Головні складові блокади поляками українського кордону: як вирішити проблему

Польські фермери, які з 9 лютого відновили часткову блокаду кордону з Україною, запланували на 20 лютого повну блокаду. У Вроцлаві заявлений як мирний протест фермерів вилився в агресивну акцію з використанням яєць, фаєрів та фарби. Віце-прем'єр України з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина запевняє, що офіційний Київ намагається знайти вирішення проблеми. І наголошує, що економічного у цих протестів мало. У вечірньому зверненні 15 лютого президент Володимир Зеленський наголосив на важливості разом із Польщею знайти вихід із ситуації. А також закликав визначити спільне ставлення, зокрема, до імпорту російського зерна та іншого імпорту з РФ на територію країн Європи, щоб захистити наші суспільства та, зокрема, фермерів – і українських, і польських. Що і чому відбувається зараз на українсько-польському кордоні? Які важелі впливу на ситуацію? Що робити, щоб вирішити конфлікт? Видання "Коментарі" із цими питаннями звернулося до експертів.

Блокада кордону. Фото: з відкритих джерел

Питання ширшої рамки, ніж претензії польських фермерів до українського експорту

Директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства, експерт РНБО у 2001-2011 рр. з питань заморожених конфліктів у Євразії (у тому числі Молдова-Придністров'я), політичний аналітик Віталій Кулик акцентує, що у ситуації з блокуванням польськими фермерами українського кордону є одразу три складові.

Першою є політичні ігри всередині самої Польщі.

За словами експерта, фермерські ініціативи, які зараз здійснюють блокаду, переважно підігріваються саме конфедератами. Але вплив на них мають і опозиція, і нинішня польська влада.

Друга складова, за його словами, полягає в тому, що ми надто захопилися образом Польщі як надійного союзника та партнера, забуваючи, що ми маємо протиріччя інтересів. У тому числі в аграрній сфері.

Другий закид із боку поляків – наша продукція не відповідає європейським стандартам.

Постійно точаться розмови, що якщо Україна повноцінно зайде на європейський ринок, це вб'є сільське господарство тієї ж Польщі.

Поки що ми, з урахуванням війни, наполягаємо на необхідності деяких ексклюзивних прав на експорт (транзит, квоти). Але не пропонуємо наше бачення майбутнього сільського господарства ЄС, коли ми станемо його частиною, наголошує експерт.

Третя складова – загалом у ЄС зараз відбувається перегляд сільськогосподарської політики.

Відбувається відверта маніпуляція

Керівник політико-правових програм в Українському центрі суспільного розвитку Ігор Рейтерович упевнений, що ситуація із претензіями польських фермерів до нашої країни вже давно – не економічного плану.

На його думку, відбувається відверта маніпуляція. Економіки тут є, але мало, вважає він. Змінюватись у зв'язку з вимогами ринку польські фермери не хочуть. І фактично шантажують усіх блокадою кордону.

Але, продовжує він, зважаючи на все, польська влада на даний момент не готова йти шляхом переговорів — і не знає, як вийти з ситуації. З одного боку – не хочеться конфлікту з Україною, з іншого – з власними виборцями.

Це важливо ще й у ракурсі того, зазначає Ігор Рейтерович, що поляки створили негативний прецедент для всього ЄС. І таким шляхом можуть піти фермери інших держав, проти тієї ж польської продукції. Роблячи ставку не так на ринкові способи, як на шантаж, блокування, висування неаргументованих вимог — і отримати за це деякі преференції.

Стати повноцінним членом ЄС нашій країні буде дуже складно

Глава Українського аналітичного центру, економіст Олександр Охріменко поділився таким коментарем:

Експерт зазначає, що 2022-го поляки зібрали врожай, але не змогли продати його значну частину, бо наші експортери завезли туди зерно та іншу продукцію АПК за різними схемами.

За його словами, ситуація, яка склалася, в черговий раз демонструє, що стати повноцінним членом ЄС нашій країні буде вкрай складно.

Читайте також на порталі "Коментарі" — що мотивує поляків блокувати наш кордон: як реагувати Україні.