Самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко пригрозив перекрити транзит магістральним газопроводом Ямал – Європа у разі, якщо ЄС вирішить закрити кордони на фоні міграційної кризи. Хто точно у програші, хто у виграші від того, що відбувається? Як можуть події розвиватись далі? В ексклюзивному інтерв'ю порталу "Коментарі" розібралися наші експерти.
Олександр Лукашенко. Фото: ТАСС/Forum
На кону – питання, яке для РФ певною мірою є питанням життя та смерті
Політтехнолог, експерт Центру протидії інформаційним агресіям "AM&PM" Олександр Курбан наголошує, що гібридна атака Кремля на Європу виходить на новий етап.
"До фізичного протистояння на
польсько-білоруському та литовсько-білоруському кордонах додався новий фронт – економічний. Тепер Путін вустами самопроголошеного білоруського президента Лукашенку загрожує припинити постачання газу магістраллю "Ямал-Європа", яка зараз завантажена до межі, у зв'язку з спробами вивести із системи газових поставок до Європи українську ГТС", – зазначає експерт.
На його думку, на фоні підготовки п'ятого пакета санкцій проти нинішньої влади Білорусі, який буде затверджено 15 листопада, такий демарш Лукашенка виглядає як гра ва-банк.
"Справді, білоруському диктаторові відступати нема куди. Захід йому приготував жорсткі санкції та лаву підсудних у Гаазі. А Кремль чекає на зручний момент для усунення Лукашенка від влади чи фізичної ліквідації, – пояснює Олександр Курбан. – Своєю недалекоглядною політикою білоруський диктатор купив для себе та своєї країни квиток на потяг в один кінець без можливості зійти на проміжній станції".
Надалі, упевнений експерт, ставки зростатимуть. Не виключена і можливість реальних зіткнень на кордоні, спровокованих новими проривами мігрантів.
"За канонами гібридного конфлікту, на території Литви та Польщі можна очікувати терористичних атак на об'єкти критичної інфраструктури або в публічних місцях, захоплення заручників, виступи радикальних угруповань та проросійських сил. Білоруська сторона продовжуватиме ескалацію конфлікту, можуть розпочати висилку зі своєї території громадян ЄС, насамперед литовців та поляків, заарештовувати їхнє майно та капітали", – попереджає Олександр Курбан.
Паралельно, вважає він, Кремль, який стоїть за всіма цими процесами, розгойдуватиме ситуацію і зсередини ЄС, по лінії куплених єврочиновників та зацікавлених у співпраці з російським "Газпромом" представників великого капіталу.
"Найслабші ланки у цьому питанні – Франція та Німеччина, які вже показали, наскільки далеко вони готові піти, захищаючи інтереси Кремля щодо ситуації на Донбасі. У питаннях же газу, де їхня зацікавленість у рази більша, слід очікувати більших відступів від загальноєвропейських інтересів", – прогнозує експерт.
Він наголошує, що нинішній безпрецедентний тиск на Європу, який безумовно ініційований Кремлем, має на меті залякати керівництво ЄС та змусити його відмовитися від реалізації принципів третього енергопакета щодо "Північного потоку-2". Керівництво Кремля не влаштовує той факт, що внаслідок обмежень з боку ЄС Росія матиме право лише на 50% частки транспортування цією газопровідною магістраллю, зазначає Олександр Курбан.
Експерт резюмує: "На кону – питання, яке для РФ певною мірою є питанням життя та смерті. Частка російських постачання на газовий ринок ЄС зараз становить 32,2%, тоді як держбюджет РФ на 60% поповнюється саме на основі продажу газу та нафти. Путіну та Лукашенку відступати нікуди, вони підуть у цій ситуації до кінця. Заходу слід готуватися до дуже серйозного протистояння, яке може мати далекосяжні наслідки".
Європейські партнери України мають розуміти, що сьогодні Лукашенко у нафтогазовому секторі – лише аватар Путіна
Соціолог, керівник дослідницьких проєктів Центру соціального інжинірингу "РАНД" ("Розпізнавання та аналіз несистемних дій"), експерт з білоруського напрямку Дмитро Громаков нагадує, що європейці завжди мають альтернативу магістралі "Ямал-Європа". А саме – українська ГТС.
"Тому Києву певною мірою навіть було б вигідно, щоб Лукашенко зробив те, чим погрожує. З іншого боку, цікаво буде подивитися на реакцію Кремля, який є фактичним власником цієї труби ще з середини 2000-х років. По суті наші європейські партнери повинні розуміти, що сьогодні Лукашенко в нафтогазовому секторі – лише аватар Путіна. І що зараз його словами – слова кремлівської маріонетки, а не президента європейської країни", – наголошує Дмитро Громаков.
На його думку, офіційний Мінськ перетворився на кремлівський "батіг" для Європи. А загрози "шаленого диктатора" – зайве підтвердження необхідності прискорення запуску "Північного потоку-2", в якому між Європою та Росією вже не буде посередників у вигляді "ненадійних транзитерів". Така принаймні у всьому цьому логіка Кремля.
Читайте також на порталі "Коментарі" – Лукашенко поскаржився Путіну на Польщу.
Читайте Comments.ua в Google News
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.