У Росії стрімко знижується рівень довіри до Володимира Путіна. Як зазначають аналітики Інституту вивчення війни (ISW), одразу кілька російських соціологічних служб, включаючи державні та пов'язані з Кремлем, зафіксували помітне погіршення суспільних настроїв. Чи може падіння рейтингів диктатора в комплексі з посиленням далекобійних ударів по РФ змусити Кремль схаменутися, знизивши свої максималістські вимоги, і погодитися на реальні переговори з Україною, які призведуть до заморожування війни? Видання "Коментарі" із цим питанням звернулося до експертів.
Володимир Путін. Фото: з відкритих джерел
Поки що не простежується готовність Москви до реальних мирних переговорів
Політолог, політичний консультант Володимир Фесенко говорить, що якраз у впливі суспільних настроїв на рішення керівників держави проявляється одна із суттєвих відмінностей між Україною та Росією.
"В Україні влада змушена зважати на суспільні настрої, беручи їх до уваги, підлаштовуючи свою позицію під ці настрої. Це стосується й відношення до мирних переговорів. 2025 року президент Зеленський змінив своє ставлення до мирних переговорів з Росією під впливом двох факторів: 1) установка президента США Трампа на завершення війни в Україні шляхом мирних переговорів; 2) підтримка переговорного шляху завершення війни більшістю українців", – наголосив експерт.
Він продовжує, у Росії зовсім інша ситуація. Там настрої більшості росіян орієнтуються на позицію влади, насамперед позицію Путіна.
"Минулого року була дуже показова ситуація. Більшість росіян могли підтримати і завершення війни в Україні шляхом мирних переговорів, і продовження війни, навіть її ескалацію, залежно від того, яким буде рішення Путіна. Але тоді більшість росіян не відчували прямого впливу війни на себе. Зараз у Росії дещо інша ситуація. І війна проти України суттєво, хоча й у різній формі, торкнулася мільйонів росіян. І з'явилося багато приводів для невдоволення – від наслідків війни, зокрема, дефіциту нафтопродуктів, до відключення мобільного інтернету та Телеграма. Стали виявлятися і втома від війни та роздратування від численних проблем. Але це невдоволення та роздратування спрямоване не так на Путіна, як на поганих начальників. На ставлення до Путіна, зокрема на його рейтинги, це впливає поки що побічно і не дуже значно. Є зниження рейтингів, але немає обвалу. Традиційна для Росії історія – добрий цар та погані бояри. А публікація даних про зниження рейтингів Путіна – це боротьба різних "веж Кремля" (окремих угруповань у російській владі) між собою, у тому числі спроби послабити позиції "партії війни", під чиїм сильним впливом перебуває Путін", – зазначив Володимир Фесенко.
При цьому політолог погоджується з тим, що є тренд на користь підтримки завершення війни. Але це переважно пасивна позиція, яка поки не становить великої проблеми для Путіна. І дуже часто це не так чітка антивоєнна позиція, як заклик до Путіна зробити хоч щось, щоб завершити цю війну – або нарешті перемогти Україну, або шляхом переговорів завершити війну.
"Кремль намагається впливати на суспільні настрої за допомогою пропагандистських інструментів, контролю за ЗМІ. Вдається це гірше, ніж раніше, але поки що працює. Тому я скептично ставлюся до того, що Кремль піде на припинення війни проти України лише тому, що у Росії посилюються антивоєнні настрої. Як і раніше, все вирішуватиме Путін. І поки що я не бачу його готовності до реальних мирних переговорів. Але в Кремлі таки побоюються різкого погіршення суспільних настроїв, і це стосується сценарію масової мобілізації. Різні джерела говорять про те, що такий сценарій розглядається, але у Кремлі побоюються негативних наслідків у разі його реалізації. Можливо буде обрано варіант обмеженої масової мобілізації – її проведення в окремих регіонах російської глибинки", – підсумував експерт.
Найближчим часом Кремль не буде готовий переглянути свою позицію
Кандидат політичних наук, політолог Олексій Якубін так прокоментував ситуацію:
"Без сумніву, українські дипстрайки і те, що в Росії погіршується підтримка влади, падає рейтинг, хоча це теж відносні цифри, це, звичайно ж, впливає на поведінку Кремля. І, очевидно, визначатиме стратегію, тим більше, напередодні майбутніх виборів до Держдуми, які будуть у вересні. Я думаю, що Кремль у цьому контексті буде дуже уважним до цих моментів".
При цьому співрозмовник порталу "Коментарі" уточнює, що, враховуючи специфіку політичного режиму в Росії, а саме автократичну модель влади, швидше за все це кардинально не визначатиме стратегію Кремля в даний момент.
"Мені здається, що для Кремля, без сумніву, внутрішній консенсус створення важливий, але також важливим є і збереження картинки того, що можна жити нормальним життям, навіть незважаючи на умовно військові події в Україні, в Сирії, де завгодно. Доки буде можливість створювати таку картинку, я не думаю, що Кремль буде готовий переглянути свою позицію. Але певною мірою, ці різні соціологічні флуктуації можуть впливати на те, що Кремль тим самим показуватиме, що вони, навпаки, готові до переговорів і готові показувати свою готовність рухатися в цьому ракурсі. Але це не означатиме, що найближчим часом Кремль буде готовий переглянути свою стратегію. Якщо це і станеться, то під впливом інших чинників, наприклад, впливу Пекіна, а не виключно під впливом цих внутрішніх факторів, про які ми вже говорили", – констатував Олексій Якубін.
Читайте також на порталі "Коментарі" — Путін несподівано змінив риторику: про що заговорив у привітанні Трампу.
Читайте Comments.ua в Google News
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.
