За результатами зустрічі з президентом України Володимиром Зеленським президент США Дональд Трамп обмежився заявою, що зустріч пройшла дуже добре. У подібному ключі висловився і український лідер. Разом з тим видання Politico пише про те, що Зеленський під час візиту до США зумів змінити ставлення американських законодавців до перспектив війни із Росією. Після закритої зустрічі з українським лідером у Конгресі багато сенаторів заявили, що Київ здатний не лише утримувати позиції, а й досягти успіху на полі бою. Чи можуть заяви, які лунають від США свідчити про зміну позицію Вашингтона? Про що говорять заяви Зеленського за результатами візиту до США? Видання "Коментарі" розбиралося у цих питаннях, зібравши думки експертів.

Володимир Зеленський та Дональд Трамп
Важливо не втратити ініціативу у співпраці з США
Володимир Дубовик, директор Центру міжнародних досліджень, доцент кафедри міжнародних відносин Одеського національного університету імені Мечникова зазначив, що в цьому сенсі візит Володимира Зеленського до США доволі успішний.
"Треба було розвити темп зустрічей, яких було вже три за доволі короткий час. Продовжувати переконувати Вашингтон в тому, що Україна не приречена на поразку, і завдає потужних ударів ворогу – це важлива місія. І останнім часом ми бачимо, що це українській стороні та її прихильникам на Заході вдається. Це має вплив на Трампа, та його наратив та сприйняття війни, а також перспективи потенційного "мирного процесу". Тож важливо не втратити тут ініціативу і не дозволити Путіну повернути Трампа до його наративів", – зазначив співрозмовник порталу "Коментарі".
За його словами, в цьому плані можна говорити, що певні зміни в сприйнятті ситуації в Білому Домі дійсно покращились як для нас, але, акцентує експерт, ще немає гарантії, що не буде ще якогось повороту.
"Ну і, звісно, дуже важливо буде подивитись чи готові в Вашингтоні запропонувати нові формати тиску на Росію", – зауважив Володимир Дубовик.
Акцент було зроблено на трьох темах
Доктор політичних наук, експерт Аналітичного центру "Об'єднана Україна" Ігор Петренко зазначив, з того, що президент оприлюднив після розмови, головне – ліцензії на виробництво перехоплювачів для "Петріотів". Звучить як технічна деталь, але це зміна логіки всієї співпраці.
Експерт нагадує, три роки Україна просила постачань. Постачання – це чуже рішення: його ухвалюють у чужій столиці, за чужим бюджетним календарем, під чужі вибори, і призупинити його можна за одну ніч. Ліцензія на виробництво – інша річ. Це спроможність, яка залишається в тебе навіть тоді, коли політичний настрій партнера змінився. У реалістській логіці держава сильна не обсягом отриманої допомоги, а тим, скільки з отриманого вона здатна відтворити сама.
"Тому й пріоритетом візиту Зеленський назвав протиракети та стратегічну співпрацю, а не нові пакети. Перехоплення балістики сьогодні фактично монополія Patriot, і саме тут в України найгостріший дефіцит. Ліцензія на перехоплювачі – спроба закрити найвужче місце не проханням, а виробництвом. Це продовження розмови, яка почалася ще на липневій зустрічі в Туреччині, тобто лінія, а не імпровізація", – зазначив експерт.
За його словами, другий сюжет дня навіть цікавіший за перший. Зеленський виступав перед усіма ста сенаторами. Не перед профільним комітетом, не перед групою друзів України, а перед палатою цілком.
"Це робота не з людиною, а з інститутом. Адміністрації змінюються, президенти мають різні уявлення про те, що вигідно Америці, – а Конгрес ухвалює закони, які ці адміністрації переживають. Хто працює тільки з Білим домом, ставить усе на одну людину. Хто паралельно працює із Сенатом, будує другу опору. Опора має конкретну назву: санкційний законопроєкт, який починав Ліндсі Грем разом із Річардом Блюменталем. Грем помер, у Вашингтоні цими днями з ним прощаються, і Зеленський вшанував його памʼять, назвавши справжнім другом України. Законопроєкт колеги тепер добудовують як його спадок – і це дає документу політичну вагу, якої раніше в нього не було", – зазначив експерт.
Ігор Петренко продовжує, третя тема, яку обговорювали найобережніше, – можливе повітряне перемирʼя, тобто припинення ударів у повітрі як перший крок, з яким можна виходити до Москви.
"Зеленський сформулював це стримано: важливо активізувати дипломатичний процес. Стриманість тут доречна, бо схожі пропозиції Росія вже відхиляла, і підстав вважати, що цього разу буде інакше, поки немає. Дипломатія в цій конструкції не альтернатива тиску, а його продовження: пропозиція про перемирʼя має вагу рівно настільки, наскільки за нею стоять санкції і далекобійні удари. Що з цього Україні? Найближчі місяці дадуть два вимірювані результати, і судити за ними чесніше, ніж за тональністю заяв. Перший: чи перетворяться ліцензії на реальну виробничу лінію перехоплювачів на українській території – з термінами, майданчиком і грошима, а не з меморандумом про наміри. Другий: чи дійде законопроєкт Грема до підпису і в якому вигляді вийде з нього право на винятки. Якщо спрацює і те, і те, Україна вийде з цього року менш залежною від чужого політичного календаря, ніж заходила. Якщо не спрацює жодне – залишиться там, де була: з хорошими зустрічами і чужим рішенням про власне небо", – констатував аналітик.
Також видання "Коментарі" повідомляло – ніхто такого не очікував: що змусило США зробити жорсткий крок проти Кремля.
Читайте Comments.ua в Google News
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.