Російський диктатор Володимир Путін намагається вдавати, що країна-агресор, яка все більше перетворюється на ізгоя, має важливі партнерські відносини з іншими державами. Тому робить ставку на різноманітні міжнародні форуми, відзначають фахівці американського Інституту вивчення війни (ISW). Так, Путін закликає країни Азії, Африки та Латинської Америки формувати багатополярний світовий порядок. Намагається чогось досягти на Євразійському економічному форумі (ЄЕФ), де він і самопроголошений президент Білорусі Лукашенко нарвались на критику лідера Казахстану Касим-Жомарт Токаєва за те, що створили "єдину державу". Що можна сказати про процес ізоляції та втрати впливу РФ на даний момент? Де є позитивні тенденції для України, а де – ні (і чому)? Видання "Коментарі" із цими питаннями звернулося до експертів.
Володимир Путін. Фото з відкритих джерел
Те, що РФ ще збирає якісь міжнародні форуми, те, що на них ще хтось приїжджає – це, швидше, якісь церемонії перед "забоєм"
Економічний і політичний експерт Тарас Загородній впевнений, що росіяни можуть зараз зібрати на ті чи інші заходи в себе лише тих, хто приїжджає з ввічливості. І то, орієнтуючись, скоріше, на прохання Китайської Народної Республіки (КНР), ніж на вмовляння РФ.
"Це, перш за все, країни Центральної Азії (тут точно рука КНР), Вірменія (тут швидше вплив Ірану). Про Білорусь помовчимо, там своя історія, – зазначає експерт. – Тобто, по суті, всі ці засідання на кшталт у рамках ЄЕФ вже не несуть практичного наповнення – і не матимуть логічного продовження. І, справді, Токаєв смачно проїхався по Євразійській економічній спільноті (ЄврАзЕС), нагадавши про те, що Росія та Білорусь створюють єдину державу, зі зброєю – однією на двох, явно вибиваючись за межі даного об'єднання. Це вже був натяк ще й на те, що єдина зброя на двох є тепер у країн Центральної Азії з Китаєм. Бо останній активно розширює свою сферу впливу. Нещодавно, наприклад, проводив у себе саміт "Центральна Азія — Китай", у рамках якого КНР, Узбекистан і Киргизстан оголосили намір побудувати залізничний коридор маршрутом "Китай — Європа" в
обхід Росії.
Відбувається стрімке економічне, політичне зближення Китаю із центрально-азіатськими державами. І Пекін явно дає зрозуміти, що готовий гарантувати безпеку регіону. Завдаючи всім цим ударів по російському впливу".
За словами Тараса Загороднього, якщо раніше Пекін розглядав "Транссиб" як єдиний — короткий, дешевий, зрозумілий шлях до Європи через територію РФ, то тепер з'явиться обхідна залізнична колія — через Центральну Азію, Туреччину — все в ту ж Європу.
"Те, що РФ ще збирає якісь міжнародні форуми (без участі країн Заходу, зауважте), те, що на них ще хтось приїжджає (азіати, латиноамериканці, африканці) – це скоріше якісь церемонії перед забоєм. Переважна більшість приїжджих, підкреслюю, особиста ініціатива Китаю. Який сповідує тактику задобрювання бичка перед забоєм. Російському бичку не кажуть, що його вбиватимуть і розчленовуватимуть. Його погладжують, поплескують, кажуть "ти молодець, продовжуй у тому ж дусі". Щоб засуджений себе спокійно відчував", – пояснює експерт.
При цьому, продовжує він, з боку КНР використовується метод батога та пряника. І поки в публічній площині Пекін не засуджує російську агресію, продовжуючи говорити про пошук політичного рішення "врегулювання української кризи" (чим явно підігрує Москві), одночасно він повільно, але вірно, освоює і російські території (особливо на Далекому Сході), і ще недавно російську сферу впливу (у тій же Азії).
"А, коли в КНР нещодавно прибув прем'єр РФ Мішустін, його досить грубо не прийняли взагалі скрізь. І це, схоже, відповідь на поїздку заступника голови Ради безпеки, лідера "Єдиної Росії", екс-президента РФ Медведєва до В'єтнаму, який є суперником Китаю, і до якого КНР має територіальні претензії. Резюмуючи: картинку нібито не ізоляції і нібито наявності хоч якогось геополітичного впливу росіянам ще забезпечують (щоб вони не почувалися бичками, веденими на забій), але це лише картинка, не більше. Реальність для країни-агресора та її громадян – похмура, а майбутнє – чорним-чорно", – констатує Тарас Загородній.
Наївно просто радіти з того, що і без нашої участі міжнародна економічна ізоляція Росії – посилюється
Експерт Української фабрики думки Юрій Гаврилечко звертає увагу на те, що ізоляція РФ могла бути більш ефективною, якби Україна покращила свою кадрову політику у дипломатичній сфері. І почала, нарешті, призначати на посади послів фахівців, а не будь-кого.
"Толку від того, що ми просто звертаємо увагу на публічну позицію президента Токаєва, явно для нас виграшну, якщо приблизно за тиждень до цього форуму Казахстан не видав агреман недипломату (йдеться про колишнього голову Луганської ОВА Гайдая, якого Київ намагався відправити послом до
Казахстану).
- І посла в Казахстані у нас досі немає? Зверніть увагу на те, в яких виразах прес-секретар казахського МЗС не підтвердив цю інформацію. Для того, щоб використати подібні ситуації на свою користь, треба мати – за допомогою кого це робити. А не просто радіти з того, що і без нашої участі міжнародна економічна ізоляція Росії – посилюється", – упевнений Юрій Гаврилечко. Усі країни, акцентує він, мають свої інтереси. І міжнародні економічні форуми – це вершина айсберга, за якою стоїть маса непублічної роботи. Саме їй, такою роботою, треба займатися, щоб потім не дивуватися. Слід самим, попередньо, брати участь у підготовці порядку денного різноманітних заходів, активно взаємодіючи зі стейкхолдерами заздалегідь, а не виступаючи статистами по факту, акцентує експерт.
Путін все одно намагатиметься використовувати будь-які можливості, щоб якось наголосити на ролі Росії в майбутньому новому світопорядку
Економічний експерт Данило Монін поділився такою думкою:
"Я думаю, Путін загалом цілком оцінює ситуацію як контрольовану. Кількість населення в країнах Західного світу, яке підтримало санкції, мабуть навіть не перевищує 25% земного населення. Так, ВВП там значний, але він зменшується у рамках світового ВВП. Індія та Китай зростають швидше західного світу. Росії буде кому продавати свої енергоресурси".
На цьому тлі, зазначає експерт, Путін продовжує рухати свою довоєнну доктрину про багатополярний світ, де Росія посідає особливе місце.
"От тільки тут усім очевидно, що після втрати військового потенціалу в Україні особливе місце Росії світ уже не чекає, – наголошує Данило Монін. — У тому сенсі, в якому їй би хотілося. Однак Путін все одно намагатиметься використовувати будь-які можливості, щоб якось наголосити на ролі Росії в майбутньому новому світопорядку. Адже це питання його фізичного виживання також".
Читайте також на порталі "Коментарі" — чи можуть Україну зараз посадити за стіл переговорів – як нам реагувати на "мирні" ініціативи.
Читайте Comments.ua в Google News
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.