Якщо економічно потужніші країни Заходу можуть якось компенсувати втрати, які теж несуть від санкційної політики, то Туреччина – ні
Міністр закордонних справ Туреччини Мевлют Чавушоглу заявив, що його країна не ввела і не збирається вводити санкції проти Росії за прикладом Заходу, оскільки керується власними економічними інтересами (торгівля, туризм). Чи може ситуація змінитись під впливом результатів виборів, які пройдуть у Туреччині у травні. Видання "Коментарі" із цими питаннями звернулося до експертів.
Зовнішню політику Туреччини постійно формувала економічна доцільність
Народний депутат України ІХ скликання, голова підкомітету Верховної Ради з питань енергетичної безпеки Вікторія Гриб розмірковує так:
"Насправді в заяві Мевлюта Чавушоглу немає нічого дивного. Позиція Анкари щодо війни в Україні не змінювалася від початку повномасштабного вторгнення. Туреччина наполегливо відіграє роль "друга та партнера для всіх сторін конфлікту", керуючись при цьому
національними інтересами, шукаючи користь усюди, де тільки можливо. Такий підхід є раціональним для будь-якого свідомого уряду, як би неприємно це не звучало для України, яка страждає від російської агресії і сподівається на максимальну підтримку звідусіль".
Вікторія Гриб сумнівається, що за підсумками виборів у Туреччині варто розраховувати на зміни щодо України.
"Зовнішню політику Туреччини постійно формувала економічна доцільність, – пояснює вона. – Поки що немає вагомих причин порушувати цю традицію. Зрештою, аналогічно діють і країни Євросоюзу. Наприклад, коли з'ясувалося, що експорт українського зерна загрожує фермерам Польщі, Словаччини та Румунії, уряди цих країн оголосили про його
заборону, незважаючи на те, що є найближчими союзниками для Києва у протистоянні росіянам. Несподівано з'ясувалося, що підтримка України тане, коли вона суперечить національним інтересам. Це потрібно враховувати, плануючи повоєнне відновлення. Вже зараз стає очевидним, що розраховувати насамперед варто на власні ресурси та потужності".
Економічно Туреччина навіть заробляє на війні в Україні
Глава Українського аналітичного центру, економіст Олександр Охріменко впевнений, що навіть якщо в Туреччині зміниться влада, нічого щодо політики по невведенню санкцій проти РФ не зміниться.
"Туреччина справді діє чітко у своїх національних інтересах. Розуміючи, що антиросійські санкції з її боку вдарять по її економіці. Якщо економічно потужніші країни Заходу можуть якось компенсувати втрати, які теж несуть від санкційної політики, то Туреччина – ні. І із введенням обмежень проти РФ вона сама втратить більше, ніж власне країна-агресор", – пояснює експерт.
За словами Олександра Охріменка, хоч політично офіційна Анкара підтримує Україну, наголошуючи на необхідності поваги до суверенітету та територіальної цілісності, економічно вона навіть заробляє на цій війні.
Туреччина діє за принципом "гроші не пахнуть"
На думку співзасновника Українського інституту майбутнього та Центру економічного відновлення Анатолія Амеліна, вибори можуть змінити політичний розклад, але навряд чи економічний.
"Туреччина діє за принципом "гроші не пахнуть". Між нею і РФ протягом року значно зріс товарообіг. Маса росіян, рятуючись від мобілізації, просто шукаючи кращого життя, осіли в Туреччині. Вони стимулюють попит на нерухомість: купують квартири, орендують їх. Витрачають у цій країні гроші, збільшують споживання. Всі ці фактори, природно, вигідні для Туреччини", – пояснює Анатолій Амелін.
Крім того, продовжує експерт, Туреччина, через яку йде "сірий імпорт", стала одним із хабів, який дозволяє Росії обходити санкції.
"Так, Туреччина не є постачальником озброєнь чи комплектуючих до РФ, але вона заробляє (і не приховує цього) і на торгівлі (у тому числі – "сірому імпорті"), і на туризмі (росіяни приїжджають витрачати гроші)", – констатує Анатолій Амелін.
Читайте також на порталі "Коментарі" - Китай відповів США щодо "безмежної" дружби з РФ.