Головна Новини Світ Китай Заяви Сі Цзіньпіна про готовність до війни та військове співробітництво з РФ: до чого готуватися Україні
commentss НОВИНИ Всі новини

Заяви Сі Цзіньпіна про готовність до війни та військове співробітництво з РФ: до чого готуватися Україні

Чи стане Китай прямим союзником Росії у війні проти України та Заходу? Який інтерес переслідує влада КНР?

30 березня 2023, 18:10 comments11353
Поділіться публікацією:
Автор:
avatar

Slava Kot

Міноборони Китаю заявило про готовність до співпраці з російською армією. А китайський лідер Сі Цзіньпін закликав своїх генералів готуватися до війни. Що означають такі новини з КНР? Чи готовий Пекін допомагати Москві у її війні проти України? До чого готуватися і нашій країні, і загалом демократичному світу?  

Заяви Сі Цзіньпіна про готовність до війни та військове співробітництво з РФ: до чого готуватися Україні

Чи готовий Китай воювати з Росією проти Заходу. Фото з відкритих джерел

Директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства, експерт РНБО у 2001-2011 рр. з питань заморожених конфліктів у Євразії (у тому числі Молдова-Придністров'я) Віталій Кулик розмірковує так:

"Я б поки не поспішав з оцінками такої китайської риторики. Ми не знаємо точну цитату і контекст "войовничого" висловлювання Сі Цзіньпіна. Але є низка моментів, які слід розуміти".

По-перше, пояснює експерт, китайська армія не воювала з 60-х років з часів прикордонного зіткнення з Індією. Тому багато китайських офіцерів говорять про необхідність перевірки боєздатності армії КНР у локальній війні.

"Так чи інакше, рано чи пізно, Китай у неї вв'яжеться. Так, балансуватиме, намагатиметься уникнути зіткнення з глобальними гравцями (тому я сумніваюся, що буде війна за Тайвань). Але участь КНР у якомусь військовому конфлікті локального характеру більша чим можливо", – вважає Віталій Кулик.

По-друге, продовжує він, китайська армія проходить процес модернізації. Згідно з документами, прийнятими на з'їзді, КНР мала провести відповідну реформу збройних сил до 2027 року.

"На даний момент китайська армія ділиться на дві частини. Одна — високомодернізовані, високотехнологічні сили спеціальних операцій, боєздатність яких складно оцінювати, оскільки вони не застосовувалися в реальних бойових діях, вони не мають досвіду. Друга — народна армія, за фактом, "мобіки" Якість цих збройних сил досить низька, вони не мають досвіду виконання бойових завдань у нових умовах, які вимагають значних знань, умінь, тому, на мій погляд, Китаю належить спочатку провести завершальну фазу модернізації своєї армії і бути готовим до різних викликів. Як і говорив Сі Цзіньпін, у тому числі – до можливих бойових зіткнень, до підвищення ставок, до брязкання зброєю, до проведення маневрів та локальних воєн… Не можна виключати (хоч найближчим часом я не бачу такої перспективи, але все може швидко змінитись), що Китай піде на створення військових баз на інших континентах або в сусідніх країнах. Що вже робиться, наприклад, у Таджикистані", – наголошує експерт.

Звідси, на його думку, звернення Сі Цзіньпіня до своїх генералів, щоб вони були готові до здійснення бойових завдань.

"Для глобальної безпеки це означає, що КНР вкладатиме більше коштів у новітнє озброєння, продовжить модернізувати свої збройні сили, створювати сили спецпризначення, оснащені штучним інтелектом, дронами, високотехнологічною зброєю. Вивчаючи досвід війни в Україні, створюватиме подібність сил, здатних вести подібні бойові дії — в умовах як нападу, так і захисту. Продовжить підвищувати свою здатність конкурувати із Заходом у космосі, на океані, в кіберпросторі. Епоха утримання невоюючих великих армій пройшла. І Китай змінюватиме концепцію використання збройних сил. Без бойового застосування – це дороге задоволення із сумнівним бенефітом", – констатує Віталій Кулик.

