Узбекистан – це Казахстан-2 чи гірше: що відбувається в країні – чому без Путіна тут не обійшлося

Останніми днями Узбекистан охоплений протестами. Штормить територію Каракалпакстану, куди ввели додаткові сили у зв'язку з протестами проти поправок до Конституції, які передбачають скасування суверенного статусу цієї республіки. Що відбувається та чому? Видання "Коментарі" із цим непростим питанням звернулося до експертів.

Протести в Узбекистані. Фото: з відкритих джерел

Одним із ключових бенефіціарів дестабілізації в Узбекистані, як і в Казахстані, є Володимир Путін

Експерт Інституту постінформаційного суспільства, медіаексперт, заступник міністра інформполітики (2017-2019 рр.) Дмитро Золотухін пояснює:

За словами експерта, формальною причиною заворушень стала дискусія навколо норм конституції Узбекистану, до яких збиралися внести деякі виправлення. Одна з таких правок стосувалася суверенітету Каракалпакстану у складі Узбекистану. Дмитро Золотухін зазначає, що республіка Каракалпакстан зі столицею у місті Нукус є найбільшим регіоном Узбекистану та займає 40% території країни з населенням понад 1,5 мільйона людей.

Звичайно, така самостійність не тішить Кремль, пояснює Дмитро Золотухін. Тим більше, що економічно Узбекистан орієнтований на Китай та Казахстан. У Узбекистану немає виходу до моря, отже, він залежить від своїх партнерів з погляду товарних потоків і транспорту.

З огляду на це Путін зацікавлений показати свою силу на прикладі Узбекистану. Організувавши заворушення там – і змусивши Шавката Мірзієєва погодитись на введення сил ОДКБ, щоб зберегти свою владу. Або ж, Путін, спираючись на локальні політичні та комерційні клани, змусить Мірзієєва піти зі своєї посади, і замінити його на більш лояльного до Кремля політика, який би повернув Узбекистан у блок ОДКБ і, можливо, навіть відправив своїх солдатів на війну з Україною, – прогнозує експерт. – Зупинити Путіна – це означає домогтися стабільності та безпеки в макрорегіоні, де божевільна мавпа з ядерною гранатою бездумно метається з боку на бік, намагаючись створити видимість своєї впливовості".

Перспективи протесту зараз є вкрай сумнівними. Швидше за все, його задавлять

Координатор напряму міжнародної політики Центру політичних досліджень "Доктрина" Денис Москалик нагадує, що після розпаду Радянського Союзу Каракалпакстан увійшов до складу незалежного Казахстану на основі широкої автономії. Лише у січні 1993 року було підписано відповідний договір між Каракалпакстаном та Узбекистаном "Про входження Республіки Каракалпакстан до складу Республіки Узбекистан". Положення цього договору було закріплено у прийнятій у квітні того ж року конституції Узбекистану.

На його думку, активним чинником у нинішній кризі є президент країни Шавкат Мірзієєв. Він успадкував владу після багаторічної диктатури Карімова, ставши новою компромісною фігурою для кланів, що володіють країною, зазначає Денис Москалик.

За словами Дениса Москалика, наразі протести в Каракалпастані активно придушуються внутрішніми військами. Відомо, що президент Узбекистану своїм указом запровадив на території Каракалпакстану надзвичайний стан із 3 липня по 2 серпня. При цьому висловив намір відмовитись від згаданих поправок у конституції. Однак це зараз скоріше служить меті збити протестну хвилю, впевнений експерт.

Читайте на порталі "Коментарі" — гучні вибухи в Бєлгороді: руйнування 11 багатоповерхівок і приватних будинків — є загиблі.