Головна Новини Світ ЄС Нові заяви Угорщини проти України: про що вони говорять – чим має відповісти ЄС
commentss НОВИНИ Всі новини

Нові заяви Угорщини проти України: про що вони говорять – чим має відповісти ЄС

ЄК змушує Будапешт провести антикорупційні реформи, а влада чинить опір і хоче отримати доступ до умовно безкоштовних фондів ЄС без боротьби з корупцією

25 травня 2023, 08:40 comments3659
Поділіться публікацією:

Угорська влада продовжує відверто грати проти України. І економічно – постійно блокуючи транші від ЄС, залишаючись єдиною європейською країною, яка не скасувала односторонніх обмежень агроімпорту з України. І політично. Так, прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан заявив, що наша країна не переможе у війні проти Росії, на що змушений був реагувати речник українського МЗС Олег Ніколенко. Як припинити ці небезпечні у тому числі у ракурсі європейської єдності угорські ігри? Чи є ймовірність, що режим Орбана буде покараний за таке явне підігравання путінському режиму? Видання "Коментарі" із цими питаннями звернулося до експертів.

Нові заяви Угорщини проти України: про що вони говорять – чим має відповісти ЄС

Угорщина. Фото: з відкритих джерел

Антиукраїнська риторика Орбана – це банальна спроба шантажувати українським питанням ЄК

Економіст, член товариства фінансових аналітиків, екс-член Ради НБУ Віталій Шапран звертає увагу, що Угорщина – це дуже маленька країна, з населенням лише 9,7 млн. осіб (приблизно як три Києва).

"Економіка цієї країни багато спожити не може – і позиція офіційного Будапешта щодо України позбавлена економічного сенсу. Я порівняв би таку поведінку угорського керівництва з карканням вороння, яке може псувати настрій, але не заважає людям робити свої справи", – зазначає експерт.

Щодо військово-політичних випадів Орбана на кшталт тих, на які довелося реагувати МЗС України, у Віталія Шапрана виникає резонне питання – звідки такі військові пізнання у колишнього комсорга та соціолога за фахом?

"Нічого, окрім відлуння від кремлівської пропаганди, такі промови не несуть. Але, звичайно, оскільки прем'єр-міністр Угорщини – офіційна особа, наше МЗС має на його економічні та соціально-політичні випади реагувати", – пояснює експерт.

За його словами, через таку неуживливу поведінку Угорщини її населення вже покарано. Єврокомісія (ЄК) заморозила 36 млрд євро субсидій, які ця країна мала отримати до 2027 року.

"Будапешт відрапортував, що у травні виконав лише 4 із 27 пунктів, які ЄК виставила до нього як претензії. Лікування Угорщини фінансовим голодом частково призвело до того, що там сьогодні найвища інфляція серед країн ЄС (у річному обчисленні майже 25%), а вартість обслуговування держборгу зросла до 4% ВВП. На тлі зростання ставок на світових ринках, урядам таких країн, як Угорщина, все складніше позичати кошти за адекватною ціною, – наголошує економіст. – А, якщо перекрити канал дешевих офіційних позик та субсидій, то рано чи пізно такі маленькі економіки, як угорська, скочуються у рецесію. Думаю, що антиукраїнська риторика Орбана – це не відрижка його комсомольської спадщини чи служба російському диктатору, а банальна спроба шантажувати українським питанням ЄК".

Інтерес Орбана може бути суто корупційним, вважає експерт. ЄК змушує офіційний Будапешт провести антикорупційні реформи, а влада чинить опір і хоче отримати доступ до умовно безкоштовних фондів ЄС без боротьби з корупцією.

"Думаю, що у цій боротьбі перемога буде за ЄК, оскільки угорська економіка надто мала, щоб впливати на процеси у регіоні, – прогнозує Віталій Шапран. – А антиукраїнську риторику офіційного Будапешта слід сприймати як балаканину шантажистів".

У ЄС залишається фактично єдиний вихід – змінювати систему ухвалення рішень

Економічний та політичний експерт Борис Кушнірук упевнений, що проблема поведінки Угорщини – це проблема тієї моделі ухвалення рішень, якої дотримується Євросоюз. А саме – консенсусне рішення, тобто – усіма країнами-членами. Хтось один "проти" – і рішення не ухвалюється.

Така модель, пояснює експерт, працювала у перші десятиліття створення прообразу сучасного ЄС, коли це були ідеологічно близькі країни, відносно економічні.

"Нагадаю, що перші кроки у бік створення сучасного ЄС було зроблено у 50-ті. Тоді до об'єднання увійшли шість держав: Бельгія, Західна Німеччина (ФРН), Італія, Люксембург, Нідерланди та Франція. Зараз Євросоюз – це вже 27 надзвичайно різних держав. І прийняття рішень щодо робочої системи стає практично неможливим, – підкреслює Борис Кушнірук. – Тому періодично порушується питання (зараз це, наприклад, робить Німеччина) про необхідність змінювати модель прийняття рішень. Наприклад, кваліфікованою більшістю (дві третини чи три чверті голосів). Щоб уникнути ситуації, коли одна "маленька, але горда" країна може заблокувати рішення всього ЄС".

Зрозуміло, продовжує експерт, що є проблема і самої Угорщини – держави з відверто протофашистським режимом, який відверто порушує норми самого Євросоюзу.

"За це Угорщину намагаються періодично карати, зокрема, перекриваючи фінансування із загального бюджету ЄС. Але це не завжди допомагає, – наголошує Борис Кушнірук. – Слід також розуміти, що немає механізму виведення країни від ЄС. Тому залишається практично єдиний вихід – змінювати систему прийняття рішень. Але щоб її міняти, знову ж таки, потрібна згода всіх країн. І швидко цього точно не буде. Орбанський режим, на жаль, покарати навряд чи вдасться. Хоч усі розуміють, що він грає на користь Росії".

Читайте також на порталі "Коментарі" – Угорщина озвучила ультиматум, за якого розблокує виділення нового траншу допомоги Україні від ЄС.




Читайте Comments.ua в Google News
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.
comments

Обговорення

Поділіться своєю думкою!


Новини