У середу, 5 квітня, російський диктатор Володимир Путін провів засідання Ради безпеки РФ, присвячене "забезпеченню законності, правопорядку та громадської безпеки" на тимчасово захоплених територіях материкової України (Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей). Також традиційно звинуватив у війні та "терактах" Захід та "київський режим". Навіщо було це шоу? Про що говорять путінські заяви? Що тепер очікує на тимчасово окуповані території? Видання "Коментарі" із цими питаннями звернулося до експертів.
Володимир Путін. Фото з відкритих джерел
Цей Радбез був не про тимчасово окуповані території України, а про захоплену путінським режимом Росію
Директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства, експерт РНБО у 2001-2011 рр. з питань заморожених конфліктів у Євразії (у тому числі Молдова-Придністров'я) Віталій Кулик поділився такою думкою:
"Очевидно, що причиною збору Ради безпеки щодо так званої безпеки на тимчасово окупованих територіях України стала нещодавня ліквідація пропагандона
Татарського-Фоміна в Пітері.
Його й ліквідували за вказівкою Кремля, щоб спровокувати чергове закручування гайок. Я не зовсім розумію, навіщо добивати залишки і так заляканої, розгромленої формальної опозиції. Різноманітні групи, пов'язані з Навальним і так далі. Усі активні росіяни, які могли щось робити, вже в еміграції чи за ґратами. А на волі в РФ залишилися люди, які випали із політичної активності".
За словами експерта, окремі елементи організації Навального та інших опозиційних груп умовної "болотної опозиції" існують. Часом проявляють мінімальну активність. Але вони знаходяться або під "ковпаком", або на них постійно полюють.
"Додаткові заходи на тлі такої "профілактики" з боку російських спецслужб щодо боротьби навіть із тихими опонентами режиму навряд чи були необхідні. Проте Кремль на такі заходи пішов, – зазначає Віталій Кулик. – По суті, дано команду на тотальну ліквідацію будь-якого інакомислення. Тобто, не лише мереж, пов'язаних із учасниками "розумного голосування" тощо. Але боротьба навіть із тими, кого називають "ждунами". З людьми, які мали раніше опозиційні погляди, колись засвітилися на якихось протестах, але зараз живуть звичайним життям. У Кремлі вважали, що навіть такий вузький і не буйний прошарок – небезпечний. Тобто починається боротьба навіть не з думками, які висловлюються вголос, а й – які просто зріють чи є всередині".
Отже, акцентує експерт, цей Радбез був, перш за все, не про тимчасово окуповані території України, а про захоплену путінським режимом Росію.
"При цьому, – продовжує Віталій Кулик, – немає сумніву, що Кремль посилюватиме терористичний режим на тимчасово окупованих територіях. Це вже проявляється".
Десь, за словами експерта, перестали працювати термінали, які раніше в якихось магазинах нишком використовували для прийняття українських банківських карток. Різко посилилася боротьба з паралельною російській – українською освітою.
"Деякі сім'ї не віддавали дітей до окупаційних шкіл, воліючи вчити вдома за українською програмою. За допомогою репетиторів, дистанційно тощо. Багато вчителів не пішли працювати в окупаційні школи. А зараз за допомогою місцевих колаборантів відбувається посилене виловлювання таких дітей, обшуки на квартирах, викриття мереж, які займаються освітою за українськими програмами, арешти вчителів, – розповідає Віталій Кулик. – Активізувалися також чутки про необхідність евакуації з тимчасово окупованих територій. За фактом почалася друга хвиля насильницької депортації з метою вивезти звідси максимум людей, яких росіяни підозрюють у симпатіях до України (нехай навіть пасивних симпатій). І заселити їхні будинки умовними жителями Поволжя – центральної Росії".
Також цей Радбез був – про посилення позицій силовиків, вважає експерт. А саме – умовної групи ФСБшників проти ГРУшників (військова розвідка).
Збір Ради безпеки був потрібен Путіну, заради громадської демонстрації того, що нібито все гаразд
Політолог Дмитро Воронков упевнений, що Путіну збір Ради безпеки потрібен був задля громадської демонстрації того, що нібито все гаразд, все під контролем (або незабаром буде взято під контроль).
"Але навряд чи Путін сам у це вірить, – вважає експерт. – Достатньо було подивитися на його вираз обличчя. Дуже показово, що на зустрічі з іноземними послами, яка пройшла того ж дня (і де Путін також розповідав казки про те, що у
війні винні США),
йому ніхто не поаплодував після його спічу. Хоч він цього й чекав. Тож ми стали свідками невдало зрежисованої постановки з бездарним, провальним актором". Дмитро Воронков припускає, що, окрім демонстраційної складової, метою збору колаборантів-маріонеток, які нібито керують тимчасово окупованими областями України, було показати їм, що "жестів доброї волі" (відступу російських військ) щодо тих територій Москва не планує. Спроба змотивувати місцеву "владу" на виконання поставлених Кремлем завдань. Щоб вони не втекли за кордон чи не перейшли на бік України.
"Не можна також виключати, що ми бачили закладання фундаменту для майбутніх усунень цих самих "правителів" (або інших колаборантів та російських пропагандистів, які перейшли на бік РФ чиновників, вчителів і так далі), щоб потім звинуватити у всьому "київський режим" та західні спецслужби. Це – традиційна практика ФСБ, – пояснює експерт. — Плюс — створюється привід для посилення путінським режимом примусової мобілізації чоловіків, які проживають на тимчасово окупованих територіях. Які під час українського контрнаступу буде обов'язково деокуповано, що, думаю, розуміють уже багато хто і там, і в самій Росії".
Путіну довелося влаштувати черговий фарс
На думку політтехнолога Бориса Тізенгаузена, засідання у Москві з приводу окупованих українських територій – це спроба створити ілюзії, показати внутрішньому користувачеві (і російському, і тим, хто перебуває на тимчасово захопленій частині України), що є певний контроль. Що Путіну не начхати на ці території. Що він своєю, як вважає, все ще жорсткою рукою наведе порядок.
"Факти, що почастішали, усунення колаборантів (і на окупованих територіях, і в самій РФ) говорять про те, що ситуація явно виходить з-під контролю путінського режиму і його спецслужб. Тому Путіну довелося зробити черговий фарс. Мовляв, дивіться, я розпорядився, тепер все буде добре, все запрацює, як треба", – пояснює експерт.
Насправді резюмує Борис Тізенгаузен, нічого так, як хотілося б Кремлю, вже не запрацює.
Читайте також на порталі "Коментарі" — Китай відхрестився від "безмежної дружби" з Росією: подробиці від ISW.
Читайте Comments.ua в Google News
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.