Головна Новини Світ Китай Яку гру затіяв Китай - чи може товариш Сі зробити ставку на Захід, а не Росію
commentss НОВИНИ Всі новини

Яку гру затіяв Китай - чи може товариш Сі зробити ставку на Захід, а не Росію

Китай намагається дистанціюватися не від російських геополітичних цілей, а від інструментів, прийомів, методів їх досягнення, які застосовує Кремль

6 квітня 2023, 15:55 comments1119
Поділіться публікацією:

Китайська Народна Республіка (КНР), де 6 квітня з візитом перебуває президент Франції Еммануель Макрон, намагаючись переконати Сі Цзіньпіня натиснути на Росію з метою припинити війну проти України, веде останнім часом цікаві дипломатичні ігри Китайської Народної Республіки (КНР). Ми бачили заявлений після березневого візиту Сі Цзіньпіня до Москви курс на зближення з Росією. Незабаром після цього – підкреслення, що Китай не визнає належності Криму та Донбасу Росії, а заяви про дружбу між РФ та КНР мають риторичний характер. При цьому триває ігнорування офіційним Пекіном офіційного Києва, проте тривають активні переговори з представниками Євросоюзу (ЄС). Що відбувається – до чого все йде? Видання "Коментарі" із цим питанням звернулося до експертів.

Яку гру затіяв Китай - чи може товариш Сі зробити ставку на Захід, а не Росію

Сі Цзіньпін. Фото: із відкритих джерел

Пекін чітко дав зрозуміти, що не сприймає війну як інструмент досягнення таких цілей

Директор Українського інституту політики (УІП) Руслан Бортник розмірковує так:

"Китай та Росія, безумовно, мають спільні геополітичні цілі: побудова багатополярного світу, ослаблення США. Водночас обрій цілей у КНР набагато ширший, об'ємніший. Незважаючи на те, що Китай підтримує Росію, вважає її геополітичним союзником, він не хоче потрапити під санкції. І продовжує свою персональну боротьбу, конкуренцію, змагання зі США за вплив на Європу".

В останні роки, зазначає експерт, КНР стала головним торговим партнером Європи (близько 800 млрд доларів товарообігу, обігнавши у цьому питанні США), активно інвестує у багато європейських країн. І сподівається, що в майбутньому суверенність Європи у ухваленні політичних рішень, незалежність у цьому від США – збільшуватиметься.

"Тому, – пояснює Руслан Бортник, – бачимо різні заяви, де Китай намагається дистанціюватися не від російських геополітичних цілей, а від інструментів, прийомів, методів їх досягнення, які застосовує Кремль. Пекін чітко дав зрозуміти, що не сприймає війну як інструмент досягнення таких цілей. Він виступає проти агресії, проти порушення норм міжнародного права. Чудово розуміючи, що інакше Китай буде незрозумілим і неприйнятним, причому не лише для Європи".

Звідси обережна риторика, вважає директор УІП. При цьому цілі Китаю залишаються підлеглими виключно його національним інтересам. Це – багатополярний політичний світ, у якому домінує економіка КНР.

"Все, що зробив Китай останнім часом (прийняття нової зовнішньополітичної стратегії, безпечної стратегії, його мирні пропозиції, критика неоколоніалізму, гегемонії з боку США, що запеклася), демонструє, що керівництво КНР, схоже, вважає – настав момент для нового витка геополітичної конкуренції. Що Захід – слабкий, він скований війною в Україні, необхідністю допомагати нам протистояти російській агресії. І що зараз – час, щоб посилити роль Китаю. Збалансувати його економічну міць із політичним авторитетом на міжнародній арені. Крім того, – зазначає Руслан Бортник, – дає знати про себе ситуація усередині КНР. Є певні економічні проблеми (сильна експортна орієнтація має чимало мінусів), є плани щодо формування нової Китайської імперії, є безпрецедентна кількість термінів Сі Цзіньпіна на чолі держави. Все це підштовхує офіційний Пекін до активізації своєї зовнішньої політики, особливо щодо геополітичного протистояння, видавлювання опонентів з важливих для Китаю зон, якими для нього є Європа і глобальний Південь".

