Головна Новини Світ Росія Чи наважиться Путін на прямий конфлікт з НАТО – коли може розпочатися атака
commentss НОВИНИ Всі новини

Чи наважиться Путін на прямий конфлікт з НАТО – коли може розпочатися атака

Путін намагатиметься показати, що НАТО збирається напасти на РФ, що всі її дії мають виключно оборонний характер

9 жовтня 2023, 20:05 comments1131
Поділіться публікацією:

Експерти Інституту вивчення війни (ISW) припускають, що РФ готується до можливих конфліктів із країнами НАТО на півночі. Насамперед – з країнами Балтії. Якою є ймовірність, що Кремль зважиться на відкриту війну проти Північноатлантичного Альянсу? Про що говорять відповідні заяви та приготування? Видання "Коментарі" із цими питаннями звернулося до експертів.

Чи наважиться Путін на прямий конфлікт з НАТО – коли може розпочатися атака

Володимир Путін. Фото: з відкритих джерел

РФ намагатиметься провокувати конфлікт з НАТО

Керівник Центру громадської аналітики "Вежа" Валерій Клочок вважає, що сценарій конфлікту з окремими країнами НАТО чи загалом із блоком Кремль розглядає давно. Адже для Росії, пояснює він, прямий конфлікт із Північноатлантичним альянсом є найвигіднішим варіантом для отримання ширшого поля маневру в ракурсі виходу з війни з Україною.

"Одна річ – програти Україні, що Кремль собі дозволити не може, всіляко це демонструючи. Інша – зазнати поразки або досягти якихось домовленостей у прямому протистоянні з НАТО. Адже за такого розкладу все, що творить РФ останніми роками в Україні, стає більш зрозумілим для росіян. В очах більшості з них Путін буде правий, адже він давно каже, що РФ, по суті, воює з НАТО", – зазначає експерт.

На його думку, розпочати такий конфлікт Росія не наважиться. Занадто нерівні сили. Але вона намагатиметься показати, що НАТО збирається напасти на РФ, що всі її дії мають виключно оборонний характер.

"При цьому саме НАТО – оборонний союз. І ніколи не займався завоюваннями, на відміну від Росії, – наголошує Валерій Клочок. – Так, країни Альянсу брали участь у бойових діях у Югославії, Іраку. Але вони не мали на меті захопити їх. Швидше, це була підтримка тих чи інших політичних, військових сил, які протистоять диктаторським режимам".

Але Росія, продовжує експерт, намагається подати НАТО виключно як агресора, загарбника. Тоді як історія колонізації нинішніми членами блоку інших країн — це вже давня історія, яка не має нічого спільного ні з сьогоденням, ні з завданнями Альянсу.

"Думаю, РФ намагатиметься провокувати конфлікт із НАТО. У тому числі на півночі, де розташовані країни Балтії, а також Фінляндія, яка нещодавно стала частиною блоку. Враховуючи те, що Альянс має проблеми з швидкою реакцією, з введенням у практичну площину знаменитої 5-ї статті Статуту НАТО, коли напад на одного члена блоку прирівнюється до нападу на весь блок. Не секрет, що захоплення однієї з країн Балтії розглядалося у Кремлі як продовження агресії у разі вдалого для росіян результату в Україні. Але, припустимо, навіть, якби РФ (найбільша держава у світі, територія якої в міжнародно визнаних межах становить 17 098 246 км², з населенням понад 140 млн осіб) вдалося захопити маленьку Естонію, (45 227 км2 – 129-е місце у світі, населення всього 1365884 людини), її необхідно було б якось утримувати. А атака військ НАТО на російську армію у тій самій Естонії призвела б до сумних наслідків для агресора", – констатує Валерій Клочок.

Саме тому, наголошує він, Росія вважає за краще провокувати конфлікти. І для неї в цьому плані дуже зручна ескалація на Близькому Сході, де, схоже, є її опосередкована участь через співпрацю з Іраном.

"РФ намагається розпалити конфлікт і в Середній Азії (активно співпрацюючи з Північною Кореєю), і з Польщею (через дестабілізацію на кордоні з Білоруссю) також в країнах Африки. По суті, Кремль намагається створювати точки дестабілізації у всьому світі, – зазначає експерт. – Поки що складно прогнозувати, як ситуація розвиватиметься далі. Значною мірою тут багато що залежить від участі США та Ірану в тому ж конфлікті на Близькому Сході".

Слабка реакція Заходу розв'язує руки Кремлю

Голова Всеукраїнського громадського руху "Сила права", народний депутат Верховної Ради трьох скликань (з п'ятого по сьоме) колишній заступник голови Ради міністрів Автономної Республіки Крим Андрій Сенченко розмірковує так:

"Плани щодо агресії проти Балтійських країн, проти Польщі – завжди були серед першочергових Кремля. У зону першого удару, за задумом російського керівництва, входила Норвегія. І щойно в РФ вирішать, що НАТО не готове до жорсткої відповіді, може початися атака".

Андрій Сенченко вважає, що поки що меседжів, які б застерегли від такої агресії, було явно замало. І це, на його думку, дозволило Кремлю піти на окупацію частини територій Грузії, а згодом і України.

"Навіть після відкритої агресії проти нашої країни, після маси військових злочинів, скоєних росіянами, масштаби допомоги Україні з боку тих самих представників Альянсу були явно недостатні. Вони швидше розтягували війну, замість того, щоб дати нам можливість жорсткої відповіді та звільнення своїх територій. Це стосується і надання нам танків, про що дебати йшли майже рік, і ППО, яке також давали з неймовірним зволіканням, дозволяючи росіянам безкарно вбивати українців ракетними ударами. Це, зрештою, стосується надання нам натовських винищувачів, чого немає й досі", – наголошує експерт.

Він упевнений, що саме таке не жорстке ставлення до явної агресії призвело до того, що ми зараз бачимо в Ізраїлі.

"Бо гравці скрізь ті самі. Зв'язка РФ — Іран — Північна Корея — Білорусь. І трохи осторонь Китай, який смикає їх усіх за нитки. Якщо цивілізований світ не хоче, щоб ракова пухлина авторитаризму, конфліктів розповзалася, реакція має бути блискавичною та жорсткою", – резюмує Андрій Сенченко.

Читайте також на порталі "Коментарі" — чи може те, що відбувається на Близькому Сході, позначиться на Україні – які ризики.




Читайте Comments.ua в Google News
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.

Новини