Рубрики
МЕНЮ
Кравцев Сергей
Туреччина, яка 2022-го проявляла активність щодо врегулювання російсько-української війни, а також відкриття морського зернового коридору, останнім часом відійшла в цьому ракурсі в тінь. Більше того – наприкінці січня туди збирається із візитом президент Ірану (який допомагає РФ у війні з Україною) Ібрагім Раїсі, а у лютому – російський диктатор Володимир Путін. Про що говорять зовнішньополітичні активності та не активності офіційної Анкари? Портал "Коментарі" із цим питанням звернувся до експертів.
Ердоган та Путін. Фото: з відкритих джерел
Керуючий партнер "Національної антикризової групи", економічний та політичний експерт Тарас Загородній розмірковує так:
При цьому, продовжує експерт, Туреччина під тиском Заходу вимушено припиняє обслуговувати російські банківські картки, проводити різноманітні платежі, як робила раніше. Плюс (схоже – також під тиском Заходу) – скорочуються можливості обходу санкцій через Туреччину.
Також Туреччина зберігає своє право не допускати російські військові кораблі в Чорне море (згідно з доктриною Монтре 1934 року), зазначає Тарас Загородній.
На його думку, Ердоган, вирішивши прийняти Путіна (якому заборонено приїзд до багатьох країн через ордер на його арешт, виданого Міжнародному кримінальним судом), схоже, хоче таким чином не тільки отримати чергові вигоди від РФ, а й знову підняти свій статус як можливого посередника між Україною та Росією.
Політтехнолог, співзасновник Агентства моделювання ситуацій, Олексій Голобуцький вважає, що Туреччина вже отримала максимум від того, що могла з російсько-української війни. Але є певні межі впливу. І зараз, пояснює він, Анкара швидше надує щоки, як і Москва. Нічого більше, що зроблено/отримано, не вийде.
Після виборів, які Ердоган вкотре виграв минулого року, він нічого відверто антизахідного не робив, наголошує Олексій Голобуцький. Так, риторика була різна. Але дій не було.
А ймовірний лютневий приїзд Путіна до Туреччини, на думку Олексія Голобуцького, є певною мірою плата Ердогана за заробляння на російських проблемах. Показати, що Путін – виїзний, що він ніби залишається світовим лідером.
Читайте також на порталі "Коментарі" — чи справді Захід має готуватися до нападу РФ: що підштовхує Путіна.
Новини