Енергетична війна між Росією та Європою: які причини – чи зможе Захід встояти

Німеччина вирішила повністю припинити закуповувати російське вугілля з 1 серпня, а російську нафту – з 31 грудня. А канцлер ФРН Олаф Шольц ініціював екстрену нараду у зв'язку із можливими проблемами з енергопостачанням (на тлі скорочення постачання російського природного газу до Європи). Експерти проаналізували для видання "Коментарі" енергетичну війну, яку розгорнула Росія проти Європи, а також причини такої сильної залежності останньої від енергоресурсів країни-агресора.

Фото ілюстративне / Pixabay

Європа має провести структурну розбудову економіки

Фінансовий експерт, економіст Олексій Кущ наголошує, що зараз відбувається взаємна боротьба ЄС та РФ. Європейці вводять уже шостий пакет санкцій (де є певні удари по нафті) та готують сьомий (там має бути газ). А Росія намагається підняти ставки, загострити ситуацію, користуючись не готовністю європейців до відмови від її енергоносіїв.

"Європа показала, що до 2027 року відмовиться від російських енергоносіїв. І сподівалася, що Росія спробує протягом найближчих п'яти років, поки ще здійснюватимуться поставки, заробити на європейському ринку кілька сотень мільярдів доларів. Але Росія вкотре показала свою нездатність раціонально діяти. І вчинила за методом "так не діставайся ж нікому". Мовляв, якщо нас все одно видавлюватимуть з ринку, ми самі підемо. Спробуємо ще й у такий спосіб пошантажувати Європу, щоб та відмовилася від своєї жорсткої санкційної політики проти РФ", – пояснює експерт.

За його словами, триває взаємне підвищення ставок. І крах моделі, яка була збудована 50 років тому, у 70-х роках минулого століття.

"Тоді доповідна записка радянського МЗС лягла на стіл Політбюро ЦК КПРС. Там було написано, що будівництво газопроводів та нафтопроводів до Європи – важливе у довгостроковій, стратегічній перспективі. Тому що формує залежність від радянського газу та нафти найбільшої європейської економіки – німецької. Відповідно, ставить у залежність від співпраці з СРСР німецькі енергетичні та нафтохімічні сектори економіки. І зараз ми бачимо крах цієї моделі", – упевнений Олексій Кущ.

Він упевнений, що дороги назад немає. І європейцям доведеться пройти через жорстку структурну перебудову економіки під новий рівень енергоозброєності (доступу до енергоресурсів). Ряд галузей економіки, насамперед, нафтохімічних, буде трансформовано. А енергетиці також доведеться пройти через болісну перебудову.

Один із варіантів подолання кризи – скасування рішення про зупинення атомних електростанцій, зазначає експерт. Німеччина планувала зупинити свої АЕС, відмовитись від атомної енергетики. А зараз німці вважають, що цього робити не слід. І атомну енергетику принаймні на якийсь час прирівняли до "зеленої".

Європейці зараз платять за свою толерантність до російського політичного режиму

Політолог Андрій Окара вважає, що Європа сама себе заганяла у цю ситуацію. Причому довго та старанно.

"З одного боку, це було зручно для європейських політиків, яких РФ певною мірою мотивувала десятки років. З іншого боку, як казала екс-канцлер Німеччини Меркель, таким чином європейці хотіли Путіна обплутати великим прошарком економічних відносин, щоб він не думав про війну, мілітаризм, а займався торгівлею. Але було очевидно, що всі ці "Турецький потік", "Північні потоки" – проекти насамперед політичного, а не економічного спрямування. Суть у тому, щоб Газпром не залежав від України та її ГТАС. Багато аналітиків попереджали, що тільки-но РФ добудує всі "потоки" – в рази зросте загроза її вторгнення в Україну. І Європа все "схаває". Так і сталося. За винятком того, що Європа не "схавала". Але прозріння дається їй дуже важко", – зазначає Андрій Окара.

Багато хто в Україні обурюється з приводу політиків Німеччини, Франції, Італії, які сильно "зав'язані" на Росії.

"Але вони, – пояснює політолог, – "зав'язані" не від любові, а від прив'язки свого енергосектору до російських постачань. Їх можна частково замінити зрідженим газом із США, деякими ресурсами з Близького Сходу та Північної Африки, Норвегії. Але це весь час та гроші. А зима близько. І вона буде, як уже попереджають багато експертів, найскладнішою для Європи за 50-60 років. Тож європейці платять за свою толерантність до російського політичного режиму. За те, що говорили, "це просто бізнес, давайте не політизувати". А Росія мала чіткий тренд, що газ – це нова російська зброя. І вся газова політика була суто політичною, мотивованою більше геополітичними претензіями Кремля (імперські плани, "встання з колін" тощо), ніж жагою до вигоди. Економіка була просто інструментом, за допомогою якого ці плани вирішуються. І тепер усі стали заручниками цієї реальності. Особливо Захід Європи. Звичайно, там терміново шукають способи, як диверсифікувати постачання енергоресурсів, як зменшити ризики. Йдеться навіть про розконсервацію вугільних ТЕЦ і так далі. "Зелена енергетика" виявилася ефективним інструментом політичного впливу, але не дуже ефективним інструментом енергетичного заміщення".

Як повідомляв портал, які прогнози щодо курсу євро. 12 липня євро в ціні впав до історичного максимуму та коштував як один долар. Експерти розповіли, як можуть розвиватись події.