У Дагестані спалахнули бойові дії, що почалися в неділю 23 червня. Ці зіткнення мали місце на вулицях міст, включаючи Дербент та столицю регіону Махачкалу. Лише на другий день після бійні в Дагестані, де загинули близько 20 людей з'явилася реакція Путіна. За словами прес-секретаря глави Кремля Дмитра Пєскова "Путін глибоко співчуває родичам загиблих у Дагестані" і при цьому "киває" на Україну, яка, як завжди, у всьому винна. При цьому в Інституті вивчення війни (ISW) вважають, що Кремль марно намагається знову приплести до нападу в Дагестані Україну, адже, швидше за все, теракт здійснило північно-кавказьке відділення Ісламської держави. На що схоже те, що сталося в Дагестані? Чи може справді "спалахнути" Кавказ? Портал "Коментарі" із цими питаннями звернувся до експертів.
Напад у Дагестані. Фото: із відкритих джерел
Складається багато факторів
Керуючий партнер "Національної антикризової групи", економічний та політичний експерт Тарас Загородній зазначив, що на Кавказі постійно щось відбувається, особливо у Дагестані, бо це складний етнічний регіон. Там періодично відбуваються якісь перестрілки, запроваджується режим контртерористичної операції тощо.
"Але ця ситуація відрізняється тим, що вона накладається на війну, яку веде Росія проти України. Дуже багато дагестанців загинуло вже в Україні. Також накладається на те, що після теракту в "Крокусі" в Росії велася досить розбещена кампанія проти вихідців з Кавказу та мігрантів. Можливо, це теж накладає свій відбиток на те, що зараз відбувається", – зазначив експерт.
Щодо питання, чи є перспектива, що "спалахне" Кавказ, то Тарас Загородній погоджується з тим, що теоретично вона існує.
"Знову ж таки, складається багато чинників, плюс ісламський фактор, плюс, я вважаю, що саме Дагестан і Чечня є найперспективнішими з погляду також виходу зі складу Російської Федерації і, з погляду, як гарячих точок. Чому? Бо там дуже невеликий відсоток етнічних росіян. Наприклад, у Татарстані їх приблизно половина. Є пасіонарні еліти, які готові там очолити цей рух. Той же Кадиров та чеченці. Плюс у Дагестані є якісь люди. Не забуватимемо, що відомий усім герой Кавказу Шаміль, який очолював боротьбу проти росіян, називав себе імамом Чечні та Дагестану. Ми це теж маємо завжди пам'ятати. Ідеться про той період, коли ще йшла Кавказька війна, яка тривала мало не до середини XIX століття. Вона майже сто років йшла. Повертаючись до питання перспективності цих регіонів, можна сказати, що ці регіони мають зовнішні кордони, на відміну від того ж Татарстану. Це означає, що можна організувати там підвезення озброєння, фінансування і це створює економічні передумови незалежності. Ну, наприклад, у Дагестані є нафта, є вихід до Каспійського моря. У Чечні також є вихід зовнішнього кордону. Все створює хороші передумови, щоби Кавказ "спалахнув", — висловився експерт.
Тарас Загородній також звернув увагу на саме становище голови Чечні Рамзана Кадирова, який зараз активно втручається у дагестанські справи, але по факту ця людина повністю залежить від Путіна.
"Поки є Путін, є Кадиров. Не буде Путіна, одразу не буде і Кадирова. Тому що, незважаючи на ворожнечу російських силовиків один з одним, вони сходяться в одній думці, що Кадиров має бути знищений, образно кажучи, ще позавчора. Тому Кадиров намагається оперативно висувати своїх синів на всі пости, щоб зафіксувати за своїм родом контроль над Чечнею. Відповідно, Дагестан слід розглядати в одному ключі з Чечнею. Тим більше, що в Дагестані і взагалі на Кавказі завжди були традиційні суспільства, де зберігалися горизонтальні зв'язки між пологами, тейпами та людьми. Тобто люди живуть більш автономно щодо російської влади. Щодо росіян, то Путін домігся того, що вони стали абсолютно атомізовані. Росіяни без держави взагалі нікуди не рушать. А у випадку з Дагестаном та Чечнею є традиційний уклад. Ну і плюс, звичайно ж, ісламський фактор. Тому я не переоцінював би те, що відбувається в Дагестані, але й недооцінював те, що відбувається. Оскільки контртерористичні операції, які відбувалися в Дагестані, наприклад, до початку війни проти України, таки мали такий спорадичний характер і не накладалися на загальне погіршення економічної ситуації та фактор війни", – зазначив співрозмовник порталу "Коментарі".
У будь-якому разі, наголошує Тарас Загородній, треба розуміти, що українські спецслужби теж мають максимально приділяти увагу Чечні та Дагестану, бо з цього регіону можуть розпочатися дуже добрі для України події та навіть громадянська війна, що Україні й потрібно.
Кремль використовуватиме цей конфлікт як елемент пропаганди
Політолог Дмитро Воронков не думає, що нам варто очікувати на якесь масштабування. Це, скоріше, локальний конфлікт, який Кремль використовуватиме для дискредитації України.
"Говорити про те, що Кавказ "спалахне" я не став би, не поспішав би навіть робити такі припущення. Тому що все це виглядає як локальний конфлікт, який Кремль більше використовуватиме, як елемент пропаганди", – прокоментував експерт.
Читайте також на порталі "Коментарі" — у США розповіли, хто стоїть за нападами у Дагестані.
Читайте Comments.ua в Google News
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.