Прес-секретар Білого дому Джен Псакі не відкинула можливості списання зовнішнього боргу Україні. Експерти пояснили виданню "Коментарі", що це означає.
США готові обговорити списання зовнішнього боргу України - фото з відкритих джерел
Поки ми почули швидше меседж на підтримку України, аніж якесь перспективне рішення
Співзасновник Українського інституту майбутнього та Центру економічного відновлення Анатолій Амелін пояснює:
"Україна має кілька груп кредиторів. Це і позики щодо євробондів, і борги, які забезпечені зобов'язаннями США, та борги перед МВФ. Тому припущення пані Псакі щодо можливості списання зовнішнього боргу Україні може стосуватися лише тієї частини, на яку можуть впливати Сполучені Штати. Наприклад, борги, забезпечені гарантіями США (потенційно). І, можливо, борги, які Україна має перед МВФ".
Щодо зобов'язань щодо євробондів, тут, за словами експерта, треба дивитися структуру інвесторів:
"Можливо, якась частина там належить американському уряду. У такому разі вона може бути списана. Але, наскільки я знаю, прямих грошей американського уряду там немає", – зазначає Анатолій Амелін.
До того ж, наголошує він, поки що тема навіть такого часткового списання – суто гіпотетична. Хоча така практика є і у МВФ, і західних держав стосовно країн-партнерів, яким вони допомагають.
"Та сама пані Яресько, яка деякий час була міністром фінансів України, завершила зараз реструктуризацію боргів у Коста-Ріці. Щонайменше 40% боргів там було списано внаслідок роботи з кредиторами, – зазначає Анатолій Амелін. – Але це робота з реструктуризації заборгованості, відповідні ініціативи, повинні виходити від нашого Кабміну. І це питання виходить далеко за рамки заяв, зроблених пані Псакі. Хоча США, безперечно, можуть відіграти важливу політичну роль у підтримці такого рішення з боку інших кредиторів – з огляду на ситуацію, в якій сьогодні перебуває Україна. Поки що ми почули швидше меседж на підтримку, ніж якесь перспективне рішення".
Гіпотетичне списання боргу не є ініціативою України. І це жодним чином не б'є по інтересах приватних кредиторів. Це не дефолт, не реструктуризація боргу. Це ініціатива одного із кредиторів
Виконавчий директор Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин акцентує, що йдеться лише про ті зобов'язання, які Україна брала щодо США. Не про списання всього боргу. Також важливо розуміти, що це ініціатива кредитора.
"На сьогодні весь борг України ділиться на дві частини: комерційний та борг України як суверена. Комерційний борг – це випуск наших євробондів та облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП). Щодо списання комерційних зобов'язань мови ніхто не веде, бо це – дефолт. Слід розуміти, що Україна сумлінно виконує всі взяті на себе зобов'язання. Ми сумлінний позичальник. І те, що ми почули від пані Псакі, – це ініціатива кредитора. Якій ми можемо лише поаплодувати", – зазначає експерт.
Олег Пендзин нагадує, що США і так дають Україні величезні кошти, у тому числі на безповоротній основі у вигляді тих самих грантів. Для посилення нашої країни у протистоянні російській агресії.
"І, в принципі, американцям все одно – дати нам чергові кошти чи списати частину боргу в рамках обов'язкових платежів, які ми мали б їм повертати. Якщо ініціатива втілиться в життя, ми просто не повертатимемо відповідну суму і користуватимемося цими грошима. Така собі нова форма допомоги. Не більше. Акцентую – гіпотетичне списання боргу не є ініціативою України. І це жодним чином не б'є по інтересах приватних кредиторів. Це не дефолт. І це не реструктуризація боргу. Це ініціатива одного із кредиторів. Хоча гроші ми, як країна-суверен, отримували і від держав Євросоюзу, і від Великобританії, і від МВФ, і від США. Ще один важливий момент, – зазначає Олег Пендзин. – Якщо комерційний борг теоретично можна реструктуризувати, то щодо боргів України як суверена ні відмова від зобов'язань, ні реструктуризація неможливі".
Раніше на порталі "Коментарі" — Угорщина проти заборони російської нафти: до чого призведе позиція Орбана та як має реагувати ЄС.
Читайте Comments.ua в Google News
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.