Піврічне затягування з ухваленням рішення про допомогу Україні з боку США викликає зрозуміле здивування, а то й обурення у нашої країни, яка стікає кров'ю. При цьому життями українців грають не лише республіканці, які гальмують ухвалення відповідного законопроекту, а й демократи, у яких, враховуючи, що саме вони зараз при владі, є чимало відповідних важелів. Не виключено, що свою згубну роль відіграє позиція радника президента США з нацбезпеки Джейка Саллівана, на страхах якого щодо ескалації успішно грає Кремль. Чому США, які є лідерами демократичного світу, допустили російсько-українську війну, не змогли її швидко зупинити і не допомагають Україні (яка бореться не просто за себе, а й за весь демократичний світ) так, як могли б? Портал "Коментарі" із цим питанням звернувся до експертів.
Допомога Україні. Фото: з відкритих джерел
Штати зараз сприяють ерозії Заходу та НАТО
Головний економіст, керівник з економічних реформ Офісу простих рішень та результатів Ярослав Романчук поділився таким коментарем:
"Після президентства Обами, а тим більше під час президентства Байдена роль США як лідера демократичного світу значно ослабла. І є скоріше номінальною. Лідерство потрібно підтверджувати конкретними діями. У тому числі – захищаючи демократичні цінності у всьому світі. Але саме за потурання США, загалом Заходу, автократії створили нову "вісь зла". Нацистська Росія, тоталітарні Китай, Іран, Північна Корея об'єдналися. Вони торгують та обмінюються зброєю, боєприпасами, військовими технологіями, допомагають один одному обходити санкції. А США тим часом перейшли у формат декларацій. Звідти звучать гучні заяви, але не йдуть серйозні дії".
Фактично, Штати зараз сприяють ерозії Заходу та НАТО, а не скріплюють їх, як би мали, вважає експерт.
"Коли Байден та його Адміністрація вкотре звинувачують у блокуванні допомоги Україні республіканців у Конгресі, то чомусь не говорять про те, що на руках президент має близько 10 млрд доларів (невикористані гроші за останні два роки). Він будь-якої миті може дати їх Україні, не чекаючи на рішення парламентаріїв. Але чомусь не дає. І це, і в цілому поведінка Адміністрації Байдена, його зустріч влітку-2021 з Путіним, дивна поїзда до Москви глави ЦРУ Бернса, невиразні дії (точніше — бездіяльність) радника Байдена з питань нацбезпеки Саллівана наводять на думку, що між РФ та США були деякі домовленості. Але Путін у результаті розв'язав широкомасштабну геноцидну війну проти України, відчувши слабкість Байдена та Ко. А Байден не зміг гідно відповісти. Що лише розчарувало Кремль", – констатує Ярослав Романчук.
За його словами, Україна як демократична, вільна країна, яка прагне стати частиною ЄС та НАТО, сподівалася, що політ від Заходу має гідну підтримку. Але, на жаль, не здобула.
"Так, нас підтримують. Але далеко не так, як могли б, – уточнює експерт. – Останні два роки ми фактично спостерігаємо боягузливу, імпотентну зовнішню політику Білого дому. Що змусило струснути європейських лідерів. Відбувається серйозна переоцінка позицій з боку Німеччини, Франції, Італії. Там зрозуміли, що вперше за півстоліття можуть залишитися без парасольки безпеки з боку США. А тому слід серйозно братися за створення своєї незалежної, потужної системи безпеки. В якій важливу роль відіграє Україна. Відповідно, треба більше допомагати нам зброєю, боєприпасами, фінансами. Всім тим, що призведе до перемоги над РФ та її союзниками. Не розраховуючи США як на гегемона, яким ті більше не є".
Ярослав Романчук вважає, що доки у США не пройдуть вибори, доки там не відбудеться переосмислення свого місця у світі, нам слід серйозно мобілізувати європейський фактор, причому дивитися не на обіцянки, а на дії.
Є питання до всього Західного світу
Чому допустили війну – це питання до всього Заходу, впевнена аналітик, кандидат політичних наук Олеся Яхно.
"Передумови для посилення агресивних настроїв РФ з'явилися задовго до 2014-го і особливо 2022-го. Нагадаю, що 2008-го було вторгнення РФ до Грузії. Потім, паралельно з анексією Криму та гібридною війною на Донбасі, росіяни влізли до Сирії. Чому тоді не вводили потужних санкцій, не робили кремлівських діячів нерукостислими – питання до всього Західного світу, не лише до США. Абсолютно справедливо звинувачуючи Росію в тому, що вона живе минулим, що в неї імперські амбіції, що вона марить агресіями та експансіями, європейці та американці, проте, продовжували жити в період відносно спокійних десятиліть після розвалу СРСР. Керуватися старими правилами глобальної безпеки (великі гравці дотримуються певних рамок, які гарантують їм процвітання та стабільність), які явно почали збоїти. РФ кілька разів дала зрозуміти, що їй начхати на подібні правила, що свої імперські амбіції вона ставить вище за власне процвітання, міжнародні норми і так далі. Але Захід чомусь на це не реагував. І проспав роздоріжжя, коли можна було попередити війну", – констатує аналітик.
У результаті, продовжує вона, Росія не просто розпочала широкомасштабну агресію проти України, а й шантажує тепер увесь світ новими війнами, включаючи ядерну.
"Міжнародна система безпеки (та сама ООН) продемонструвала свою неспроможність. Але чомусь реформувати її не поспішають", – зазначає Олеся Яхно.
Щодо США, на жаль, питання допомоги Україні стало заручником передвиборчої боротьби, наголошує експерт.
"Не дивно, що, бачачи подібні виклики, зокрема США можуть втратити лідерство у сфері світової безпеки, Європа поспішає реформуватися. Ту ж контактну групу "Рамштайн" намагаються вивести з-під руки США, перевівши під керівництво НАТО. Європа перебудовується у сфері безпеки. І це добре. Ну, а США очевидно втрачають лідерство. Адже затягування допомоги для України – це проблема і самих Штатів. І всього світу. Адже це змушуватиме багато країн (і західних, і не західних) шукати захист за допомогою отримання ядерної зброї. Що створить ризики нових перегонів ядерних озброєнь, небезпечних експериментів у цій сфері. Плюс — може початися зміцнення альянсів поза США (раз на американців не можна розрахувати). З тими самими Китаєм, Росією. І Штатам, і Заходу загалом час остаточно прокинутися, інакше війна прийде вже до них", – резюмує Олеся Яхно.
Читайте також на порталі "Коментарі" — яку мету переслідує Макрон: про що говорить позиція Байдена та Шольца щодо зміни стратегії у війні.
Читайте Comments.ua в Google News
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.