Впевнена перемога Петера Мадяра на парламентських виборах в Угорщині викликала обережний оптимізм у Брюсселі та Києві. Як повідомляє Euractiv, зміна влади може розблокувати ключовий пакет фінансової допомоги Україні обсягом 90 млрд євро, який тривалий час утримувався через позицію Будапешта. Проте, доки новий лідер Угорщини вагається, а на горизонті вже з'являється новий блокувальник, яким може стати Словаччина. Чи отримає Україна кредит у 90 млрд? Що може стати вирішальним? Видання "Коментарі" з цими питаннями звернулося до експертів.
Репараційний кредит. Фото: з відкритих джерел
У Фіцо не настільки розв’язані руки, як були у Орбана
Політичний експерт Тетяна Лупова зазначила, Петер Мадяр, згідно повідомлень у ЗМІ, заявив, що домовленостей вже досягнуто і він не планує блокувати виділення кредиту в 90 млрд євро для України. Що стосується Роберта Фіцо та його натяків на блокування, то тут є основна відмінність, у Орбана була повна влада, у Фіцо все не настільки монолітно як було в Угорщині.
"І Словаччина ще не забула заяви психіатрів, які просили прем’єра покинути пост і піти у відставку через стан здоров’я. Також опозиція ініціювала кримінальні справи і розслідування проти Фіцо зі звинуваченнями у зраді національним і європейським інтересами. Тому у нього не настільки розв’язані руки, як були у Орбана і одна справа бути разом з Угорщиною у заявах проти рішень Євросоюза і зовсім інше тримати прапор. Побачимо на які дії ризикне Фіцо без підтримки Орбана", – зазначила експерт.
Вона зауважила, що у будь-якому разі Європа має інші механізми і Урсула фон дер Ляєн про це вже заявляла.
"Я думаю, що 90 млрд Україна отримає, можливо не так швидко як хотілося б і не так просто, але отримає. Навряд чи Європа ризикне лишити Україну без цих грошей. Особливо після програшу Орбана за який путін ще більше злий на Європу і ще менше готовий стримувати свої мрії про захоплення європейських країн", – підсумувала Тетяна Лупова.
ЄС поступово знаходить способи рухатися вперед
Політичний експерт Олександр Кондратенко зазначив, перемога Петера Мадяра безумовно знімає один із ключових політичних бар’єрів, який роками гальмував рішення ЄС щодо України, але важливо не переоцінювати цей фактор: йдеться не про прорив, а радше про зміну конфігурації ризиків.
"Проблема €90 млрд ніколи не була суто “угорською”. Віктор Орбан використовував вето, як інструмент торгу з Брюсселем, але сам механізм блокування – це системна особливість ЄС. І зараз ми бачимо, як на місці одного гравця з’являється інший – Роберт Фіцо, який так само готовий використовувати право вето, але вже з енергетичних і внутрішньополітичних міркувань", – зазначив експерт.
На його переконання, ключова інтрига полягає не у Будапешті, а у тому, чи зможе Євросоюз нейтралізувати нові точки блокування. Вирішальними тут будуть три речі: енергетичні домовленості (зокрема навколо транзиту), готовність Брюсселя йти на обхідні фінансові механізми та ціна політичної ізоляції для тих, хто блокує рішення.
"Водночас сам Мадяр – це не “проукраїнський прорив”, а радше прагматичний європейський політик. Він зацікавлений у нормалізації відносин із ЄС, але не має стимулу діяти як безумовний лобіст України. Це означає, що Будапешт, імовірно, стане більш передбачуваним, але не автоматично союзницьким. Якщо дивитися глибше, вирішальним фактором стає не лише позиція урядів, а баланс впливу політичних еліт у Будапешті та Братиславі, адже рішення в ЄС завжди є результатом колегіального компромісу, а не волі одного лідера", – зазначив Олександр Кондратенко.
При цьому він говорить, що наразі можна окреслити кілька базових сценаріїв.
"Перший – сценарій “керованого розблокування”. У цьому випадку команда Мадяра поступово демонтує спадщину Орбана, але робить це обережно, не вступаючи в прямий конфлікт із частиною старих еліт, які зберігають вплив у парламенті, бізнесі та бюрократії. Паралельно Роберт Фіцо отримує від Брюсселя або енергетичні гарантії, або фінансові компенсації, що дозволяє йому “продати” компроміс власному електорату. У цьому випадку пакет для України ухвалюється, але із затримкою та політичними поступками. Другий – сценарій “ротації блокувальника”. Угорщина стає більш конструктивною, але словацькі еліти, орієнтовані на внутрішній популізм і дешеві енергоресурси, консолідуються навколо жорсткішої лінії. Фіцо, спираючись на коаліцію та частину економічних груп, які залежать від російських енергоносіїв, системно затягує рішення. У цьому випадку ЄС змушений або радикально переформатовувати механізм фінансування, або миритися з тривалим блокуванням. Третій – сценарій “обхідної інтеграції”. Брюссель, втомившись від постійних вето, активніше використовує альтернативні інструменти – міжурядові угоди або спеціальні фонди поза класичним бюджетом ЄС. Це зменшує вплив як Будапешта, так і Братислави, але водночас створює прецедент фрагментації європейської єдності. У такій логіці гроші для України з’являються швидше, ніж політичний консенсус", – зазначив експерт.
Олександр Кондратенко зауважує, що є ще й четвертий сценарій, щоправда, уточнює співрозмовник порталу "Коментарі", він менш імовірний, але можливий сценарій “внутрішнього гальмування”. Він полягає у тому, що у самій Угорщині нова влада стикається з опором старих інституцій і мереж впливу, пов’язаних із Віктор Орбан. У результаті позиція Будапешта стає непослідовною: формально проєвропейською, але практично обережною і повільною. Це накладається на жорстку позицію Словаччини і процес знову заходить у затяжну фазу.
"У підсумку, Україна, швидше за все, отримає ці кошти, але не швидко, не без умов і, ймовірно, в дещо зміненому форматі. Головний висновок: ЄС поступово знаходить способи рухатися вперед попри спротив окремих держав, однак кожне таке рішення стає дедалі складнішим і дедалі більш залежним від внутрішніх балансів еліт у країнах-членах", – підсумував Олександр Кондратенко.
Читайте також на порталі "Коментарі" — ляпас Трампу: що заявила Каллас в ООН про війну в Україні та на Близькому Сході.
Читайте Comments.ua в Google News
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.