Китайська влада після того, як Путін їх "кинув", почне м'яко вести дедалі активніші переговори з представниками колективного Заходу

Засновник соціологічної компанії Active Group, політичний експерт Андрій Єрьоменко пропонує для кращого розуміння ситуації відновити хронологію подій останніх трьох-чотирьох тижнів.

"У двадцятих числах березня до Росії приїхав Сі Цзіньпін. Вони про щось домовляються з Путіним. Жодних серйозних документів стратегічного рівня підписано не було. Тобто деякі переговори поки тривають. Єдине, що чітко промовлялося, на чому робилися акценти – важливість нерозповсюдження ядерного озброєння. Проходять лічені дні після від'їзду Сі – і Путін заявляє, що має намір розмістити тактичну ядерну зброю (ТЯЗ) у Білорусі. Такий відвертий плювок у бік Китаю. Черговий доказ абсолютної недоговороспроможності Путіна", – зазначає експерт.

На його думку, нічого дивного, що Пекін після цього почав робити кроки зі зближення якщо не з усім Заходом (із США та Великобританією КНР має величезні розбіжності), то – з Євросоюзом. Що з'явилися пояснення слів про дружбу з Росією – як риторичні. І так далі.

"Китайська влада після того, як Путін їх "кинув", причому зробив це образливо-демонстративно, думаю, почне не поспішаючи, м'яко вести дедалі активніші переговори з представниками колективного Заходу. Почнуть менш підтримувати путінський режим. При цьому не перестане закуповувати російські ресурси з усілякими знижками та затоплювати ринок РФ своїми товарами. Але про якусь військово-технічну допомогу, хай навіть закулісну, про якісь товари подвійного призначення з боку КНР, тепер Кремль може навіть не мріяти", – констатує Андрій Єременко.

Сі Цзіньпін може змусити Путіна піти з України

На думку політичного аналітика Павла Нусса, заяви представників дипломатичного корпусу Китаю свідчать лише про те, що офіційний Пекін не обмежує своїх можливостей щодо впливу на Росію, а намагається запровадити багатовекторність, особливо у питанні російсько-українського конфлікту.

"Тобто ці заяви про невизнання анексії АРК, про не підтримку російської агресії свідчать, що Китай демонструє свій вплив на РФ. І, очевидно, у контактах із лідерами ЄС просуває власне бачення гіпотетичного мирного врегулювання конфлікту, – пояснює аналітик. – У свою чергу, і лідери провідних країн світу намагаються вплинути на Китай, як це робив, наприклад, екс-президент України Петро Порошенко".

Павло Нусс вважає, що Сі Цзіньпін може змусити Путіна залишити Україну. І нагадує слова прем'єр-міністра Великобританії Ріші Сунака про те, що РФ залежить від КНР, і що остання здатна переконати Кремль припинити цю війну, вивести війська, а потім розпочати якісь переговори.

"Європейські лідери почали говорити про те, що Порошенко сказав ще три місяці тому. Ось чому він зустрічався із послом Китаю, – зазначає експерт. – Наразі відбуваються переговори лідера Китаю з президентом Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн та президентом Франції Еммануелем Макроном. Сподіваємось, від них буде позитивний для нас ефект. На жаль, телефонна розмова Зеленського та Сі Цзіньпіня поки не відбулася. У той же час, запрошувати лідера Китаю в Україну під час інтерв'ю AP, як це зробив Зеленський, – не найкращий спосіб. Не в традиціях китайської дипломатії відповідати на такі запрошення. Але є надія, що завдяки зустрічам Сі з лідерами ЄС наближається можливість переговорів Сі і Зе".

Варто зазначити, що видання Reuters, з посиланням на французьке дипломатичне джерело після сьогоднішніх переговорів голови КНР з Макроном, уже повідомило, що Сі Цзіньпін готовий поговорити телефоном із Зеленським і вибере для цього слушний момент.

Читайте також на порталі "Коментарі" — чому засідання Ради безпеки РФ перетворилося на фарс для Путіна – яка була його мета.




Читайте Comments.ua в Google News
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.

Новини