Шабаш, який в останній день вересня влаштували в Москві, залишається топ-темою минулого тижня. Спершу відбулося путінське звернення щодо анексії тимчасово окупованих територій Луганської, Донецької, Запорізької та Херсонської областей, потім мітинг із цього приводу на Червоній площі. Що можна сказати про те, свідками чого ми стали, про те, як поводився Путін? Про що це все говорить? Видання "Коментарі" із цими питаннями звернулося до експертів.
Мітинг на Червоній площі. Фото: з відкритих джерел
Те, що відбувалося вчора в Москві, точно не виглядало як свято, швидше — як вимушений захід
Політичний психолог, експерт з питань невербальної комунікації Валентин Кім розмірковує так:
"Складно уявити помилковіші рішення, ніж ті, на які пішло керівництво Кремля. Але воно все ж пішло на цей фарс. Слухати путінське марення було дуже важко. Потік свідомості, вінегрет із усіх фейків, завдання яких – викликати страх, гнів та огиду у слухачів. У цьому плані спічрайтери Путіна постаралися на славу. Зібрали в одну мову всі страхи та фейки, які тільки можна. Причина зрозуміла – зараз необхідно посилити пропагандистський тиск на російську громадськість, щоб знизити неприйняття того, що відбувається. Тому що російський народ явно не ухвалює останні рішення Кремля. Мобілізацію, приєднання нових територій (які доведеться спонсорувати із загального бюджету) тощо".
За словами експерта, ми бачимо різницю, яка сталася за останні вісім років із подібними "заходами". Якщо у 2014 році захоплення Криму – це було захоплення, сплеск російського псевдопатріотизму, то зараз – фарс, спроба грубої радянської символіки замістити брак народного, низового захоплення.
"У результаті на Червоній площі влаштували День Перемоги. Іншого свята російські пропагандисти запропонувати вже не спроможні. Ми бачили спробу Путіна "качати" натовп. Дуже недоречну, невмілу. Путін – не харизматик, не промовець, він не вміє це робити. І ось так вилізти на сцену, намагатися завести натовп, кричати "Росія!", скандувати на раз-два-три – ура-ура-ура! — Це виглядало смішно. У цієї людини подібні виступи ніколи не виходили", – пояснює експерт.
На його думку, найвеселіший, захоплений та зацікавлений у тому, що відбувається, був ватажок т.зв. "ДНР" – Денис Пушилін.
"Він радів найбільше, найактивніше брав на себе роль емоційного лідерства, – вважає Валентин Кім. – І у четвірці колаборантів, яка підписувала вчора документи, і взагалі у російському політикумі. Він багатослівний, досить харизматичний для своєї ролі, захоплений. Знаходиться в стані підйому, чого не кажеш про того ж гауляйтера Херсонщини – Сальдо, який виглядає зовсім погано. Очевидно, що для Пушиліна підписання липових документів про приєднання до РФ – заповітна мрія, яка нарешті реалізувалася. За його невербальною поведінкою можна зробити такий висновок. Він найактивніше схоплювався, біг тиснути руку, підписувати документи, дуже голосно і яскраво виступав, заводив натовп. У цьому плані Пушилін виглядав єдиним реально щасливим персонажем, мрія якого нарешті здійснилася".
Експерт наголошує, що у виступі Путіна у Кремлівському палаці близько 85% часу він дивився у папірці.
"Безперечно, мова складна, невідрепетована. Але подібні випадки вже були у його практиці. І зоровий контакт Путіна з аудиторією зазвичай щільніший. Близько 30-40% часу він піднімає очі, вставляє якісь свої фрази, дивиться на аудиторію, – розповідає Валентин Кім. – Цього ж разу виступ був більш скутим, жорсткішим. Своєрідна мова полководця серед ворогів. І Путін справді сприймає те, що відбувається, як загрозу. Тому ні про яке святкування мови не може бути. Те, що відбувалося вчора в Москві, точно не виглядало як свято. Швидше – як вимушений захід. І ця вимушеність була помітна як у поведінці та виступах Путіна, так і в реакції аудиторії. Цілком безрадісні, напружені обличчя. Жодного захоплення від цього приєднання у представників російських еліт не простежувалося".
