Йде четверта доба після пригожинського заколоту, який досі викликає чимало запитань. Про що говорять путінські заяви щодо того, скільки обходилося утримання найманців ПВК "Вагнер" з бюджету (більше 86 млрд рублів на рік), запевнення голови Росгвардії Віктора Золотова, що ситуація нібито була під контролем, а також повідомлення ЗМІ про нібито поінформованість генерала Суровікіна про бунтівні плани Пригожина? Що можна сказати в цілому про реакцію Кремля на те, що сталося на даний момент? Портал "Коментарі" із цими питаннями звернувся до експертів.
Володимир Путін. Фото: з відкритих джерел
Поки що перемогли Путін і Шойгу, але тут ключове слово "поки що"
Керівник Центру громадської аналітики "Вежа" Валерій Клочок поділився наступним коментарем:
"Щодо визнання Путіна, що фінансування "вагнерівців" проводилося за рахунок держбюджету РФ – є підстави для порушення кримінальної справи проти нього самого. Адже ПВК (будь-які, включаючи "Вагнер"), згідно з російським законодавством, — незаконні організації. Їхню діяльність нічим не врегульовано. І як, у такому разі, можна було виділяти фінансування із держскарбниці?".
Експерт не сумнівається у правдивості заяв глави Росгвардії — Золотова, що ситуація була під контролем і ніхто не дав би пригожинцям штурмувати Москву.
"Російські військові були справді готові знищувати колону вагнерівців у будь-який момент. На території РФ вистачало для цього авіації. І те, що найманці збили літак і низку гелікоптерів, говорить, що Пригожин розумів таку загрозу. І його бійці вживали відповідних заходів, знищуючи, зокрема, засоби повітряної розвідки. Але це навряд чи могло продовжуватися й надалі. Як тільки колона зайшла у відповідне для удару місце – її знищили б, оком не моргнувши. Те, що їм дали дійти так далеко (до Москви залишалося 200 км) свідчить лише про те, що Путін справді намагався локалізувати конфлікт. Не допустити громадянської війни, не допустити смути, виявити зрадників. Як на мене, всі ці завдання йому вдалося виконати. І у своїй вчорашній промові він саме на цьому робив акценти. Що він може домовлятися. Заради країни. А Пригожина при цьому виставляв слабаком. Зараз гуляє купа мемів з приводу того, як швидко "здувся" Пригожин, репутацію якого всі сили роспропаганди зараз множать на нуль", – зазначає Валерій Клочок.
Він звертає увагу, що Путін перебрав особисто на себе коментування цієї історії. А це, вважає експерт, демонструє, що по внутрішній системі, яку російський диктатор довго вибудовував, пішли серйозні тріщини. І він намагається їх латати.
"Не виключено, що йому вдасться стабілізувати ситуацію на певний період. Але оголені недоліки системи показали, що її можна руйнувати. Тож чекаємо на продовження. Поки що перемогли Путін і Шойгу. Але тут ключове слово "поки що", – наголошує експерт. – Інформація про те, що генерал Суровікін міг знати про плани Пригожина, цілком може бути правдою. У його оточенні повно тих, хто за три срібники здав би плани шефа. Продажний і сам Пригожин. Він шкірник. Він вирішував особистий, шкурний інтерес. Чи вдалося йому це? Сказати складно. Не виключено, що незабаром Лукашенко, який гарантував недоторканність Пригожину, розведе руками і скаже — ну, так вийшло, немає більше Пригожина. Знищено".
Не можна виключати, що Путін розраховує на ліквідацію Пригожина в певний момент
Політолог Дмитро Воронков наголошує, що всі заяви, які роблять Путін, його оточення, рос-пропаганда – вибудовані у дусі однієї кампанії з відбілювання іміджу господаря Кремля.
"А імідж цей серйозно постраждав через бунт вагнерівців. По суті, було продемонстровано, що є розкол, що царя, який не такий вже й сильний, особливо не бояться. А він боїться, адже було відомо, що президентський борт відлітав із Москви, коли туди рухалися пригожинські війська, – нагадує експерт. — І зараз вся кампанія йде в стилі — "ми були до всього готові", "бунт би швидко придушили", "цар тримав руку на пульсі". Ну, а ціну "послуг" ПВК озвучили (хоч справжню ціну ми не знаємо), щоб показати, наскільки дорого вона обходилася російському бюджету. А тому, мовляв, без неї буде краще. У нас є армія, Росгвардія, ура-ура!".
На думку Дмитра Воронкова, пригожинський бунт точно не був постановним, ситуація реально становила небезпеку для Кремля.
"Вважаю, що Лукашенко справді був посередником. І Пригожина купили цікавою для нього пропозицією. Не виключено, що домовленість полягає у тому, щоб Пригожин та його командири готували бійців у Білорусі. Можливо, у Кремлі не відмовилися від походу на Київ. У тому числі з Білорусі. І це могло б зацікавити Пригожина. Зважаючи на великі політичні амбіції, йому важливо з цієї війни вичавити для себе і своєї ЧВК максимум. Щоб після приходу миру, коли б і хоч би яким він був, отримати певні політичні бонуси", – розмірковує експерт.
Він вважає, що навряд чи справа лише у грошах, їх у Пригожина вистачає. На одній Африці він заробляє у рази більше, ніж на війні в Україні.
"Водночас, – продовжує Дмитро Воронков, – не можна виключати, що Путін розраховує на ліквідацію Пригожина у певний момент. Поки що вагнерівці Кремлю потрібні. Але не на території РФ. Через обставини, російська влада змушена від ПВК абстрагуватися, зробивши ставку на домінування регулярної армії над приватними угрупованнями типу пригожинського".
Читайте також на порталі "Коментарі" – чому вагнерівці не надовго у Білорусі – у чому хитрий план Лукашенка.
Читайте Comments.ua в Google News
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.