Другу добу триває ескалація на Близькому Сході, де бойовики ХАМАС атакували Ізраїль, після чого той розпочав свої заходи у відповідь. Про що говорить реакція України та інших країн на напад на Ізраїль та його удари по сектору Газа? Портал "Коментарі" із цим питанням звернувся до експертів.
Ескалація конфлікту між Ізраїлем та Сектором Газа
Перед українським МЗС постає непросте завдання
Експерт програми "Міжнародна та внутрішня політика" аналітичного центру Український інститут майбутнього Ігор Тишкевич розмірковує так:
"Для Росії будь-яке додаткове масштабування конфлікту – вигідне. І на це недарма
звертають увагу в Україні.
Для Ірану цілком логічні заяви про підтримку ХАМАС. Тим більше, що Іран максимально педалює тему, що йдеться про захист ісламських святинь. А саме – мечеті Аль-Масджид аль-Акса, розташованої на Храмовій горі Єрусалима, де останнім часом некоректно, зухвало поводилися ізраїльтяни. Отже, Іран намагатиметься вивести себе або свої проксі-сили у формат єдиної сили, яка здатна різко, радикально та швидко виступити на захист ісламу".
Навколо цього треку, впевнений експерт, Тегеран і вибудовуватиме свою політику. Незалежно від того, чи стане він втручатися у війну безпосередньо чи ні.
"І, незважаючи на те, що Іран – шиїтська країна, така позиція може знайти розуміння у багатьох сунітських державах, – прогнозує Ігор Тишкевич. – З погляду сунітських держав, аравійських монархій, Туреччини тощо – перша реакція була досить стриманою. Адже ця війна фактично ламає політичну конфігурацію зі створення нової системи безпеки в регіоні. Їм це невигідно. Але є настрої власного населення, яке є релігійним. І якому близькі тези (про необхідність захисту ісламу), які просувають ХАМАС та Іран. Саме тому перші заяви були досить м'якими як для арабських держав. Але при цьому окремо артикулювалася ситуація з мечеттю Аль-Масджід аль-Акса".
У разі затягування конфлікту, у разі наземної операції Ізраїлю, кожен день працюватиме проти треку на нормалізацію ситуації, упевнений експерт. Він прогнозує, що, якщо рахунок піде на місяці, найімовірніше, ця війна відкотить ситуацію в регіоні до часів 10-15-річної давності.
"З погляду Західного світу – бачимо передбачувану підтримку Ізраїлю. І з боку
США,
і з боку Європи. Україна також передбачувано засуджує атаку ХАМАСу. Але при цьому з огляду на весь близькосхідний вузол перед українським МЗС постає непросте завдання, – вважає Ігор Тишкевич. – З одного боку – необхідно демонструвати неприйнятність подібних терористичних атак на іншу державу. З іншого боку, своєю жорсткою позицією важливо не створювати проблем у відносинах з ісламськими державами". Ключові міжнародні гравці поділилися по вже існуючих лініях
Глава платформи Єдиний координаційний центр, політолог Олег Саакян вважає, що загострення на Близькому Сході підтверджує вияв осі зла, про яку Україна неодноразово говорила. Наголошуючи, що слабкості світопорядку провокуватиме дедалі більше конфліктів у світі, зокрема загострюючи хронічні болючі точки.
"І напад ХАМАС на
Ізраїль,
і удари у відповідь – настільки ж несподівані, як і очікувані, – вважає експерт. – Не дивно, що Україна досить швидко відреагувала, у тому числі заявою президента, на підтримку принципу права на самооборону (в даному випадку з боку Ізраїлю) та неприйнятності терористичних форм як таких. Акцентуючи увагу, що це – не напад на одну державу, а удар по всьому світу. І що ми стикаємося із таким через російську агресію постійно". За словами Олега Саакяна, ключові міжнародні гравці поділилися за вже існуючими лініями. Мусульманські держави – так чи інакше – за Палестину і ХАМАС, що представляє її частину. Західні ж країни підтримують Ізраїль – насамперед через те, що це був саме терористичний напад.
"Якби Ізраїль швидко і кровопролитно розпочав операцію в секторі Газа у відповідь на цю провокацію, ймовірно, реакція Заходу була б іншою. Як у випадку із заняттям ізраїльтянами Голанських висот (спірна територія на Близькому Сході, більша частина якої в 1981 році була зайнята Ізраїлем, а східну частину контролює Сирія – прим. ред.), що міжнародне співтовариство в основному засудило. У даному випадку йдеться не так про єврейське лобі на Заході, як про захист принципу протидії тероризму. Розуміючи, що або ми рухаємося у бік безпечнішого світу, або, толерантно ставлячись до таких нападів, підливаємо масла у вогонь і цього конфлікту, і гіпотетичних – майбутніх. Фактично спалюючи міжнародне право, правопорядок", – пояснює політолог.
Він вважає, що для арабського світу те, що відбувається, – складний виклик. Чимала його частина співпрацює з Ізраїлем, йшла лінією нормалізації відносин. Як та сама Саудівська Аравія, у якої з Ізраїлем на фінішній прямій були домовленості про мир і співпрацю.
"Ймовірно, ця ескалація і спрямована радикалами на те, щоб це
зірвати.
Адже таке зближення задало б фарватер загалом для відносин у регіоні між арабами та ізраїльтянами", – наголосив Олег Саакян. Його не дивує позиція Ірану, який є екзистенційним ворогом Ізраїлю.
"Цікава реакція Росії. З боку того ж МЗС в особі спікера Захарової вона була вкрай невиразною і млявою, у стилі "сторони мають припинити насильство та проявити стриманість". При цьому бачимо явну зловтіху у виконанні напівофіційних персон типу того ж заступника голови Ради безпеки РФ
Медведєва,
від медіа, соцмереж. На мою думку, Росія не виступає тут ключовим дестабілізатором. Швидше – одним із. Але при цьому є вигодонабувачем від даної ескалації, на що акцентують в тому ж Офісі президента України. Кремль не може сказати, що думає насправді. Але при цьому ніхто не здивується, якщо з'ясується, що консультаційну та ресурсну підтримку ХАМАС надавала, серед інших, Росія", – констатує експерт. Читайте також на порталі "Коментарі" — чому саме зараз ХАМАС напав на Ізраїль – чи може Кремль бути причетний.
Читайте Comments.ua в Google News
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.