Керівник китайського Міністерства закордонних справ Ван І запевнив українського колегу Дмитра Кулебу, що Китайська Народна Республіка (КНР) не відправляє летальну зброю до Росії. У той же час, держсекретар США Ентоні Блінкен, зустрівшись з Ван І на Мюнхенській безпековій конференції, обговорив з ним низку питань. У тому числі висловив стурбованість щодо підтримки КНР війни Росії проти України, включаючи допомогу російській оборонно-промисловій базі. При цьому досі незрозуміло, чи візьме Китай участь у Глобальному саміті безпеки, який планується провести у Швейцарії. Що можна сказати про позицію Китаю щодо російсько-української війни? Чи змінилася вона за два роки широкомасштабного вторгнення РФ в Україну? Видання "Коментарі" із цими питаннями звернулося до експертів.
Китай. Фото: з відкритих джерел
Китаю невигідно серйозна поразка РФ
На думку політолога, професора кафедри міжнародних відносин НАУ Максима Ялі, не можна сказати, що за останні два роки позиція Китаю суттєво змінилася.
"Він переслідує власні інтереси у російсько-українській війні, намагаючись максимально посилити свої позиції. У тому числі — стрімким збільшенням свого впливу на російську економіку. Фактично, саме Китай врятував її від краху та згубнішого впливу санкцій. Поряд із Індією, КНР є головним покупцем російської нафти. Істотно зросла і закупівля китайцями російського газу після втрати РФ європейського ринку. Це також дозволило нівелювати збитки для Газпрому. Де-факто КНР допомагає РФ таким чином продовжувати війну проти України, будучи головним донором економіки країни-агресора", – наголошує експерт.
Але при цьому, зазначає він, КНР переслідує свої цілі, збільшуючи залежність Росії від себе. По факту, перетворюючи її на свій сировинний придаток.
"Наразі не було підтвердженої інформації про постачання Китаєм озброєння для РФ. А в банківській сфері мало місце навіть невдоволення російської сторони, що китайські банки дотримуються санкцій, не допомагають оминати обмеження. Ну а перевівши торгівлю в юані, КНР посилює позиції своєї валюти на міжнародному ринку", – пояснює Максим Ялі.
Він наголошує, що Китаю невигідно серйозна поразка РФ у контексті його боротьби за глобальне лідерство зі США. Тут РФ все ж таки для КНР – союзник, зазначає політолог.
"Не випадково перед повномасштабним вторгненням в Україну, на початку лютого 2022-го, Путін підписав із Сі Цзіньпінем під час Зимової Олімпіади в Пекіні поглиблену угоду про співпрацю в
економічній та військовій сферах.
На дипломатичному фронті КНР усіляко допомагає РФ. Не підтримує резолюції проти російської агресії в Раді безпеки ООН. А мирний план, запропонований рік тому Пекіном, це фактично припинення бойових дій без виведення російських військ з окупованих територій України. Тобто це план, який влаштовує Путіна та Росію загалом", – констатує Максим Ялі. Головна проблема, що Китай закуповує у Росії дуже багато енергоносіїв
Аналітик, політтехнолог Олександр Кочетков вважає, що Китай з початку російського вторгнення не змінював свого ставлення до того, що відбувається.
"Він стабільно називає війну „українським конфліктом”, що перегукується з російськими меседжами. Він вважає причиною цього "колоніальну політику" США, рівною мірою розкладаючи відповідальність і на агресора, і на країни, які допомагають оборонятися жертві агресії", – зазначає експерт.
Водночас, наголошує він, КНР як держава не надає допомоги РФ. Принаймні – прямої військової, на відміну від Ірану та Північної Кореї.
"Китай не постачає зброї, але як держава, як система – вважає за краще не звертати уваги на постачання товарів подвійного призначення до РФ з боку якихось фірм. Як китайських, так і з китайським капіталом. Особливо невеликих фірм. Це дозволяє росіянам закуповувати комплектуючі (електроніку, насамперед), системи керування, оптику, електродвигуни тощо. Якщо якесь постачання виявляється "засвіченим" — і про це говорять на Заході, Китай швидко перекриває його, щоб не підставлятися під санкції. Але таких каналів – тисячі", – наголошує Олександр Кочетков.
Були повідомлення, нагадує він, що китайські позашляховики напіввоєнного призначення використовуються росіянами у цій війні. Але це, уточнює аналітик, знову ж таки, не державне постачання.
"Головна проблема, що Китай закуповує у Росії дуже багато енергоносіїв. Відповідно, у країни-агресора є засоби для рекрутування, для найму бажаючих воювати проти України, на модернізацію виробництва та закупівлю в інших країнах військової техніки, боєпріасів. Загалом продовження війни. І багато в чому це через Китаю. І цю проблему вирішити було б значно важливіше (але й значно складніше), ніж перекрити ті чи інші постачання китайських товарів подвійного призначення до РФ", – вважає Олександр Кочетков.
Пекіну просто немає сенсу відкрито підігравати РФ
Телеведучий, медіаексперт, політичний оглядач Сергій Дойко розмірковує так:
"Китай чудово розуміє, що він – один із світових лідерів. Друга економіка після США. До топ-п'яти входять також Японія, Німеччина та Британія. Тобто всі, крім Китаю, стоять на боці України. У своїй частині світу КНР – і так беззастережний лідер. Так, він зацікавлений ще більше зміцнитися за рахунок викачування ресурсів із Росії та наповнення її ринку своїми товарами. Її ослаблення грає на руку Китаю. І доки Росія прагне окупувати схід України, діючи варварськими військовими методами, Китай проводить експансію на схід РФ. І без будь-якої зброї прибирає ті території до своїх рук, заселяє своїми людьми тощо".
У такій ситуації, пояснює експерт, Пекіну просто немає сенсу відкрито підігравати РФ, втрачаючи західні ринки, підставляючись під санкції.
"Швидше Сі як справжній китаєць сидітиме на березі, чекаючи, поки повз пропливає труп ворога-партнера. І труп це буде, найімовірніше, — російський. У фігуральному сенсі, звісно. Але з усіма вигодами для КНР. Китайська верхівка керується логікою, яку не можуть зрозуміти європейці. Але там точно все вважають за краще робити обережно, мислять не тактиками, а стратегіями. Тож російсько-українську війну Китай розглядає виключно з міркувань – яка тут наша вигода? Вигоди у прямій підтримці російської агресії для КНР точно немає", – констатує Сергій Дойко.
Звідси, зазначає він, ці заклики до миру, якесь поблажливо-зневажливе ставлення до Кремля і таке інше.
"Імідж Росії відкотився на десятиліття, якщо не на сторіччя назад. І з такою варварською "величністю" Китай себе співвідносити точно не хоче", – упевнений експерт.
Читайте також на порталі "Коментарі" — чи змінилася позиція Китаю щодо війни в Україні: чи може Пекін включитися в переговорний процес.
Читайте Comments.ua в Google News
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.