Чи визначилася Туреччина зі своєю позицією щодо війни в Україні – яку гру веде Ердоган

Як за майже рік повномасштабної російсько-української війни проявила себе Туреччина? Що можна сказати про турецько-українські, турецько-російські відносини? Як вони можуть розвиватись далі? Видання "Коментарі" із цими питаннями звернулося до експертів.

Реджеп Таїп Ердоган. Фото: з відкритих джерел

У питанні деокупації Чорного моря хотілося б бачити чіткішу підтримку з боку Туреччини

Старший аналітик Центру досліджень сучасної Туреччини, кандидат політичних наук Євгенія Габер розповіла, що є три основні моменти, ключові для розуміння політики Туреччини щодо російської агресії проти України.

Пункт перший – національні інтереси, безпекові інтереси Туреччини потребують максимальної підтримки України. У тому числі військової.

Тому, продовжує вона, ідеальним варіантом для Туреччини було б збереження довоєнного статус-кво з помірним послабленням РФ, насамперед, у військовому та військово-морському значенні. Виходячи з цього, Туреччина підтримує Україну, виступає за нашу територіальну цілісність – без жодних компромісів щодо окупованих територій, наголошує Євгенія Габер.

Пункт другий – економічний інтерес. Суть у тому, що співпраця з ослабленою РФ на умовах Туреччини (як зараз) приносить останній не просто вигоду, а й подвійну вигоду.

За її словами, під час нещодавньої зустрічі керівників зовнішньополітичних відомств США та Туреччини порушувалося питання ймовірного порушення офіційною Анкарою санкційного режиму проти РФ. Акценти робляться також на торгівлі товарами подвійного призначення, які можна використовувати у виробництві військового устаткування російським ВПК.

Пункт третій політичний. Росія, зазначає експерт, зуміла стати частиною внутрішньополітичного дискурсу в Туреччині, де досить сильні антизахідні настрої.

Але якщо дивитися не на риторику та інформаційну політику (яка насамперед вирішує поточні внутрішньополітичні завдання нинішньої влади), а на конкретні кроки Туреччини щодо підтримки України, то ми побачимо, зазначає експерт, що не все так погано:

– Туреччина відверто, на всіх майданчиках, підтримує територіальну цілісність України у межах 1991 року (та відповідні резолюції ООН);

– Туреччина продовжує постачати нам озброєння (причому не лише безпілотники, а й дещо, що не надто афішується);

– є певна гуманітарна підтримка, конкретні результати з точкових питань як та сама "зернова угода" або обмін полоненими.

Аналітик припускає, що подальша позиція Туреччини залежить від двох основних чинників. По-перше – як закінчиться російсько-українська війна чи в якому форматі триватиме. По-друге – результати виборів у Туреччині (парламентських та президентських), які, якщо їх не перенесуть, намічено на травень цього року.

Залежно від того, якою буде динаміка на полі бою в Україні та чим закінчаться вибори в Туреччині, ми побачимо більш чітку позицію Анкари щодо готовності йти з Україною до переможного кінця – поразки РФ у цій війні, резюмує аналітик.

Туреччина, з одного боку, допомагає Україні, а з іншого – продовжує постачати Росії товари, які можуть бути використані для ВПК

Політичний експерт Денис Гороховський розмірковує так:

Спочатку, нагадує експерт, турецький лідер Реджеп Ердоган намагався зробити свою країну тим миротворцем, який здатний привести воюючі сторони до компромісу. Однак це в нього не вийшло.

У той же час, продовжує він, турецький прагматизм на практиці означає лише те, що Туреччина, з одного боку, допомагає Україні (у тому числі "Байрактарами", які свого часу відіграли значну роль у звільненні окупованих територій), а з іншого – продовжує постачати Росії товари, зокрема, які можна використовувати для ВПК.

Читайте також на порталі "Коментарі" — послання Путіна до Федеральних зборів: кому і що спробував довести диктатор.