Президент України Володимир Зеленський заявив, що ми очікуємо на історичний висновок ЄС щодо виконання нашою країною рекомендацій Єврокомісії. Він також наголосив, що Україна готує подальші кроки в рамках євроінтеграції після цього висновку – законодавчу роботу, посилення інституцій держави. Глава українського МЗС Дмитро Кулеба наголосив, що саме Україна вивела Європейський Союз, який відмовлявся розширюватися з коми. Тим часом, як мінімум, дві держави-члени ЄС вже заявили, що блокуватимуть євроінтеграцію нашої країни, якщо та не виконає їхніх умов. Угорщина вимагає від України виконання вимог щодо мови та освіти для національних меншин. А Польща – вирішення проблеми ексгумації останків поляків на українській території (жертви Волинської трагедії, яку поляки називають "Волинською різаниною"). Експерти проаналізували для видання "Коментарі" дані заяви та європерспективи України.
Володимир Зеленський та Урсула фон дер Ляйєн. Фото з відкритих джерел
Процес вступу в ЄС має якийсь карнавальний характер
Головний економіст, керівник з економічних реформ Офісу простих рішень та результатів Ярослав Романчук міркує так:
"Коли країна вступає в ЄС, їй доводиться виконати багато критеріїв відповідності. І дуже легко підібрати щось, що стане перепоною. Особливо, коли йдеться про країну, що воює. Тому "зелене світло" для продовження євроінтеграції дається швидше із політичною, психологічною метою. Щоб підтримати ту саму Україну, її народ, висловити захоплення нами. Думаю, саме таку логіку матиме Європейська Комісія. Формальних ознак достатньо для того, щоб сказати – так, Україна може розпочати процес вступу до ЄС. Але коли ми зрозуміємо, що "нам не шашечки – а треба їхати", тоді почнемо серйозніше ставитись і до своїх інститутів, і до необхідності реформування, і загалом до процесу євроінтеграції. Навіщо ми це робимо? Для галочки, для ЄС, для європейських бюрократів? Чи для українців, які хочуть жити у процвітаючій Україні? Повернутись сюди. Не їхати звідси. Для українського підприємця, виробника, споживача".
Але, наголошує експерт, виникає дисонанс, коли одночасно звучить інформація від влади, що ми нібито вже готові стати членом ЄС, що ми ухвалили низку фантастичних рішень у сфері судової влади, адаптації нашого законодавства до європейського тощо. А в реальності Україна знаходиться наприкінці першої сотні за індексом верховенства права. У другій сотні за якістю інститутів захисту прав власності. Має величезні проблеми з індексом економічної свободи, огидну макроекономічну ситуацію.
"Це якісь паралельні світи. Реальний, де підприємці, виробники та споживачі України важко виживають. І світ виконання формальних показників. Коли українські та європейські чиновники виступають із позицій номенклатурно-бюрократичної звітності – це одне. А, коли до них дійде, що потрібно реально щось змінювати – це зовсім інше", – вважає Ярослав Романчук.
Він нагадує, що торік українські Нацбанк та Мінфін були визнані найкращими у світі.
"Ми розуміємо, що це – формальна підтримка. З моєї точки зору – не коректна, навіть морально небезпечна. Але так люди, які роздають ці нагороди, вирішили заохотити українців за те, що ми не занепали духом. Однак не потрібно плутати туризм із проживанням на тому чи іншому місці! На якихось засіданнях, під час якихось звернень, ті ж єврочиновники висловлюють Україні всіляку підтримку. А потім йде ціла низка "але". І виконання цих "але" важливе насамперед для нас самих. Тому що ні система управління, ні система права, ні система оподаткування, ні регулятор у нас не змінюються. Принаймні на краще", – уточнює економіст.
Зважаючи на те, продовжує він, як йде обговорення необхідних законопроєктів, просвіту не видно. Косметичні правки вносити до закостенілої системи – все одно, що клеїти шпалери в будинку з величезними тріщинами на стінах та фундаменті, наводить Ярослав Романчук порівняння. Так ремонт не робиться.
"Так, треба розмовляти з європейськими партнерами, навчатись у них. Але фундамент правової держави, де головні – підприємець, споживач, інвестор, а не чиновник-бюрократ, ми маємо вибудовувати самі. Для багатьох країн Східної Європи саме членство у Євросоюзі як стимул стало локомотивом реформ. Європейські перспективи допомагали ламати опір "совка" у Словаччині, Угорщині, Польщі. А у нас виходить, що процес вступу до ЄС має якийсь карнавальний характер. Але це – не карнавал, це – життя, це – наше майбутнє. І ставитись до таких процесів слід максимально серйозно. Розуміючи, що саме зробило Західну цивілізацію найуспішнішою у світі. А це – економічні свободи, верховенство права, підприємницька модель", – нагадує експерт.
