Угорщина блокує заявку Швеції на вступ в НАТО, натомість відкриває обійми атомній співпраці з РФ. А прем'єр Віктор Орбан відверто нудьгує за часами СРСР, звинувачує Україну в нібито найгіршому у світі ставленні до угорців і постійно "хитає" тему перемир'я. Як протверезити угорську владу, яка, схоже, стала вже відкритим провідником російської політики в ЄС? Видання "Коментарі" із цим питанням звернулося до експертів.
Віктор Орбан. Фото: з відкритих джерел
ЄС настав час замислитися над реформуванням інституцій, те саме стосується НАТО
Аналітик, кандидат політичних наук Олеся Яхно згодна з тим, що останнім часом Орбан став дедалі явніше демонструвати свої зв'язки з Росією.
"І, якщо в економічному плані ЄС ще може зрозуміти якісь аспекти такого роду співробітництва (позбутися газової чи атомної залежності – не швидкий процес), то проросійські та навіть антиєвропейські заяви угорського прем'єра зрозуміти-прийняти просто неможливо. Це явно потребує певних дій із боку Євросоюзу", – вважає експерт.
Вона нагадує, що нещодавно Орбан порівняв ЄС із СРСР у негативному плані (мовляв, зараз, як і тоді, окремі країни відчували сильний тиск). А тепер, навпаки, порівнюючи мовну політику України із радянською, робить реверанси у бік останньої, критикуючи українську. Плюс – заявляє, що Україна перебуває на відстані кількох світлових років після вступу в ЄС, блокує приєднання Швеції до НАТО. І так далі.
"Я думаю, що ці заяви, яких стає дедалі більше, причому дедалі більше провокаційних, підтверджують необхідність швидкого реформування системи ухвалення рішень у ЄС. Особливо у питаннях зовнішньої політики. Орбан чітко дав зрозуміти, що Угорщина блокуватиме розширення Євросоюзу (причому не лише щодо України, а й – Молдови, Грузії, балканських держав). І тут вже явно мало просто чинити фінансовий тиск на угорську владу, знижуючи надходження до їхньої скарбниці із загальноєвропейського бюджету. Необхідно приймати кардинальніші рішення, які зведуть у майбутньому на "ні" подібний шантаж з боку однієї країни – усієї європейської спільноти", – наголошує Олеся Яхно.
На її думку, чим більше Орбан робить подібних провокаційних заяв, тим більше має бути у решти членів ЄС стимулів для реформування інституцій. Те саме стосується НАТО.
"Необхідність заміни прийняття тих чи інших рішень не абсолютним консенсусом, а просто більшістю вже перезріла. Що в ЄС, що у НАТО. І тоді в окремих країн чи їхніх лідерів буде вибито з рук важелі тиску, завдяки яким вони зараз відверто ламають європейську та євроатлантичну єдність", – констатує аналітик.
Орбан відчув, що Брюссель можна продовжувати дратувати погрозами та торгом
Керівник Центру політичної розвідки, політтехнолог Олег Постернак поділився таким коментарем:
"Орбан та побудована ним система "мафізної держави" в Угорщині – це серйозний виклик для України та її вступу в ЄС. Тут два вихідні пункти у розумінні причин. Перша причина полягає в тому, що угорська влада розпочала блокування євроінтеграційних прагнень України безпосередньо на догоду чи прохання Москви, від якої Угорщина продовжує бути енергетично залежною. Адже Орбан не був проти євроінтеграції України принаймні у публічних заявах у 2022 році. Проте зараз він погрожує через механізм маніпулятивних "національних консультацій" (кон'юнктурне опитування) заблокувати у грудні старт переговорів ЄС із Україною. І тоді цю ситуацію можуть відкоригувати або чергові парламентські вибори 2026 р., де теоретично може з'явитися шанс усунути Орбана та його партію "Фідес" від влади законним чином, або внутрішньополітичні зміни до РФ або поразки у війні".
Або, продовжує експерт, позицію Угорщини продиктовано іншою мотивацією.
"З його слів, Орбан відчув, що Брюссель можна продовжувати дратувати погрозами, шантажем та торгом, а європейські інститути можуть піти йому на поступки. У такому разі "українська карта", як і вступ Швеції до НАТО, це пропозиція для підвищення ставок у переговорах з ЄС та НАТО щодо відновлення фінансування з європейських фондів та преференцій", – пояснює Олег Постернак.
У такому разі, продовжує він, українцям потрібно готуватися до складних переговорів із угорською владою – і намагатися налагодити стосунки з різними осередками влади у Будапешті.
"Що цікаво, Україна вже пішла угорській владі на дві ключові поступки. По-перше, у червні 2023 року Рада продовжила перехідний період застосування нового формату освіти в школах з мовами національних меншин, які користуються офіційними мовами ЄС, до 1 вересня 2024 року. А по-друге, НАЗК остаточно виключило угорський OTP Bank із реєстру міжнародних спонсорів війни. Але це ніяк не пом'якшило стосунки із нинішньою угорською владою", – констатує Олег Постернак.
Читайте також на порталі "Коментарі" – про що говорять процеси всередині США: що потрібно робити Україні для продовження підтримки.
Читайте Comments.ua в Google News
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.