Головна Новини Світ Росія Особливість політики чи манія величі: що стоїть за висловлюваннями Путіна про Україну
commentss НОВИНИ Всі новини

Особливість політики чи манія величі: що стоїть за висловлюваннями Путіна про Україну

Експерти оцінили нещодавні висловлювання президента РФ про Зеленський і «єдиний народ» россяін і українців

30 червня 2021, 19:23
Поділіться публікацією:

За те, що відбувається в українській державі, відповідальні якісь "зовнішні управлінці". Судячи з усього, саме такої думки дотримується російський президент Володимир Путін. Тому-то політик і вважає, що з Володимиром Зеленським немає сенсу зустрічатися, хоча і не виключає такої можливості, про що заявив при прямій лінії з росіянами.

Особливість політики чи манія величі: що стоїть за висловлюваннями Путіна про Україну

Путін хоче поглинути Україну, як раніше Татарстан. Колаж: "Коментарі" / Д. Романюк

Також глава РФ не забув повторити наратив про те, що українці завжди були одним народом з росіянами. "Коментарі" звернулися до експертів, аби ті пояснили, про що свідчать такі висловлювання "господаря Кремля" та які висновки варто зробити Україні.

"Росія намагається поглинути Україну так само, як поглинула Татарстан й інші республіки"

Глава Інституту публічної політики та консалтингу (ІНПОЛІТ), політичний консультант Сергій Биков нагадує, що в далекому 2000 році, в одному із перших виступів в якості президента РФ, Володимир Путін заявляв, що мета його президентства — це відновити Росію в межах колишньої російської імперії.

"Пізніше апетити притихли, і Путін говорив, що його мета скромніше — відновити Росію в межах колишнього Радянського Союзу. І він став намагатися реалізувати свій імперський план, — зазначає експерт. — Згадаймо другу чеченську війну, а пізніше напад Росії на Грузію і Україну".

Одним із елементів цих наступальних операцій була ідеологічна війна і спроба заявляти про "єдиний народ". Фактично, Росія намагається поглинути Україну так само, як вона поглинула Татарстан та інші республіки, підкреслює Сергій Биков. Там теж були мантри про "єдиний народ".

"Тривожно і те, що Путін прямо повторив слова деяких українських опозиціонерів про "зовнішнє управління". Цей пасаж можна сприймати як ознаку співпраці або умовної координації дій між деякими опозиційними політсилами і Кремлем", — говорить експерт.

До того ж, зазначає Сергій Биков, таке припущення прямо лягає в зовнішньополітичну військову доктрину російського генерала, начальника Генштабу ВС РФ Валерія Герасимова.

Опублікована в лютому 2013 року, вона переосмислює сучасне поняття міждержавного конфлікту. Військові дії ставляться в один ряд із політичними, економічними, інформаційними, гуманітарними та іншими невійськовими заходами. Це, підкреслює експерт, і є та сама гібридна війна, яку Росія, зрештою, розв'язала проти України.

"Проблеми з Путіним почалися в України відразу, як він став президентом"

Директор Київського інституту мирних досліджень, професор, політексперт Андрій Мішин вважає, що Путін — один із найскладніших перемовників на рівні глав держав у XXI столітті.

"Проблеми з Путіним почалися в України відразу, як він став президентом. Кучма любив зустрічі у неформальній обстановці, "без краваток", а на ранок давати якісь спільні коментарі. Путін категорично відмовився від такої зустрічі в Криму. Відмовлявся він зустрічатися і із Ющенком, який змінив Кучму. Щоб налагодити відносини, тоді все перейшло на рівень прем'єрів (Тимошенко, до речі, більше влаштовувала тоді російську сторону). Путін запізнився на зустріч у Криму з президентом Януковичем на чотири години, потім поїхав на зустріч до кума — Медведчука. Не склалося у Путіна і з Порошенком. Та ж історія тепер із Зеленським", — зазначає Андрій Мішин.

Разом з цим, підкреслює політолог, варто звернути увагу на відносини Путіна з лідером Вірменії Ніколом Пашіняном.

"Коли той прийшов до влади, заявивши, що зробив це завдяки "оксамитовій революції", і оточив себе представниками Сороса, Путін не привітав його з обранням. Але Пашинян знайшов спосіб налагодити відносини — направив невеликий вірменський військовий контингент до Сирії, що було унікальною подією. Після цього Путін став з ним зустрічатися", — розповідає експерт.

Також Андрій Мішин припустив, чого президент РФ може "вимагати" від Володимира Зеленського в контексті ймовірної майбутньої зустрічі.

"Зробити якийсь зустрічний крок, довести справою готовність до діалогу і виконання обіцянок, — каже фахівець. — Після нормандського саміту в Парижі (в грудні 2019 го там зустрілися керівники Німеччини, Франції, України та Росії) Зеленський своїх зобов'язань (імплементація формули Штайнмайера, вибори на Донбасі) не виконав. За що тепер і розплачується".

На думку політолога, Росія тепер традиційно демонструє холодну імперську велич, чекає якогось конкретного кроку від Зеленського.

"Наш же президент відповідає якимись Челлендж в стилі: "а вам слабо", "а прийміть виклик". Такі собі КВНівські імпровізації у зовнішній політиці. Навряд чи це до чогось призведе. Думаю, налагодження політичного діалогу між РФ і Україною стане можливим лише після того, як змінитися хтось із президентів. Або обидва", — резюмує Андрій Мішин.

Україні потрібна більш незалежна внутрішня і зовнішня політика

Експерт Українського інституту політики Данило Богатирьов впевнений, що такі висловлювання російського президента, яким би банальним це не здалося, слід сприймати буквально.

"Путін сказав те, що думає. І не в останню чергу, приводи для таких роздумів і висловлювань надає йому українська внутрішньополітична та зовнішньополітична реальність, — вважає експерт. — Посудіть самі, буквально минулого тижня одне із найбільших українських ЗМІ назвало виконуючу обов'язки посла США в Україні Христину Квін "найвпливовішою жінкою в країні". А 29 червня Верховна Рада проголосувала за те, щоб вирішальна роль при призначенні членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів належала "міжнародним експертам", нав'язаним нам західними кредиторами. І після цього ми дивуємося тому, що Путін вважає за необхідне домовлятися по Україні з Вашингтоном, а не з Києвом?"

Також Данило Богатирьов зазначає: для того, щоб підвищити свою вагу на міжнародній арені, нашій країні слід розпочати проводити більш незалежну внутрішню і зовнішню політику.

"Тоді б і противники, і союзники України на міжнародній арені почали з нею рахуватися. Зараз, на жаль, цього немає", — резюмує експерт.

Нагадаємо, раніше "Коментарі" повідомляли, чому, на думку експерта, західні політики намагаються наново вибудувати діалог з Кремлем.



Читайте Comments.ua в Google News
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.
Джерело: https://comments.ua

Новини