Рубрики
МЕНЮ
Лиля Воробьева
У столиці США відбулася тривала тристороння зустріч за участю представників Сполучених Штатів, Данії та Гренландії. Вона засвідчила, що дискусія щодо можливого контролю над Гренландією переходить у більш серйозний і впорядкований формат. Спочатку заяви американського президента Дональда Трампа сприймалися з недовірою, однак з часом стало очевидно, що його наміри не є жартом.Про це повідомляє Politico.

Дональд Трампа (фото з відкритих джерел)
Копенгаген і влада Гренландії зберігають принципову позицію та не підтримують ідею Трампа щодо контролю над островом.
За даними видання, Трамп налаштований доволі жорстко: його інтерес до Гренландії не обмежується гучними словами чи тактичними сигналами. Ці плани мають підтримку серед його радників та окремих законодавців. У відповідь Данія звернулася до партнерів із закликом посилити присутність у регіоні. Військові підрозділи зі Швеції, Нідерландів, Франції та Німеччини вже цього тижня беруть участь у навчаннях на території Гренландії.
Водночас підкреслюється важливий момент: ці кроки не спрямовані проти США. Їхня мета — продемонструвати, що Данія спроможна самостійно забезпечувати безпеку острова. Це також створює можливість для дипломатичного діалогу з Вашингтоном щодо безпекових питань без посягання на суверенітет.
Паралельно в європейських політичних колах почали згадувати Ісландію. Під час засідання Колегії комісарів ЄС у Брюсселі цю країну вперше включили до обговорення, а прем’єр-міністерка Ісландії Кріструн Фростадоттір у той самий час проводила зустріч із президенткою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн. Сторони обговорювали питання безпеки в Арктиці та Північній Атлантиці. За кулісами лунають припущення, що після Гренландії увага Трампа може переключитися й на Ісландію. Колишній конгресмен Біллі Лонг, якого Трамп висунув кандидатом на посаду посла США в Ісландії, жартома говорив, що країна може стати 52-м штатом США, а він — її губернатором.
Усе це викликає дедалі більше занепокоєння в Європі, яка готується реагувати на можливі геополітичні кроки США в регіоні. Європейські дипломати наголошують, що будь-які спроби Вашингтона взяти під контроль нові території змушують союзників посилювати військову присутність і активніше шукати дипломатичні механізми захисту суверенітету.
На цьому тлі тривають і ширші зміни у відносинах між ЄС та США, зокрема в питаннях торгівлі, санкційної політики та кіберрегулювання. У Європейському парламенті обговорюють можливість відтермінування голосування щодо торговельної угоди зі Сполученими Штатами, а Єврокомісія працює над новими правилами для телекомунікаційних і супутникових операторів.
Таким чином, арктичний курс Дональда Трампа може стати джерелом нової напруги у відносинах між Євросоюзом і США, а Ісландія поступово перетворюється на потенційний елемент нової геополітичної конфігурації.
Нагадаємо, що "Коментарі" писали про те, що президент США Дональд Трамп заявив, що Сполученим Штатам необхідно контролювати Гренландію з міркувань національної безпеки. Мовляв у такому разі є доцільність подальшого існування НАТО, як потужного оборонного Альянсу. Про це глава Білого дому написав у соціальних мережах.
За його словами, острів має ключове значення для реалізації оборонної системи “Золотий купол”, яку наразі будують США. Дональд Трамп наголосив, що у разі відмови від такого кроку Гренландією можуть зацікавитися Росія або Китай.