Лідери Франції (президент Еммануель Макрон), Німеччини (канцлер Олаф Шольц) та Польщі (прем'єр Дональд Туск) провели у Берліні зустріч, за підсумками якої прийнято низку важливих рішень. У тому числі про те, що доходи від заморожених російських активів спрямують на закупівлю зброї для України, а також – що озброєння та боєприпаси для ЗСУ купуватимуть у всьому світі, виробництво військової техніки – розширять і таке інше. При цьому передача Україні далекобійних німецьких ракет Taurus залишається для Шольца, схоже, "табу". Які висновки можна зробити за відомими підсумками зустрічі? Що могло залишитися за лаштунками? Портал "Коментарі" із цими питаннями звернувся до експертів.
Макрон, Шольц та Туск. Фото: із відкритих джерел
Париж, Берлін та Варшава шукають тіснішої взаємодії
Директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства, експерт РНБО у 2001-2011 рр. з питань заморожених конфліктів у Євразії (у тому числі Молдова-Придністров'я), політичний аналітик Віталій Кулик міркує так:
"Пошук озброєнь та боєприпасів для України не лише в ЄС, а й за його межами, передача доходів від заморожених російських активів на закупівлю зброї для ЗСУ – це, безумовно, позитивні кроки. На жаль, поки що не вирішено питання таким важливим для нас далекобійним озброєнням як Taurus та інші ракети. Те, що не було оприлюднено за підсумками зустрічі, але, найімовірніше, обговорювалося – це питання створення т.зв. "сухопутної коаліції" (ініціатива Макрона щодо можливого відправлення в Україну військовослужбовців низки країн-членів НАТО) та взаємодія між збройними організаціями країн ЄС у рамках НАТО або поза НАТО".
Перед Альянсом, зазначає експерт, стоять великі виклики через вибори в США та гіпотетичне повернення Трампа до Білого дому. Крім того, наголошує він, у НАТО присутні такі країни як Угорщина, Словаччина, Туреччина, які можуть блокувати рішення в Альянсі.
"Відповідно країни, які розглядають себе як лідерів європейського проєкту (Німеччина, Франція, а тепер і Польща) замислюються про новий рівень безпеки. Швидше за все, вони могли обговорювати співпрацю у цьому плані. Чи потрібні тут деякі нові інституції, чи краще обійтися без них, ніж дратувати інших учасників Альянсу, не протиставляти себе їм, посилюючи кризу", – пояснює Віталій Кулик.
Але, продовжує він, те, що Париж, Берлін і Варшава шукають тіснішої взаємодії, зближення своїх стратегічних позицій щодо російсько-української війни (розуміючи, що незабаром може розпочатися її новий етап) — факт.
"Поки що, схоже, йдеться про створення нової рамки консультацій між Німеччиною, Францією та Польщею, – вважає експерт. — Можливо, на рівні керівництва генштабів, з обміном технологіями, розвідінформацією, формуванням спільних підрозділів (у тому числі сил оперативного стримування у разі провокацій або агресій з боку РФ). З вибудовуванням лінії можливого підвищення участі європейських країн у війні, в тому числі шляхом надання більшої кількості своїх військовослужбовців для вирішення якихось завдань в Україні".
Цьогорічна зустріч стала бенефісом Макрона
Керівник Центру політичної розвідки, політтехнолог Олег Постернак наголошує, що "Веймарський трикутник" (Польща, Німеччина, Франція) – це один із майданчиків спільного узгодження проблемних питань європейської зовнішньої політики.
"У свій час він був спрямований на допомогу в євроінтеграції Польщі. Що цікаво, в рамках трикутника було навіть створено спільну військову групу, яка дозволяє багатьом аналітикам говорити, що в перспективі цей формат міг стати основою для формування нового оборонно-військового союзу провідних європейських столиць у разі виходу США з НАТО", – зазначає експерт.
Нинішня зустріч, за його словами, стала бенефісом Макрона, який бажає затвердити посилену роль Франції в системі європейської колективної безпеки на фоні обережної Німеччини у її стратегії щодо Росії, а також німецько-американської синхронізації у світових справах.
"Зрозуміло, що цей трикутник також є важливим для України з погляду збалансування бажань Польщі радикально вирішити протиріччя на аграрному ринку ЄС – у зв'язку з лібералізацією торгівлі сільськогосподарською продукцією з Україною. Польща лобіює радикальні дії щодо українського імпорту, а Парижа та Берліна відіграють важливу роль у європейських наднаціональних органах", – констатує Олег Постернак.
Читайте також на порталі "Коментарі" — як війна в Україні змінює Європу: про що говорить активність Франції.
Читайте Comments.ua в Google News
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.