Головна Новини Світ ЄС Вільна торгівля з Україною: про що говорить рішення ЄС, чи закінчиться тепер польська блокада
commentss НОВИНИ Всі новини

Вільна торгівля з Україною: про що говорить рішення ЄС, чи закінчиться тепер польська блокада

Якщо польські фермери продовжуватимуть блокувати кордон, вони можуть потрапити під покарання на рівні ЄС

24 квітня 2024, 14:50 comments1598
Поділіться публікацією:

Європарламент підтримав безмитну торгівлю з Україною для підтримки економіки нашої країни в умовах агресії Росії. Рішення набуде чинності 6 червня 2024 року і буде дійсним рік, до 5 червня 2025-го. Воно прийнято на фоні протестів польських фермерів, які періодично блокують кордон з нашою країною. І не особливо звертають увагу на заклики прем'єр-міністра Польщі Дональда Туска припинити подібні дії. Експерти розповіли порталу "Коментарі", про що свідчить ситуація з експортом української аграрної продукції до ЄС – і як події можуть розвиватись далі.

Вільна торгівля з Україною: про що говорить рішення ЄС, чи закінчиться тепер польська блокада

Експорт українського зерна. Фото: з відкритих джерел

Блокаді кордону може наступити кінець

Народний депутат VIII скликання, президент Української аграрної конфедерації (УАК) Леонід Козаченко розмірковує так:

"Відмінна новина, що Європарламент підтримав 23 квітня рішення про безмитне ввезення української продукції без обмежень до 5 червня 2025 року. Так, низка видів продукції потрапила під квоти (зернові культури, цукор, яйця, куряче м'ясо), але основна маса зможе без обмежень і без затримок рухатися з України. Як на ринок ЄС, так і транзитом – до інших держав".

Експерт звертає увагу, що, якщо польські фермери продовжать блокувати кордон, вони можуть потрапити під покарання на рівні ЄС. Причому платити певні штрафи доведеться уряду Польщі. За такого розкладу йому доведеться приймати відповідні рішення – і діяти активніше, припиняючи подібне беззаконня.

"Тепер важливо побачити активніші дії з боку української влади (як це роблять наші аграрні асоціації). Так, минулого тижня був у Варшаві, зустрічався з прем'єр-міністром, з міністром сільського господарства. Відбулася конференція, більшість учасників якої з боку Польщі засудили дії польських фермерів, які блокують кордон", – розповів Леонід Козаченко.

Він упевнений, що нове рішення Європарламенту допоможе тій самій офіційній Варшаві в юридичному плані діяти рішучіше.

"Не прикриватися тим, що такі акції протесту це – демократія, свобода волевиявлення. Якщо це йде всупереч закону, з нормами права – ніяка це не демократія! І уряд має припиняти подібні дії, у тому числі силовими методами – тим більше, що має необхідні для цього і ресурси, і повноваження, – упевнений глава УАК. – Сподіватимемося, що ситуація незабаром зміниться на кращу для нас сторону. Важливо також, щоб Верховна Рада, Кабмін, український президент активніше відстоювали права вітчизняних аграріїв, посилаючись на рішення Європарламенту".

На рівні керівництва ЄС шукають комплексного підходу до ситуації

На думку експерта програми "Міжнародна та внутрішня політика" аналітичного центру Українського інституту майбутнього Ігоря Тишкевича, перспективи української аграрної продукції в тому, що на європейському ринку нам доведеться в тому чи іншому форматі йти на обмеження.

"Україна могла б зіграти на випередження, спробувавши, скажімо так, самообмежити себе. Це спрацювало б на початку 2023-го. Але, коли ти чогось не робиш сам, то обмежують тебе. З огляду на малосуб'єктну позицію України в цьому випадку – нас обмежуватимуть, не особливо запитуючи", – прогнозує експерт.

Важливо розуміти, продовжує він, що питання з фермерами в ЄС – це не лише про польсько-українські проблеми на даному фронті, це набагато глобальніше. І в тих самих рішеннях Єврокомісії це відображається.

"Протести фермерів охопили не лише Польщу. Тут просто Україна поряд, бо тиснули через нас. А питання загалом у так званому "зеленому переході". Простий приклад – згідно з новими правилами, третина землі у фермерів ЄС має бути "під паром". Тобто бути не засіяною. Відпочивати. Що, звісно, знижує доходи аграріїв. І, коли на цьому фоні ринок ЄС наповнює українська продукція, це спричиняє зрозумілий протест. Адже за такого розкладу частина європейських фермерів просто можуть не витримати конкуренції. А податки до місцевих бюджетів сплачують саме вони, не українські аграрії. Як наслідок – місцева влада прислухається до своїх фермерів. Що логічно", – пояснює Ігор Тишкевич.

Ну, а на рівні керівництва ЄС шукають комплексний підхід до ситуації, констатує він. І українське питання там лише – одне з…

"Але оскільки цю тему політизували і в нас (російсько-українська війна, за якої блокада польсько-українського кордону дуже вигідна РФ), і в Польщі (вибори), ми не бачили (або не хотіли бачити) всю картину. І фактично намагалися представити проблему блокади українського кордону польськими фермерами як ключову. Тоді як це просто частина, одна зі складових комплексної проблеми по всьому ЄС. А, коли ти не бачиш картини в цілому, намагаєшся діяти, в тому числі, шляхом політичних звернень і комунікацій лише щодо проблеми, то ймовірність твоєї помилки набагато більша, ніж, якщо намагаєшся убезпечити себе, виходячи з багатогранності проблеми", – резюмує Ігор Тишкевич.

Читайте також на порталі "Коментарі" — жодного швидкого вступу України до ЄС не буде: у Європарламенті зробили різку заяву.




Читайте Comments.ua в Google News
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.
Джерело: https://comments.ua/

Новини