Головна Новини Світ Росія У Росії стартували вибори до Держдуми: які ризики несуть ці вибори
commentss НОВИНИ Всі новини

У Росії стартували вибори до Держдуми: які ризики несуть ці вибори

Голосування триватиме з 17 по 19 вересня, тобто три дні

17 вересня 2021, 23:35
Поділіться публікацією:

17 вересня в Росії почалася триденна голосування на виборах депутатів до Державної думи (нижньої палати парламенту), губернаторів, депутатів регіонального та міського рівнів. Основний день голосування буде в неділю, 19 вересня. У ці вибори втягнуті не тільки окупований Крим, а й ОРДЛО. Останнє, на думку спікера українського боку ТКГ в Мінську, радника глави Офісу президента Олексія Арестович, стане фактичної скасуванням раніше підписаних Мінських угод. Чи так це? Які ризики несуть ці вибори, які можуть не визнати європейці , як Україна, так і Росії? На ці питання експерти постаралися відповісти виданню "Коментарі-Україна"

У Росії стартували вибори до Держдуми: які ризики несуть ці вибори

Вибори - фото з відкритих джерел


Політичний експерт Сергій Таран вважає, що мова йде не стільки про можливість збільшити електоральну підтримку "Єдиної Росії" (за яку, швидше за все, "намалюють" голоси всіх охоплених російської паспортизацією жителів ОРДЛО), скільки про перший крок до юридичного визнання анексії ОРДЛО.


"Тут Кремлю важливо політично показати, що жителі окупованих територій голосують за російську владу. Що у них є російські паспорти. І таких, за деякими даними, близько 600 тисяч. І це при тому, що в Україні немає подвійного громадянства. А якщо його і введуть, то з усіма країнами, крім РФ — держави-агресора. Тобто, російська влада все більше інтегрує окуповану частину Донбасу в тіло РФ", — зазначає Сергій Таран.


Він не виключає, що подібне голосування буде використано для остаточного руйнування Мінських угод. Як і те, що міжнародні спостерігачі визнають вибори частково демократичними, відзначивши низку порушень.


"Завдання української влади — зробити все, щоб світова спільнота ці вибори не визнала. Особливо на окупованих територіях, — упевнений Сергій Таран. — Потрібні термінові консультації з міжнародними партнерами, приватне виступ українського президента на що точиться чергової сесії Генасамблеї ООН. Але поки особливої наполегливості від української влади в цьому напрямку я не бачу".


Колишній заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій, голова Луганської військово-цивільної адміністрації (2015-2016 роки) Георгій Тука впевнений, що для Росії ніяких ризиків ці вибори не несуть.


"Результат відомий. Питання лише в процентах, які намалюють "Єдиної Росії". Для Путіна і його політичної сили вкрай важливо продемонструвати, що ЕР залишається "на коні". Можливі два сценарії. Або вони можуть втриматися на нинішньому рівні, або, щоб показати демократичну дулю в кишені, можуть намалювати на два-три мандати менше. Стратегічно це ні на що не впливає. Але світу будуть сторговивать зниження рейтингу ЕР як демонстрацію демократичності самого процесу виборів ", — пояснює Георгій Тука.

Що стосується України, ризики відомі, відзначає він. Паспортизація, все більше втягування ОРДЛО в російське політичне простір і так далі.


"Мене дещо насторожує та дискусія, яка відбувається у нас в країні щодо майбутніх результатів російських виборів, — зізнався Георгій Тука. — Одна позиція — не визнавати вибори в Криму і на окупованому Донбасі. Хоч мешканці ОРДЛО, наскільки відомо, голосуватимуть не окремим округом, а в Ростовській області. І яким чином можна буде відфільтрувати саме їхні голоси — я не дуже уявляю. Що стосується невизнання виборів в Держдуму в Криму — це, з мого боку, фіговий листочок. Але є ще одна позиція. І я бачу дискусію, в тому числі з боку представників влади, про те, щоб не визнавати вибори в Держдуму взагалі, оскільки вони включають в себе вибори і на анексованою території півострова і за участю жителя ОРДЛО".


Але за прийняттям подібного роду рішення криється цілий комплекс заходів, до якого потрібно бути готові, попереджає Георгій Тука.

Він пояснює: "Затвердження нового російського уряду проводиться нової Держдумою. І якщо Україна не визнає вибори цілком, то постане питання — як визнавати повноваження тих чиновників, яких невизнана Держдума затвердить? Як комунікувати? І до подібних ризиків потрібно бути готовими, все зважити, перш, ніж кидатися в якісь політичні бурі ".


Політичний експерт Олександр Антонюк вважає, що ситуація з залученням жителів ОРДЛО в російські вибори підтверджує — "Мінськ" є не робочим.


"І ми, держава Україна, повинні звернути увагу міжнародних партнерів, що немає ніякого внутрішнього конфлікту, як це підносить російська пропаганда. Що є окупована територія Донбасу. Що відбувається якийсь аншлюс (приєднання). Росія видає свої паспорти громадянам України. По суті вважаючи їх уже своїми громадянами. І коли ми говоримо про прописаних в Мінських угодах виборах в ОРДЛО, ми повинні акцентувати на те, які громадяни голосують. Громадяни РФ апріорі не можуть брати участь в українських виборах, — підкреслює експерт. — Так що виконання Мінських угод, яке і так застопорилося, тепер стає неможливим. Якщо в ОРДЛО живуть люди з російським громадянством, які голосують на російських виборах, то як ми можемо проводити місцеві вибори в ОРДЛО (при тому, що РФ не погоджується повертати Україні контроль над кордоном до їх проведення) і давати тим територіям якийсь особливий статус? "


При цьому Росія традиційно діє гибридно, зазначає Олександр Антонюк. Виборчі дільниці розташовані на її території, людей туди підвозять, задіяно електронне голосування.

"Відбувається гібридний виборчий процес. І Росія будемо на цьому грати, — упевнений експерт. — Мовляв, в ОРДЛО виборів не було, а на вибори їздили громадяни РФ. А хто і як голосував — Україна на даний момент з'ясувати не може ".


На думку Олександра Антонюка, щоб закрити питання практично мертвого "Мінська", нам потрібно об'єднати кейси ОРДЛО і Криму в єдиний юридичний статус.


"Для цього у нас є всі механізми, які не суперечать Конституції України. Можна використовувати статус автономної республіки Крим. І позначити всі ці території як незаконно анексовані, — пояснює Олександр Антонюк. — Як тільки вийшли б на цей формат і переконали в цьому західних партнерів, можна було б говорити, що "Мінськ" припинив своє існування. Виходячи з обставин, що склалися ми, нарешті, назвемо речі своїми іменами. Українські території окуповані Росією. Як Крим, так і частина Донбасу. І говорити про деокупацію і припинення конфлікту потрібно в ракурсі всіх окупованих територій. Як ОРДЛО, так і Криму".


Нагадаємо, депутати Європарламенту закликали Європейський Союз бути готовим не визнавати парламент Росії і виключити її з міжнародних організацій з парламентськими асамблеями, якщо вибори в Держдуму РФ в 2021 році визнають фальсифікованими і такими, які пройшли з порушеннями міжнародного права і демократичних принципів.




Читайте Comments.ua в Google News
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.
Джерело: Comments.ua

Новини