Мобілізація, оголошена російським диктатором путіним 21 вересня, продовжує розхитувати російське суспільство. Хтось біжить з країни, хтось виходить на протести. Особливо жорстка ситуація в Дагестані, де чоловік нещодавно навіть підірвав себе з поліцейським на протестах проти мобілізації, намагаючись захистити свого сина. Про що говорить те, що відбувається? Як події можуть розвиватись далі? Видання "Коментарі" із цими питаннями звернулося до експертів.
Протести проти мобілізації. Фото: з відкритих джерел
Не чекаючи хоча б мінімальної підготовки, екіпірування, одержання відповідного озброєння, свіжопризваних росіян уже кидають на фронт
Генерал-лейтенант, колишній заступник начальника Генштабу ЗСУ Ігор Романенко зазначає, що нібито часткова мобілізація в Росії насправді виявилася всезагальною. Примусово, вважає він, закликатимуть, скільки захочуть.
"Але навіть тих 300 тисяч або близько мільйона мобілізованих (за сьомим секретним пунктом указу) не в змозі одразу призвати, а тим більше – забезпечити. Втім, не чекаючи бодай мінімальної підготовки, екіпірування, отримання відповідного озброєння, свіжопризваних росіян уже кидають на фронт. Не всі мали досвід навіть за своїми військовими спеціальностями. Але військкомати підгортають все, що можуть, практично відразу відсилаючи в топку війни. Так, днями чудово спрацювали наші розвідка та артилерія, накривши на Луганщині ешелон зі свіжим, ненавченим "гарматним м'ясом" противника", – розповідає генерал.
За його словами, подібні події Кремля вже породили зростання соціального невдоволення, особливо в тих республіках, утвореннях Росії, де превалюють національні меншини.
"Їх російське керівництво використовує у цій війні в першу чергу. У відсотковому відношенні до загальної кількості — у національних меншин у Росії найбільші втрати. Адже саме їх кидають у перших рядах проти ЗСУ. Звичайно, що їх і гине більше. Це викликає справедливе обурення у тих же Дагестані, у Тувінській республіці. У відповідь – чергове не найкраще рішення для путіна та для Росії, що, зрозуміло, вигідно нам. А саме – він поставив завдання ватажку Чечні Кадирову приборкати сусідніх дагестанців. Між Чечнею та Дагестаном і так напружені відносини, а так все лише посилюється", – пояснює Ігор Романенко.
При цьому продовжує він, майже таку ж кількість росіян, яких хочуть мобілізувати в першу хвилю (близько 300 тисяч) кинулися тікати із Росії, рятуючись від призову.
"Потоки машин на виїзд, люди біжать за кордон. А прикордонні з Росією держави діють за принципом — борг платежем знаний. Є інформація, що в тій же Грузії за можливість потрапити зараз на її територію росіяни зобов'язані визнати (начебто навіть письмово), що вони – громадяни країни-агресора. І що ця країна-агресор захопила, зокрема, частину грузинської території – Абхазію, Південну Осетію. І лише після такого визнання розглядається питання – чи пропускати таких втікачів від мобілізації. З огляду на ці обставини, на кордони кинуті представники російських військкоматів, які ловлять потенційних призовників – і відправляють на забій на фронт", – наголошує експерт.
Бачачи таку ситуацію, оцінюючи її, наше найвище військово-політичне керівництво в особі президента Зеленського (як верховного головнокомандувача) та головкому ЗСУ генерала Залужного – доводять до відома росіян, яким чином їм слід поводитися.
"Президент закликає тих, хто не хоче вмирати за маячні путінські ідеї на території іншої держави, робити все, щоб не отримувати повістки. У тому числі – тікати за кордон, щоби органи влади не мали можливості вручати ці повістки. Ну, а якщо це все ж таки трапилося, якщо свіжомобілізовані опинилися в Україні, то треба здаватися в полон. Яким саме чином це зробити – пояснив генерал Залужний, наголошуючи, що їх оформлять, як тих, хто потрапив у полон у бойових умовах. Відповідно – їх не зможуть притягати до відповідальності за російським законодавством. А законодавство це (за дезертирство, ухилення від служби, залишення посту тощо) нещодавно посилили прискореними темпами. Держдума дозволила давати за це по 10-15 років. Мета – ті самі жорсткі рукавиці з можливістю кидати нове "гарматне м'ясо" в Україну", – резюмує Ігор Романенко.
