Президент Джо Байден заявив , що бойова місія США в Іраку завершиться до кінця року. Раніше США вирішили повністю вийти з Афганістану. Чому Байден прийняв таке рішення? Як можуть події в Іраку розвиватися далі?
Іран (фото з відкритих джерел)
Політолог, експерт Аналітичної групи "Левіафан" Микола Мельник нагадує, що це — не перший виведення військ США з Іраку.
"У 2011 році адміністрації Білого дому вже оголошувала, що військова місія завершилася, що іракська держава сама може справлятися з викликами. 15 грудня 2011 року війська США були виведені з Іраку, а через тиждень почалися теракти з боку ІГІЛ. Більш того, ІГІЛ заявив про намір створити на території Північного Іраку свою незалежну державу. Що призвело до громадянської війни в самому Іраку", — зазначає політолог.
Оскільки іракська влада не смій впоратися з ІГІЛ, то на початку 2016 року США змушені були знову ввести військовий контингент в Ірак.
"Починаючи з 2019 року, коли операція проти ІГІЛ завершилася, почалася дискусія про виведення військ США з Іраку. І рішення було погоджено в грудні 2020 року", — розповідає Микола Мельник.
На його думку, є серйозні побоювання, що в Іраку події після виведення американських військ розгортатимуться за афганським сценарієм.
"Якщо подивитися на приклад Афганістану, де вирощений США адміністрації елементарно не можуть впоратися з талібами. Після виведення іноземного контингенту з Афганістану, рух "Талібан" захоплює все нові території, центральна влада залишилася лише в Кабулі і ряді великих міст. І то лише тому, що там досі є військові США. Як тільки їм щось загрожує, Америка піднімає безпілотники — і трохи заспокоює апетити "Талібану". Але це незабаром закінчиться — до кінця 2021 року США залишать Афганістан. І ніщо не зупинить тоді "Талібан". Саме це призводить до думки, що Ірак може спіткати аналогічна доля", — пояснює Микола Мельник.
Він акцентує, що нинішня адміністрація Багдада є корумпованою і малоініціативною. Хоч і проамериканською.
"Вона виховувалася в усвідомленні, що завжди зможе спертися на сили ззовні. І навряд чи впорається з такими викликами як триваюче шиїтів-сунітське протистояння, бажання курдів створити окрему державу і так далі. Думаю, ми отримаємо чергову точку дестабілізації", — прогнозує аналітик.
Кандидат політичних наук, політолог Олексій Якубін вважає, що адміністрація Байдена розуміє: всередині американського суспільства є бажання, щоб влада займалася не зовнішніми, а внутрішніми справами.
"Військові операції в Афганістані, в Іраку коштували колосальних ресурсів. І матеріальних (за деякими даними, трильйони доларів), і, людських. Відчувається, що суспільство США перенасичене постійними військовими акціями за кордоном. Куди вкладають величезні кошти без позитивного з точки зору американців результату. Штати елементарно перенапружилися. Від них були колосальні очікування в світі. Вони всюди залучалися, практично в усі конфлікти. Але все це, в тому числі ті, які вдалося більш менш врегулювати, потрібно оберігати, підтримувати відносний порядок. На що йшли величезні ресурси", — пояснює Олексій Якубін.
А тут ще й наростаюче протистояння з Китаєм, що теж вимагає масу сил і засобів. Ось американська адміністрація, підкреслює політолог, і намагається, де це можливо, зменшити точки конфронтації, а то й піти з них.
"Тому США і йдуть з проблемних для себе Афганістану, Іраку, — упевнений Олексій Якубін. — Щоб перерозподілити ресурси на більш пріоритетне — внутрішні проблеми і Китай, що став ключовим викликом на геополітичній арені. Схоже, що в постженевському світі (після зустрічі Путіна і Байдена), США будуть, де можливо, знаходити точки співпраці з країнами які хоч і не вважають дружніми собі, але і не настільки ворожими, як КНР. Тому і бачимо готовність адміністрація Байдена домовлятися з тією ж Росією по моментам, які Штати вважають прийнятними для себе".
Нагадаємо, Військову базу Сполучених Штатів Америки в Іраку обстріляли ракетами.
Читайте Comments.ua в Google News
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.