Після усунення Сергія Шойгу з посади Міноборони у відомстві, яке віддали економісту Андрію Білоусову, почалися кадрові чистки. Так, силовики затримали начальника Головного управління кадрів Міноборони Юрія Кузнєцова. І це, мабуть, лише початок дешойгуізації МО. Що та чому відбувається зараз між вежами Кремля? Портал "Коментарі" із цим питанням звернувся до експертів.
Путін та Шойгу. Фото з відкритих джерел
Війна веж Кремля ніколи не припинялася
Колишній заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій, голова Луганської військово-цивільної адміністрації (2015-2016 роки), керівник та засновник волонтерської групи "Народний тил" Георгій Тука пояснює:
"Слід розуміти, що війна веж Кремля ніколи і не припинялася. Інша річ, що у нас у переважній більшості випадків заяви про таку внутрішню війну російських еліт сприймалися як вигадки. Насправді така війна йде давно. Ще з часів Радянського Союзу розпочалося суперництво між армійськими спецслужбами та КДБ (зараз – ФСБ)".
За словами експерта, цей безперервний процес яскраво проявився під час подій у Сирії, під час російської агресії проти України (спочатку – гібридної, потім – відкритої).
"Фактично з 2014-го, коли окупанти зайшли на частину території Донецької та Луганської областей, наша розвідка відзначала постійне суперництво між армійськими та ефесбешними структурами на території т.зв. "ДНР" та "ЛНР". Отже, нічого нового в нинішньому струсі того ж Міноборони явно не без допомоги ФСБ немає. Але разом з тим, очікувати на якусь революцію в РФ на користь України немає жодних підстав", – вважає Георгій Тука.
Призначення того ж таки Білоусова – це спроба показати, що РФ готується до тривалої війни
Кандидат політичних наук, політолог Олексій Якубін вважає, що масштабні перестановки у силовому блоці РФ пов'язані з тим, що Путін хоче подати одразу кілька сигналів.
По-перше, намагається показати своєму оточенню – минулі домовленості обнуляються. Що помилялися ті, хто думав – про щось домовився з ним раз і назавжди, а тому завжди матиме статус, вплив, перебуватиме в управлінській вертикалі. І тепер треба наново передомовлятися, пояснює експерт.
По-друге, щодо безпосередньо Міноборони — це зараз дуже "ласе" відомство, з неймовірно роздутими бюджетами (за деякими оцінками — до 7% ВВП). Мілітарні потреби — величезні, приблизно як у пізньому СРСР. І корупція там, зрозуміло, є колосальною.
"Плюс – у Кремлі явно побоюються, що частина військових може бути налаштована проти Путіна, проти загалом нинішньої політичної верхівки. Ці страхи значно підживили минулорічний невдалий бунт Пригожина. І, як я розумію, Кремль хоче взяти під максимальний контроль Міноборони і все, що з ним пов'язане (а найманці зараз – у сфері МО)", – зазначає Олексій Якубін.
По-третє, продовжує він, є, схоже, гра Кремля із Заходом та внутрішньою аудиторією.
"Призначення того ж таки Білоусова — це спроба показати, що РФ готується до тривалої війни, що економіка ще більше переходить на військові рейки. Для внутрішньої аудиторії "цар" посилає також меседжі, що він бачить корупційне неподобство — і бореться з ними. Поки що складно сказати, чи вплинуть такі перетрушування МО на власне військові дії. Навряд чи просто так зберегли начальника Генштабу Валерія Герасимова. Але якщо подібні процеси в МО продовжаться, це потенційно може позначитися на армії. Поки що у Путіна, схоже, вважають, що роблять все правильно", – констатує політолог.
Читайте також на порталі "Коментарі" — що відбувається у Кремлі: до чого може призвести низка гучних відставок.
Читайте Comments.ua в Google News
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.