Для України ККД інциденту в Дагестані майже дорівнює нулю
Кандидат політичних наук, політексперт Дмитро Гаврилюк вважає, що події в Дагестані наочно демонструють – росіяни, на відміну від представників так званих "малих народів", не здатні обстоювати свої права та заявляти свій протест державі.
"Самовбивство протестувальника в Дагестані навряд чи стане сірником, який підірве ситуацію там і в Росії в цілому. Звичайно, не такою ціною має бути участь у демократичних протестах, які, до речі, не заборонені згідно з фіктивним юридичним документом під назвою "Конституція РФ". "Бавовни" іншого порядку в Дагестані для мене свідчать, що мілітаризація населення, на якій, очевидно, наголошували "кремлівські старці", не спрацьовує повною мірою. Останнє, швидше за все, змусить Кремль переглянути свій підхід до динаміки та характеру мобілізаційної компанії в регіонах, що "протестують". На мою думку, тут слід очікувати на прояв крайності Кремля у вигляді великої кількості мобілізованих у тому ж Дагестані", – зазначає експерт.
Звичайно, продовжує він, логічним кроком адекватної влади був би пошук компромісу або адекватна комунікація з населенням щодо "цивілізаційного та ціннісного значення" такого "кроку державної необхідності" як часткова мобілізація. Але такого, впевнений Дмитро Гаврилюк, не станеться, тому що російська влада шизоїдна і фізіологічно не налаштована на цивілізований та паритетний діалог не лише з іншими державами, а й із власними громадянами. Він також переконаний, що кремлівські пропагандисти відпрацюють свою вересневу зарплату та дискредитують антимобілізаційні протести "малих народів". Або навпаки – забезпечать такі події як у Дагестані інформаційний вакуум.
"Для України ККД інциденту в Дагестані майже дорівнює нулю, – вважає експерт. – Адже ці протести не масштабуються динамічно, не переростають у політичний протест, що супроводжується створенням нових альтернативних політичних організацій, що стало б ризик-фактором для Кремля та російської влади загалом. Не виключно, що антимобілізаційні протести зменшать на невеликий час постачання 200 та 300 дагестанців до України (з подальшою відправкою), але повністю їх не зупинять".
Для путіна зараз важливо придушити протести
На думку політтехнолога Бориса Тизенгаузена, протести в Росії проти мобілізації ще навіть до ладу не починалися.
"Буде друга хвиля, коли труни з мобілізованими у першій хвилі почнуть прибувати до Росії. Одна річ, коли в Україну їхали воювати контрактники – за гроші, розуміючи ризики та вигоди, інша – коли людей примусово відсилають на фронт, а потім вручатимуть похоронки їхнім сім'ям", – пояснює експерт.
Коментуючи масову втечу росіян від мобілізації до сусідніх країн, Борис Тізенгаузен прогнозує, що найближчим часом країна-агресор закриє кордони на виїзд. Можливо, тільки для чоловіків, а можливо, і для всіх.
"Адже така тотальна втеча підриває, зокрема, картинку пропагандистів підтримки війни проти України. Як же тут можна пояснити сотні тисяч тих, хто втік? Плюс – це сильний удар по економіці, – зазначає політтехнолог. – Адже, як правило, їдуть люди самозайняті, з грошима, які створювали робочі місця. До того ж мобілізація розриває бізнес-ланцюжки. Якщо, наприклад, із якогось підприємства забирають водія чи керівника із закупівель, то замінити їх швидко неможливо. Через війну зупиняється весь виробничий процес".
Негативний економічний ефект від мобілізації ще навіть не підрахований, наголошує Борис Тізенгаузен.
Він також вважає, що антимобілізаційні протести будуть пригнічуватись досить жорстко. Адже якщо Кремль піде на поступки жителям Дагестану, весь Північний Кавказ може наслідувати цей приклад.
"Тому для путіна зараз важливо придушити протести, – пояснює експерт. — Не виключаю, що в Дагестан зараз перекинуть Росгвардію з інших регіонів. Щоб не було родинних зв'язків. Або можуть залучити кадировські батальйони ще жорсткішого придушення невдоволення. Але те, що ситуація виходить з-під контролю центру, особливо на Північному Кавказі, є вже фактом".
Читайте також на порталі "Коментарі" — колаборанти вже просять Путіна прийняти окуповані території РФ: як відреагує Кремль і Захід.
Читайте Comments.ua в Google News
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.