Все, що потрібно, щоб вирішити проблему російської загрози – це миттєве знищення керівного терористичного складу
Заступник гендиректора телеканалу ATR, журналіст Айдер Муждабаєв упевнений, що Путін показав усім – він є особистістю маніакального складу.
"Я впевнений, що особисто керує військами, віддає накази про масові вбивства, тортури. Це, звісно, не звільняє від відповідальності виконавців. Але керує всім саме Путін. Його маніакальні цілі, – пояснює експерт. – Тож Путін має стати легальною мішенню для всього цивілізованого світу. Як у свій час Бен Ладен. Це м'ясники. І правильно саме цим терміном назвав Путіна Байдена. Із цим м'ясником потрібно розібратися саме таким чином, зробивши його метою №1 у світі. І його найближче оточення. Знаючи не з чуток про російське суспільство, я гарантую, що після усунення Путіна та ще кількох десятків людей з політичного керівництва цієї терористичної держави, народ не вийде на якісь протести. Грубо кажучи, все, що потрібно для вирішення проблеми російської загрози (включаючи ядерну зброю) – це миттєве знищення керівного терористичного складу. Вони – легальні цілі. Терористів можна і треба знищувати".
Ідеальний момент, на думку Айдера Муждабаєва, був, коли всі зібралися у Кремлі під час п'ятничного звернення Путіна.
"Якби Україна мала озброєння, здатне добивати на таку відстань, слід було завдати такого удару, – вважає експерт. – А далі – зламати росіянам телемережу, взяти її під свій контроль – і щоб Зеленський звернувся до громадян РФ у стилі "сидіть по хатах, ми самі наведемо лад". І ніхто не смикнеться. Ніхто. Коли Путін у момент повномасштабного вторгнення у лютому закликав українських солдатів та офіцерів здаватися – це був абсолютно нереалістичний сценарій. А те, що я говорю – цілком реально. Що росіянам скажуть по телевізору, кому вкажуть підкорятися тому вони й будуть. Ось у чому суть цього суспільства. Росію перемогти набагато простіше, ніж здається. Просто світ ще не дійшов. Я пам'ятаю 1991 рік. Коли всі росіяни сиділи вдома. Ніхто не вийшов рятувати СРСР. Вся ця віра у вождя, у велич – нічого не означає. Вони просто не вміють боротись. Раби і тут…".
Росія спробувала налякати Європу, США, заради початку переговорного процесу
Кандидат політичних наук, політолог Олексій Якубін звертає увагу на те, що план Путіна – підвищення ставок.
"Ми це бачили, – пояснює він, – за вчорашнім виступом у Кремлі і не лише – з анексією наших територій. Одна з головних цілей РФ, у тому числі натяки на використання зброї масового знищення, це спроба домовлятися із Заходом. Насамперед – з Вашингтоном".
У Росії, продовжує експерт, паралельно з усіма цими подіями багато говорили про Карибську кризу, коли світ у середині минулого століття також стояв на межі ядерної катастрофи. З акцентами на тому, що тоді США та СРСР змогли домовитися.
"Схоже, все, що ми зараз спостерігаємо, вся ця ескалаційна риторика, коли Путін заявив, що Росія воює не з Україною, а із Заходом – це спроба налякати Європу, США, заради початку переговорного процесу. Навряд чи з Україною, бо Зеленський чітко дав зрозуміти, що після нової анексії не зустрічатиметься з Путіним. А саме із Заходом – сподіваючись зафіксувати певні домовленості, – вважає Олексій Якубін. – Тобто у Москві явно хочуть якийсь переговорний канал – і вихід на результати, які були під час Карибської кризи".
Читайте також на порталі "Коментарі" — до кінця весни ЗСУ вийдуть на адмінкордон 1991 року: про що говорить прогноз Буданова – чи це реально.
Читайте Comments.ua в Google News
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.