Малі буде розгорнута група ПВК "Вагнер", то це спричинить серйозні наслідки для Росії. Що відбувається в Малі? Чому виник конфлікт між французами і росіянами? До чого може привести візит туди ПВК "Вагнера"? Відповіді на ці питання портал "Коментарі" шукав за допомогою кандидата політичних наук, викладача Інституту міжнародних відносин КНУ імені Тараса Шевченка, співзасновника Центру дослідження Африки — Олександра Мішина.

«Найшла коса на камінь»: між Францією і РФ назріває новий конфлікт - що не поділили в цей раз

Конфлікт в Малі Фото з відкритих джерел

У малійському суспільстві існує досить високий градус антифранцузьких настроїв, який пов'язаний з негативними спогадами про колоніальне минуле

За словами експерта, в Республіці Малі продовжує посилюватися глибока військово-політична криза, і ситуація демонструє тенденцію до погіршення.

"За останні 13 місяців в республіці відбулися два державних перевороти, які диригувалися групою військових на чолі з командиром батальйону сил швидкого реагування Ассімі Гоито. В ході першого перевороту в серпні 2020 року було скинуто президента Ібрагім Бубукар Кейта, чия влада була розхитана тривалими акціями народних протестів в Бамако. До січня 2021 року управління країною на себе взяла військова хунта Національний комітет порятунку народу з подачі якої були призначені тимчасовий президент Ба Н'Дау і створений тимчасовий парламент — Національна перехідна рада на чолі з соратником Гоіто Маліком Діау. Діючи по суданському сценарію, військова хунта погодила в квітні 2021 року Хартію перехідного процесу і План дій на перехідний період, що передбачають передачу влади цивільним особам протягом 18 місяців", — розповів Олександр Мішин.

На 27 лютого 2022 року заплановані вибори президента. У них заборонено брати участь голові перехідного процесу, віце-президенту і прем'єр-міністру перехідного періоду. Гарантом цього процесу виступає субрегіональна організація ЕКОВАС.

"Проте 24 травня 2021 року відбувся новий державний переворот, в ході якого Ассімі Гоіто усунув тимчасового президента Ба Н'Дау, з яким у нього назрів особистий конфлікт через неузгоджені кадрові перестановки. Фактично Гоіто узурпував владу, але обіцяє, що Хартія перехідного процесу буде діяти. У липні під час святкування Ід аль-Адха на Гоіто було скоєно невдалий замах, що вказує на наявність непримиренної опозиції по відношенню до уряду військових. Немає впевненості, що Гоіто і його команда передадуть владу цивільному уряду і остаточно зійдуть з політичної сцени", — пояснює експерт.

В цілому, за його словами, військовий уряд не здатний вирішити нагальні проблеми, особливо в сфері боротьби з тероризмом. На півночі і в центрі Малі продовжують діяти терористичні організації, афілійовані з ІГІЛ і "Аль-Каїдою", такі як "західноафриканська провінція "Ісламської держави", "Ісламська держава" у Великій Сахарі", "Джамаат Нусрат аль-іслам валь-муслімін".

Коментуючи французький фактор в Малі в цілому і можливий вихід французьких сил звідти, зокрема, Олександр Мішин зазначив, що в малійському суспільстві існує досить високий градус антифранцузьких настроїв, який пов'язаний з негативними спогадами про колоніальне минуле, і спробах втручатися в справи країни в період незалежності. При цьому як відомо в Малі досить довгий час реалізовувався соціалістичний експеримент, що залишило свій відбиток у масових настроях. Після травневого перевороту 2021 року стало ясно, що Ассімі Гоіто готовий вступити в переговори з лідерами терористичних груп, з якими в тому числі воювала Франція в рамках військової операції "Бархан". Подібна ініціатива нівелює філософію французької боротьби з терористами, і з цієї причини президент Франції Еммануель Макрон вирішив змінити формат присутності французьких військових в країні.

"Париж не повністю йде з Малі, але замість операцій по контролю над звільненими територіями сахельської республіки зосередиться лише на контртерористичних акціях. Уряд в Бамако тепер має саме думати над тим, як налагодити життя в районах, звідки йдуть французи, і куди знову можуть повернутися терористи. Для Макрона скорочення військової присутності в Малі вигідно напередодні президентських виборів 2022 року, і він зможе заявити, що зменшив тягар важкої міжнародної відповідальності, яке успадкував від свого попередника соціаліста Олланда", — зазначив експерт.

Що стосується ролі Росії в Малі, то вона, за словами експерта, поки не настільки велика, якщо порівнювати з російською присутністю в ЦАР або Сирії.

"У плані політичного впливу частина членів військової хунти орієнтується на РФ, тому що проходили там підготовку. Ці люди сподіваються, що росіяни будуть їх прикривати на рівні Ради Безпеки ООН, — розповідає Олександр Мішин. — Також росіян підтримує лівий політик Умар Маріко, що стоїть в числі лідерів партії "Африканська єдність за демократію і незалежність". Але його політична сила маргінальна. За військове співробітництво між Москвою і Бамако виступають "Група малійскіх патріотів". Російська сторона може запропонувати малійцями військових інструкторів для підготовки кадрів збройних сил, направити нові партії озброєнь, а також узгодити відправку найманців з ПВК "Група Вагнера" або "Патріот". Але у росіян немає якогось альтернативного проекту розвитку Малі, і вони так чи інакше будуть перебувати в тіні зростаючого китайського економічного впливу ".

У експерта є великі сумніви, що російським ПВК вдасться навести порядок в Малі. Швидше за все, вони будуть забезпечувати безпеку центрального уряду, але мови про відновлення контролю над всією територією Малі не йде, впевнений Олександр Мішин.

"1000 або 1500 російських найманців радикально не змінять ситуацію з безпекою у великій країні, — пояснює він. — Росіяни можуть виступити посередниками в переговорах з терористами, також як в 2018 році вони домовлялися з лідерами повстанських угруповань в ЦАР. Але головна мета російських найманців — заробити валюти, надаючи свої послуги в сфері безпеки".

На думку експерта, в міжнародному плані візит "вагнеровців" або "патріотів" в Малі призведе до погіршення відносин Малі з країнами ЄС, зокрема з Францією і Німеччиною, які можуть згорнути військову співпрацю, а значить, зросте терористична загроза. Відносини Росії і країн ЄС також погіршаться, адже в Парижі чітко ідентифікують прихід РФ в Сахель, як виклик Франції та удар по її позиціях в Африці.

"Якщо говорити про бізнес в сфері надання послуг ПВК, то" вагнеровці" в Малі зіткнуться з впливом турецьких конкурентів з ПВК Sadat, — прогнозує Олександр Мішин. — Мусульманській Туреччини в Бамако більше довіряють, а значить у турків більш потужні позиції, так що не можна виключати, що Анкара перехопить ініціативу в країні у росіян".

Читайте також на порталі "Коментарі" — у відносинах Франції і Росії знову передбачається розкол. Подразником стане ситуація в Малі.



Читайте Коментарі в Google News

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб першими дізнатися про найважливіші події!


Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.
Джерело: https://comments.ua/
comments

Обговорення

Новини

Підписуйтесь на повідомлення, щоб бути в курсі останніх новин!