Швейцарія запросила Китай взяти участь у глобальному "саміті миру". Той поки не дав виразної відповіді, натомість продовжує обговорювати з РФ якесь спільне майбутнє. Наскільки бачення цього майбутнього могло змінитись у Пекіна, куди два роки тому приїжджав Путін, схоже, затверджувати свій план вторгнення в Україну? Що на даний момент можна сказати про позицію Китаю – і під впливом яких факторів вона здатна змінитись у найближчому майбутньому? Портал "Коментарі" із цими питаннями звернувся до експертів.
Китай. Фото: з відкритих джерел
У Китаю зростає мотивація мирного врегулювання в Україні
Народний депутат Верховної Ради VIII скликання, експерт Українського інституту майбутнього Ігор Попов розмірковує так:
"Вже цього року може відбутися Глобальний саміт миру за участю лідерів держав. Попередньо місцем його проведення стане Женева, відома своїми подібними заходами. Саме там знаходяться штаб-квартири багатьох міжнародних організацій, зокрема підрозділи ООН. У 2021 році в Женеві відбулася зустріч Джо Байдена та Володимира Путіна, на якій обговорювалися питання геополітичних домагань
Російської Федерації.
Після зустрічі восени того ж року Росія висунула ультиматум НАТО і розпочала підготовку до вторгнення в Україну".
На Глобальному саміті миру, продовжує експерт, лідери мають затвердити план мирного врегулювання, що базується на "формулі миру Володимира Зеленського" . Протягом минулого року, нагадує він, проведено низку консультацій та групових зустрічей, і по більшості пунктів "формули миру" досягнуто взаєморозуміння та прогресу.
"Участь Китаю у мирному врегулюванні в Україні є критично важливою, – упевнений Ігор Попов. – Саме Китай багато незахідних країн розглядають як орієнтир для ухвалення своїх політичних рішень. І він проявляє зацікавленість щодо участі у миротворчих переговорах. Але, звичайно, хоче визнання своїх заслуг та здобуття політичних дивідендів. Китай уже намагався продемонструвати свої здібності у дипломатичному врегулюванні відносин Саудівської Аравії та Ірану. Але зараз та угода перебуває під загрозою зриву через війну Заходу з хуситами".
Водночас, зазначає експерт, зараз відкривається цікаве вікно можливостей для активнішого залучення Китаю до переговорів з урахуванням українських інтересів.
"Інтерв'ю Путіна американському
журналісту Такеру Карлсону сприйняли в Китаї досить критично. Карлсон просуває трампістський підхід у відносинах із Китаєм – і це передбачає загострення торгової війни та конфронтацію. Тому майже офіційні святкування китайського Нового Року в Росії (а саме з привітанням з Новим Роком за китайським календарем – 10 лютого – Путін дзвонив Сі Цзіньпіну) не можуть пом'якшити ефект від таких прямих контактів із близьким до Трампа обличчям", – пояснює Ігор Попов. Він також звертає увагу, що наступного тижня відбудеться Мюнхенська конференція з безпеки. Очікується участь у тому числі китайського міністра закордонних справ Ван І.
"Вже відомо, що російська делегація
не отримала запрошення.
Питання мирного врегулювання в Україні буде одним із ключових. Від Китаю очікують конструктивних пропозицій щодо мирного плану. Тим більше, що у квітні планується візит німецького канцлера Олафа Шольца до Пекіна, під час якого обговорюватиметься посилення економічної співпраці між Німеччиною та Китаєм", – наголошує експерт. Ведення війни проти України серйозно послабило Росію, зазначає він. А західні санкції допомогли китайським компаніям зайняти технологічні ніші на російському ринку.
"Зараз у Китаю зростає мотивація мирного врегулювання в Україні. Саме Китай може стати одним із посередників у встановленні контактів із Кремлем, і в урахуванні українських пропозицій в архітектурі післявоєнного світу", – резюмує Ігор Попов.
Поки не видно готовності Китаю реально добиватися припинення війни в Україні
Керуючий партнер "Національної антикризової групи", економічний та політичний експерт Тарас Загородній упевнений, що Китай як один із полюсів світу в якомусь форматі має брати участь у варіантах закінчення російсько-української війни.
"Але чи готовий Китай зараз до цього – це питання. Поки що завдання Пекіна, схоже, полягає у створенні якомога більшої кількості точок напруги для США по всьому світу. Щоб розпорошити сили Штатів. У цій логіці Китаю вигідно підтримувати РФ, щоб вона продовжувала війну в Україні. Підтримувати у різний спосіб, але не потрапляючи під санкції. Мета – щоб ресурси США та союзників виснажувалися", – пояснює Тарас Загородній.
Не виключено, зазначає він, що Китай негласно підтримає і ймовірну атаку на країни НАТО.
"Йому цікава руйнація цього блоку, щоб показати нездатність США виконувати зобов'язання перед союзниками. Особливо у світлі того, що Штати намагаються побудувати подібний блок безпеки в Азії (AUKUS – тристоронній оборонний альянс Австралії, Великобританії та США). Ймовірно, що Китай підтримає ескалацію з боку КНДР (Північна Корея)
проти Південної Кореї.
Знову ж таки, заради створення нових точок напруги", – наголошує експерт. На жаль, констатує він, поки що не видно готовності Китаю реально добиватися припинення війни в Україні – справедливого миру, не за "хотілками" Кремля.
"Китайське керівництво бачить за мету глобальне домінування своєї країни в усьому світі. І для цього продовжить максимально послаблювати США, маючи ще й види на Тайвань, – вважає Тарас Загородній. – Відповідно, входити до якихось глобальних переговорів про мир Китай зараз навряд чи стане. Він вважає, що буде й кращий час для такого. Тим більше, що у КНР зараз проблеми з економікою, там падають внутрішні індекси. У той же час є ймовірність, що внутрішню нестабільність китайське керівництво спробує перенести на зовнішній контур".
Читайте також на порталі "Коментарі" – про що говорить поява інтерв'ю Путіна трампісту Карлсону: які будуть наслідки.
Читайте Comments.ua в Google News
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.