Візит китайського лідера Сі Цзіньпіна в Росію обумовлений трьома ключовими причинами. Таку думку в Телеефірі висловив політолог Ігор Рейтерович.
Три причини візиту Сі Цзіньпіна до Москви
“Перша, яка на поверхні: Сі Цзіньпін отримав, скажімо так, владу як мінімум ще на п’ять років. Причому це більшою мірою відбулося наприкінці 2022 року, але формально вже на початку 2023-го, коли він у Китаї очолив уже все, що тільки можна, і обійняв усі пости, які тільки можна. Тому він тепер може влаштувати таке турне”, — вважає він.
Рейтерович звернув увагу, що Росія не перша країна, яку він відвідав.
“Хоч він і каже, що я приїхав до вас, як у першу країну, але треба розуміти, що посада глави партії, яку він отримав наприкінці 2022 року, важливіша, ніж те, що він отримав потім. А після кінця 2022 року він уже побував у кількох інших країнах і займався іншими речами. І це була не Російська Федерація”, — зауважив політолог.
Друга причина, за його словами, пов’язана з тим, що не тільки Сі, а й китайському керівництву, яке з ним приїхало, треба було наживо подивитися на Путіна, на його найближче оточення, на манеру поведінки, на фізичний стан, зокрема, щоб зрозуміти, що може статися.
“Зверніть увагу, вони сьогодні дуже довго зустрічалися і говорили з прем’єр-міністром Російської Федерації. Ми про це дуже мало згадуємо, але за Конституцією саме він має очолити країну, якщо з Путіним щось, наприклад, трапиться. І при цьому Сі Цзіньпін запросив Путіна і Мішустіна до Китаю в найкоротший час. Тобто китайська делегація приїхала провести своєрідний кастинг, подивитися: що буде, як еліти налаштовані та на що вони будуть орієнтуватися”, — висловив думку Рейтерович.
Політолог додав, що росіяни говорять про те, що в оточенні Путіна і російської влади дуже багато китайських агентів.
“І третій важливий момент: мені здається, Китай просто вважає, що зараз настав такий період, коли він може про себе заявити публічно як геополітичний гравець, вийти, зокрема, на європейську арену, бо в Європі як виробляли, виробляють, так і вироблятимуть міжнародну політику в найближчі щонайменше кілька десятиліть”, — сказав політолог.
Ігор Рейтерович зазначив, що зараз Китай стежить за ситуацією, а далі вже ухвалюватиме рішення з урахуванням того, як усе складеться. Публічні ж переговори Володимира Путіна і Сі Цзіньпіна закінчилися перерахуванням банальностей і без видимого прогресу з основних питань.
Диктатори підписали 14 угод, однак заяви лідерів Росії та Китаю на підсумковій пресконференція свідчать про те, що їм не вдалося домогтися прориву з ключових питань, зокрема й щодо конфлікту в Україні.
Як писали "Коментарі", Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг звернувся до Китаю із закликом не передавати зброю Росії.
Йшлося на порталі "Коментарі" і про те, що у Міністерстві закордонних справ Китаю заявили, що у Пекіні "прагнуть миру", а у війні в Україні "винні США".
Читайте також на сайті "Коментарі" - чи здійсняться "китайські" мрії Путіна після візиту Сі.
Читайте Comments.ua в Google News
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.