logo_ukra

BTC/USD

62337.24

ETH/USD

3189.11

LTC/USD

83.91

USD/UAH

39.95

EUR/UAH

43.00

RU UA
lang

Мова

UA RU
youtube telegram
Політика
Бізнес
Світ
Суспільство
Здоров'я
Стиль життя
HI-tech
Спорт
Зірки
Чоловіки
Досьє
comment

Рубрики

comment

МЕНЮ

Головна Новини Світ Решта світу Війська РФ не поспішають залишати Казахстан: що задумали у Кремлі і чому немає реакції Заходу
commentss НОВИНИ Всі новини

Війська РФ не поспішають залишати Казахстан: що задумали у Кремлі і чому немає реакції Заходу

Росія використовує військову присутність в колишніх республіках Радянського Союзу, як тиск на них

11 січня 2022, 12:50
Автор:
avatar

Кравцев Сергей
Поділіться публікацією:

Виведення контингенту Організації договору про колективну безпеку (ОДКБ) розпочнеться через два дні, їхня місія в Казахстані завершена. Про це повідомив президент республіки Касім-Жомарт Токаєв у вівторок, 11 січня. Тим часом відомо, що створене Міноборони Росії повітряне угруповання з понад 70 літаків цілодобово перекидає підрозділи російського контингенту миротворчих сил ОДКБ до Казахстану. Як може розвиватися ситуація в Казахстані і навколо нього? Чому Захід досить мляво реагує на те, що відбувається? У цих та інших питаннях портал "Коментарі" розбирався разом з експертами.

Війська РФ не поспішають залишати Казахстан: що задумали у Кремлі і чому немає реакції Заходу

Російські війська. Фото: з відкритих джерел

Війни у Казахстані не буде

Директор Київського центру політичних досліджень та конфліктології, політолог Михайло Погребинський вважає, що внутрішня напруга в Казахстані зберігатиметься ще деякий час. Але громадянського протистояння, тим більше війни, на його думку, швидше за все, не буде.

"Каток репресій "зачистка" проти учасників змови незабаром зупиниться, – прогнозує Михайло Погребинський. – Компроміс між кланами (жузами) за допомогою тиску, загроз та підкупу буде знайдено. Але осередки опору повністю придушити не вдасться, вони тлітимуть, поки (і якщо) Токаєв не утвердить себе як жорсткий і повноправний господар країни".

За словами Михайла Погребинського, Захід мляво реагує на цю ситуацію з низки причин.

"По-перше, – пояснює експерт, – Захід не має достатньо сильних інструментів впливу на те, що відбувається в Казахстані. А по-друге, зацікавлений у стабільності там, бо вклав сотні мільярдів доларів у цю країну – і не хоче втратити їх. Як це сталося в сусідньому Киргизстані, який просто націоналізував безліч активів, що належать транснаціональним компаніям".

Приховане збереження військової присутності РФ біля Казахстану можливе і після закінчення миротворчої місії ОДКБ

На думку експерта Національного інституту стратегічних досліджень Миколи Замікули, за результатами всіх подій, що відбулися, не варто сприймати заяви Токаєва занадто серйозно.

"Він явно не та людина, яка контролює ситуацію в Казахстані, приймає рішення та впливає на події. Запрошення іноземних інтервентів – при цьому, судячи з того, якими сумнівними доводами це рішення зараз намагаються виправдати, зовсім не раціональне – воно зайвий раз показало його реальне становище, несамостійність та залежність. Рішення приймаються у Кремлі. Тільки від російського керівництва залежить, на який час так звані "миротворці" заглянули до Казахстану", – упевнений експерт.

Він наголошує: з досвіду ми знаємо, що російських військ вкрай важко позбутися після того, як вони зайшли на чужу територію – у тому числі під прикриттям "миротворчості".

Приклади окупованих грузинських регіонів, а також збереження російської присутності в Придністров'ї яскраво про це свідчать. Кейс Карабаха – ще одна ілюстрація такого підходу, – нагадує Микола Замікула. – Росія використовує військову присутність на території інших колишніх республік Радянського Союзу як активи для чинення на них тиску або безпосереднього контролю їхньої політики, обмеження суверенітету. Відмовлятися від них Москва не збирається".

При цьому експерт не виключає, що з іміджевою метою деякі дії, спрямовані на демонстрацію виведення військ із території Казахстану, можуть бути вжиті.

"У даному випадку Росія може спробувати уявити себе як конструктивний гравець, який прийшов на допомогу партнеру у лихоліття, і виконав своє завдання. Такий підхід може використовуватися для своєрідної "легітимізації" в очах міжнародної спільноти миротворчих операцій під прапором ОДКБ – з метою їх використання надалі як інструмент російської експансіоністської політики", – пояснює Микола Замікула.

Проте, акцентує він, немає жодних гарантій, що офіційне завершення операції та якісь демонстративні дії, покликані створити картинку про виведення військ, означатимуть їхній реальний висновок.

"Зрештою, ми точно не знаємо масштаби реальної інтервенції. Тому приховане збереження військової присутності РФ біля Казахстану цілком можливо. Або – не можна виключати варіант, що після завершення так званої "миротворчої" операції казахська влада легітимізує їх розміщення іншим способом (у рамках якихось спільних проектів ОДКБ, "контртерористичної" боротьби тощо)", – каже експерт.

Він упевнений, що Захід повинен дати адекватну оцінку ситуації, що склалася – яка з боку виглядає як ще один етап політики "збирання земель", реалізованої Кремлем.

"Однак західний вплив на регіон обмежений – особливо якщо йдеться про воєнно-політичний аспект. Центральна Азія затиснута між РФ та КНР – і саме вони відіграють там ключову роль. Захід не вистачає інструментів для втручання у справи регіону – а після подій в Афганістані, можливо, й бажання, – вважає Микола Замікула. — Не допомагає і той факт, що російські війська були введені на територію Казахстану на запит міжнародно визнаних влад цієї держави — що створює даній інтервенції вид законних дій".

Читайте також на порталі "Коментарі" — Токаєв розповів, чому, незважаючи на відсутність протестів у Казахстані, АТО триває.




Читайте Comments.ua в Google News
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.
Джерело: https://comments.ua/
Теги:
comments

Обговорення

Поділіться своєю думкою!


Новини

Всі новини