Під час візиту до Китаю глави МЗС РФ Сергія Лаврова знову зазвучали заяви про необхідність мирних переговорів щодо завершення війни в Україні. При цьому Лавров підкреслив, що Росія відкидає варіант урегулювання за формулою миру Зеленського, а його колега Ван І в черговий раз запевнив, що Китай нібито не має вигоди від цієї війни. Хоча ті самі США наголошують, що РФ і КНР в останні два роки серйозно поглибили співпрацю. Тим часом у Китай збирається канцлер Німеччини Олаф Шольц, який має намір зустрітися з китайським лідером Сі Цзіньпінем для обговорення, зокрема, російсько-української війни. Про що говорить "китайське паломництво" представників РФ та Заходу? До чого воно може призвести? Видання "Коментарі" із цими питаннями звернулося до експертів.
Сі Цзіньпін. Фото: з відкритих джерел
КНР може бути зацікавлена у якнайшвидшому припиненні війни в центрі Європи
Аналітик, політтехнолог Олександр Кочетков розмірковує так:
"У серйозних питаннях Пекін керується своєрідним китайським поняттям вигідності, що для нього рівно патріотично. І це вигідно-патріотично замінює такі поняття як мораль, закон тощо. Для решти світу це може здаватися цинічним, а для КНР – природна норма поведінки. Тому ставлення до війни в центрі Європи у Китаю приблизно таке — йому начхати на те, що відбувається там. І Україну вважає зоною виняткових російських інтересів. Точно так, як Тайвань – зоною своїх інтересів".
Проте, продовжує експерт, Пекін дратує, що європейці та американці витрачають гроші на допомогу Україні замість того, щоб купувати китайські товари. Виходячи з таких міркувань, КНР може бути зацікавлена в якнайшвидшому припиненні війни в центрі Європи. Щоб налагодити вигідну собі торгівлю та економічну експансію, пояснює Олександр Кочетков.
"Що стосується візитів, що почастішали, різного роду дипломатів і політичних лідерів до Китаю... У середині літа, або ближче до осені очікується низка рішень, які назріли в ракурсі російсько-української війни. І зараз готується підґрунтя для таких рішень. Зважаючи на те, що відносини РФ і КНР виглядають як васальні, представник васальної країни – Лавров – прибув на доповідь до Пекіна, щоб повідомити, що під час літнього наступу російська армія має намір розгромити українську. Тим самим завдавши поразки і Заходу. Після цього нав'яже свої умови миру. Наприклад, Лівобережна Україна стає російською, а в Києві сидить проросійський уряд (керований з Москви), умовно контролюючи решту території. Китай у відповідь киває. Але нічого конкретного не робить", – зазначає аналітик.
У свою чергу європейці (в даному випадку – Шольц) дають зрозуміти, що їх такий розклад не влаштує, вважає Олександр Кочетков. Адже вони розуміють, що, якщо дати РФ перемогти в Україні, агресор рушить далі. Просто тому, що Росія в принципі живе війною, агресією. Інакше вона не вміє.
"При цьому Німеччина та США зараз – слабка ланка Західного світу. Того самого, що ґрунтується на демократичних цінностях, за які зараз воює Україна. І через Шольца, ймовірно, Берлін та Вашингтон хочуть передати Пекіну свій варіант. А саме – за Росією залишаються Крим та Донбас (Донецька та Луганська області в їхніх адмінкордонах), але з решти територій, захоплених після 24 лютого 2022 року, країна-агресор йде. Китай, очевидно, покиває і на такий варіант. Але чекатиме. Або розвитку ситуації на фронті (щоб краще розуміти, чий варіант найбільш реалістичний), або результатів виборів у США, щоб з новою Адміністрацією Білого дому виробити певну формулу миру. Швидше, що тяжіє до тієї позиції, яку цього тижня, ймовірно, презентує Шольц під час зустрічі з Сі Цзіньпіном", – прогнозує експерт.
При цьому Китай, на його думку, із задоволенням візьме участь у відновленні України. Незалежно від того, яка частина залишиться під контролем Києва. Це той самий китайський прагматизм.
"Але немає сумнівів, що умови миру та доля України вирішуватимуться саме на фронті. Якщо ми витримаємо новий тиск росіян, а краще – отримаємо можливість для власного поступу вперед, то умови припинення військових дій будуть одні. Якщо ж триватиме і млявість у нашій країні (щодо тієї ж мобілізації), і млявість зовнішньої підтримки, то умови будуть зовсім інші, ще більш неприйнятні для нас, ніж деякі позиції, які зараз обговорюються", – констатує Олександр Кочетков.
Китай у цій ситуації перебуває у виграші
Професор кафедри політичних наук у КНУ ім. Шевченко, політолог Ганна Малкіна припускає, що "паломництво" до Китаю може бути пов'язане з майбутнім Глобальним самітом миру, який має пройти в Швейцарії.
"Китай наполягає на тому, що цей саміт має відбутися за участю як України, так і РФ. І, можливо, зараз йдеться про переговорний процес, у якому Китай та лідери ЄС виступають модераторами. З боку ЄС було проведено певну підготовку. Президент Франції Еммануель Макрон підняв ставки, заявивши про можливе введення французького військового контингенту
на територію України.
Тепер канцлер Німеччини Олаф Шольц їде до Китаю як "хороший поліцейський", щоб спробувати знайти компроміс. На цьому тлі глава російського МЗС Лавров заявляє про неприйнятність мирного плану Зеленського як стартову переговорну позицію. І поки що все виглядає так, що чергова спроба посадити за стіл переговорів українську та російську сторони знову закінчиться нічим", – вважає експерт. Особливо в ситуації, уточнює вона, коли США паралізовані майбутніми президентськими виборами, результат яких непередбачуваний.
"Китай у цій ситуації перебуває у виграші, незалежно від розвитку ситуації, – зазначає Ганна Малкіна. — В економічному плані він отримує вигоду від зростання удвічі експорту в РФ китайських товарів. Росія продає Китаю енергоносії із величезним дисконтом. У геополітичному плані для Китаю також одні вигоди. По-перше, можна перевірити силу міцності та рішучості колективного Заходу. Це дає чудову нагоду моделювати ситуацію, що буде, якщо Китай нападе на Тайвань. По-друге, китайський лідер укріпив свої позиції як авторитетного геополітичного гравця. Тепер до нього всі їздять домовлятися та просити вплинути. Тому все виглядає, що Китай — головний бенефіціар процесів, що відбуваються".
Читайте також на порталі "Коментарі" — про що свідчить зміцнення китайсько-російських відносин: чому не все так райдужно для Путіна.
Читайте Comments.ua в Google News
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.