Коментуючи заяву китайського Міноборони про готовність співпраці з російською армією, експерт наголошує, що Китай не хоче жодних союзницьких зобов'язань перед РФ.

"Він не бачить її своїм союзником. Про це в Пекіні говорять практично відкрито. Для Китаю нинішня РФ — це клієнт для патрона, це попутник у реалізації стратегічних цілей КНР. І Китай не вплутається разом з Росією у війну. Не буде її союзником, не буде рятувати від поразки та розпаду, якщо такі відбуватимуться, водночас Китай зацікавлений у війні в Україні, але у війні малої інтенсивності, без ризиків її інтернаціоналізації та застосування зброї масового знищення, – уточнює Віталій Кулик. — Шляхом війни малої інтенсивності, підривається і виснажується як Захід (насамперед економічно), так і Росія (вона все ближче до Китаю, якому все більше віддає, одержуючи натомість куди менше, дозовано). Така ситуація повністю влаштовує Пекін, якому колись доведеться підвищити ставки, Китай може піти на хворобливі для себе, своєї економіки дії, такі як часткове порушення санкційного режиму – і постачання РФ техніки, боєприпасів, зброї в обмежених обсягах. У такому разі світ опиниться перед загрозою великих – гарячих – локальних воєн. У яких Китай може взяти участь".  

На думку експерта з питань сектору оборони та безпеки Олега Старікова, слова Папи Римського Франциска про те, що ми скочуємося до Третьої світової війни, почали втілюватись у життя. Поки що у вигляді Холодної війни 2.0. Сподіватимемося, зазначає експерт, що це все не перейде в гарячу фазу в рамках світової війни.

"Під час недавнього візиту Сі до президента Пу було укладено консенсусну угоду. За своїм значенням вона навіть вища, ніж коаліції та союзи. Дві ядерні держави, одна з яких має другий у світі ВВП (Китай), а інша – другу в світі ядерну міць (Росія), домовилися допомагати один одному в реалізації своїх геополітичних цілей", – вважає Олег Старіков.

Він упевнений, що ця консенсусна угода спрямована передусім не проти України, а проти США та держав, які поряд зі Штатами входять до військово-політичного союзу AUKUS (Австралія, Великобританія) на Тихоокеанському театрі військових дій.

"До 2027 року Китай планує обігнати США щодо ВВП і військової могутності. І він має намір вирішувати питання щодо приєднання територій (Тайвань), а також повного домінування в Тихоокеанському регіоні, виходу туди свого флоту. Зараз це не вдається, оскільки США своєю потужністю (Саме Тихоокеанським флотом і створенням AUKUS) цьому перешкоджають", – пояснює експерт.

Щоб здійснити ці цілі, продовжує Олег Старіков, КНР не вистачає ядерної тріади у наземному та морському (точніше – підводному) компоненті.

"Розв'язувати ці питання Китаю допомагатиме Росія, надаючи збройовий плутоній (239) або збройовий уран (235). Що дозволить КНР замкнути цикл виробництва ядерної зброї. Крім того, росіяни допоможуть китайцям з ПЧАРБ (атомний підводний човен з балістичними ракетами). Ця компонента у РФ знаходиться на рівні США (у Росії — 60 підводних човнів, з яких приблизно 50 — атомні, у Штатів — 64 підводних човнів), — підкреслює експерт — Своєю чергою, Китай надаватиме допомогу обкладеної санкціями Росії, купуючи її вуглеводні, агропродукцію, ядерне паливо, а також продаючи їй необхідні компоненти для виробів машинобудування (тих самих дронів), постачаючи чіпами. Резюмуючи: КНР і РФ зараз дзеркально застосували щодо США так звану "доктрину Кісінджера", яка свого часу завдяки зближенню Штатів і Китаю допомогла розвалити СРСР.

Раніше портал "Коментарі" повідомляв, що з'явилася реакція Китаю на розміщення російської ядерної зброї у Білорусі.

Також "Коментарі" писали про і підсумки переговорів Путіна і Сі Цзіньпіна: яку позицію зайняв Китай.



Читайте Comments.ua в Google News
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.
Джерело: https://comments.ua/

Новини