Він ставить такі питання. Що ми зараз можемо запропонувати ЄС? Із чим вийдемо на його ринок?
"Крім сировинного експорту ми, за великим рахунком, і запропонувати нічого не можемо, – констатує співрозмовник "Коментарів". – А тому потрібні кардинальні внутрішні зміни. З "совковою" сировинною структурою ми завжди будемо в ЄС скалкою для тих, хто вже увійшов туди. У багатьох країнах колишнього соціалістичного табору під 50% експорту – сільгосппродукція. А тут ще й ми зі своєю аграркою! Вже існують проблеми. І ще будуть. Нам вигадають тисячі застережень – і гуманітарних, і правових. І доведеться шукати консенсусу. Але насамперед важливо виконати домашню роботу. Ті самі реформи, які ми робимо лише косметично. Ті самі кардинальні структурні зміни, зміцнення інституцій тощо".
Україні доведеться жити за європейськими правилами
Голова Українського аналітичного центру економіст Олександр Охріменко не сумнівається, що Україна стане членом євроспільноти. І це, на його думку, може статися до 2030 року.
"Втім, переговори можуть затягнутися. Усі претензії, які нам зараз висувають Польща та Угорщина, – не проблеми. Проблема буде (і Кулеба абсолютно вірно на цьому наголосив) у тому, що вимоги до України постійно збільшуватимуться. Особливо, коли ми станемо ЄС. Потрібно розуміти, що Євросоюз – це махрова бюрократія. Вирішення найменших проблем затягуються на роки. Існує надмірний контроль з боку різних країн та органів", – пояснює експерт.
Він попереджає, що ті самі конфлікти, які у нас спостерігаються останнім часом із Польщею (з аграркою, з перевізниками) після того, як ми увійдемо в ЄС, стануть скоріше практикою, ніж винятком.
"Євроспільнота не буде нам щось давати просто так. Нам все доведеться вигризати, вибивати, обстоюючи національні інтереси, своїх виробників, – наголошує Олександр Охріменко. – Конкуренцію ніхто не скасовував! Нам дадуть зайти на величезний європейський ринок – і це дуже добре. Але конкуренція там неймовірно висока. І Україні слід бути готовою боротися за своє місце на цьому ринку. І це нормальне бізнесове явище".
Коли ми станемо частиною ЄС, для населення суттєво збільшаться податки. Спрощенців не буде, зазначає експерт. Крім того, не буде вільності у стилі – можеш платити за комуналку (яка, до речі, теж значно зросте), а можеш – не платити. Не заплатив? Відключать світло, воду, газ, запевняє Олександр Охріменко. Буде жорстка система конфіскації. Не погасив кредит? Виселили із квартири.
“І це треба розуміти. І бути до цього готовими, – каже експерт. – Європа – це дотримання законів. Польща, коли вступала, втратила спрощенців, але там значно скоротилася контрабанда. Життя по-європейськи – це високі зарплати та рівень комфорту, але й – високі ціни, податки, жодних зарплат у конвертах. Плюс – життя у борг. Значна частина європейців постійно бере кредити.
Не слід забувати і те, продовжує Олександр Охріменко, що при вступі до ЄС в Україні збільшиться кількість мігрантів. З Азії, Африки.
"І це добре! Нам будуть потрібні робочі руки, свіжа кров. Саме мігранти допоможуть створити справжню українську націю, вважає експерт. – Без шароварщини та безглуздих гасел про минуле. Це буде нова українська нація 21 сторіччя. Європа – це мікс. Змішані шлюби, змішані мови та традиції. І лише це – шлях у майбутнє, а не в архаїку. І Україна, сподіваюся, згодом стане такою мультикраїною, яка живе за європейськими правилами".
Дорога, якою йде Україна – правильна
Доктор економічних наук, професор, заслужений економіст України, народний депутат V-VI скликань Олексій Плотніков поділився такою думкою:
"Процес початку переговорів ЄС з Україною щодо вступу – це важлива подія. І виконання відповідних вимог підводило нас саме до такого моменту. Процедурний, але необхідний для кінцевого результату".
За словами експерта, зараз важко сказати, чи всі країни Євросоюзу проголосують за переговори. Можуть бути різні проблеми. Вони вже вимальовуються з боку Угорщини, Польщі.
"Але та дорога, якою йде Україна – правильна. І рано чи пізно ми не лише почнемо переговори з ЄС про наш вступ туди, а й успішно їх завершимо власне повноцінним членством", – прогнозує Олексій Плотніков.
Читайте також на порталі "Коментарі" — ще одну країну ЄС "штормить": проросійська партія ініціює вотум недовіри уряду.
Читайте Comments.ua в Google News
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.