Йде друга доба після бунту Пригожина, який добряче вразив росію. Незважаючи на те, що заколот було згорнуто внаслідок нібито посередництва самопроголошеного президента Білорусі – Лукашенка, питань залишилося чимало. У тому числі щодо того – чи готова росія продовжувати війну "в довгу" проти України після такого внутрішнього удару? Бойові дії не вщухають, але не факт, що країна-агресор здатна й надалі діяти в тому самому стилі. До того ж з'явилися чутки, що міністра оборони Шойгу, багато в чому через якого Пригожин і почав повстання, можуть відправити у відставку, а на цю посаду призначити колишнього путінського охоронця, нинішнього губернатора Тульської області – Дюміна. Що можна сказати про внутрішню ситуацію в країні-агресорі на даний момент? Портал "Коментарі" із цим питанням звернувся до експертів.
Володимир Путін. Фото з відкритих джерел
Події навколо Пригожина – це лише тізер до майбутніх гучних подій усередині росії, які призведуть до її трансформації
Голова Інституту публічної політики та консалтингу (ІНПОЛІТ), політичний консультант Сергій Биков розмірковує так:
"Керівництво росії показало, що не здатне тримати ситуацію навіть усередині країни. Темпи просування вагнерівців до Москви прямо підтвердили, що внутрішній бунт російські силові відомства зупинити не здатні".
Воістину, продовжує експерт, збройні сили рф показали себе як друга армія в росії, хоча недавно проголошували себе другими у світі.
"З високою ймовірністю можна прогнозувати, що події навколо Пригожина – це лише тізер до майбутніх гучних подій усередині росії, які призведуть до її трансформації", – констатує Сергій Биков.
Для російських спецслужб було важливо зараз провести процедуру подальшого послаблення нинішнього президента
Економічний і політичний експерт Борис Кушнірук упевнений, що Пригожин хоч і є самостійною фігурою в сенсі впливу, не самостійний у сенсі того, що були і є ті, хто його "накачував" тими можливостями, які в нього з'явилися.
"І це люди, які перебувають у верхівці російських спецслужб, – вважає експерт. – Очевидно, що, розпочавши цю історію, Пригожин розраховував на їхню підтримку. І отримав певні запевнення. Також очевидно, що домовленості, яких у результаті було досягнуто (після чого вагнерівці зупинили похід на Москву, вийшли з Ростова) – це угоди зовсім не з Лукашенком, як
подавалося.
Скоріше, його використовували для фону. Надто безглуздо виглядало б, що з Пригожиним домовляються від імені Путіна люди з оточення самого Путіна. Це робить фігуру господаря Кремля надто карикатурною. Тому подали все так, ніби то переговори від імені Лукашенка". Не вірить Борис Кушнірук і в те, що спробу військового заколоту було затіяно з метою непідписання вагнерівцями контрактів із Міноборони. Пригожин, на його думку, пішов на бунт з іншою метою.
"Одна з версій – така. Путін стає слабкою фігурою. Це очевидно для переважної кількості російських еліт. У той же час він, про що я писав ще в 2010-2011 роках, залишить Кремль тільки вперед ногами. Тобто максимально протидіятиме спробам його змістити. Для нього це питання фізичного виживання. Адже щойно він позбудеться влади, його, швидше за все, ліквідують. Тож завданням путчу навряд чи було захоплення Москви. Тому що після цього відразу виникне питання — ну, і? Що далі? Адже необхідно буде отримувати легітимність нового режиму. Яким чином? Думаю, що для спецслужб, які до певної міри контролювали прихід Путіна до влади (згадаймо ті ж підриви житлових багатоповерхових будинків і "боротьбу з тероризмом", що явно було спецоперацією з "воцаріння" Путіна), було важливіше зараз, коли вони направляли вже Пригожина, провести процедуру подальшого послаблення нинішнього президента. Після чого добиватися від останнього згоди на добровільний відхід із влади. Щоб ті ж спецслужби могли в 2024 році, коли в Росії намічені президентські вибори, легітимно привести когось іншого на посаду глави держави", — сказав експерт.
Він наголошує, це лише одна з версій. Адже ми маємо надто мало інформації для якихось категоричних висновків.
"
Ослаблення Путіна для таких персоналістських режимів, як у Росії, істотно впливає на еліти, на їхню готовність займатися війною. Всі вони ще більше думатимуть про власне самозбереження. І про те, що робити після Путіна, – зазначає Борис Кушнірук. – Отже, питання лише в тому, наскільки ЗСУ будуть здатні вирішити ті завдання, які стоять перед ними. Як мінімум – вихід до кінця літа – початку осені на кордони та лінії зіткнення станом на 23 лютого 2022-го. Якщо вдасться досягти цього, позиції Путіна ще більше ослабнуть, а тиск на нього з боку російських спецслужб з метою відходу з президентської посади – посилиться". Читайте також на порталі "Коментарі" — у ГУР розповіли, що чекає на Путіна після заколоту Пригожина.
Читайте Comments.ua в Google News
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.