Нещодавні події в РФ показали - Путін розписався у власній недієздатності, тому найсумніше в країні-агресорі ще попереду
Президент України Володимир Зеленський вважає, що після пригожинського заколоту в Росії може бути ще один – і навіть революція. У легіоні "Свобода Росії", що складається з громадян РФ, що воюють проти путінського режиму, не тільки анонсували нові рейди на російську територію, але й підкреслили, що єдиний спосіб позбутися Путіна після 23-річного правління диктатора - повалити його за допомогою зброї. Сам Путін продовжує гарячково тасувати колоду військових генералів, намагаючись уникнути повторного бунту і видавити хоч щось із війни проти України. Що можна сказати про стан путінського режиму на даний момент – після бунту вагнерівців, передачі Україні командирів-азовців, напередодні саміту НАТО? Які варіанти розвитку подій? Портал "Коментарі" із цими питаннями звернувся до експертів.
Путіну та його пропагадистам – кров із носа – треба демонструвати, що консолідація є
Колишній заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій, голова Луганської військово-цивільної адміністрації (2015-2016 роки), керівник та засновник волонтерської групи "Народний тил" Георгій Тука розмірковує так:
"На мій погляд, триває демонстрація слабкості путінського режиму. Черговий штрих до цього портрета навіть не стільки повернення в Україну азовців (хоч і це, звичайно, удар по Кремлю, який вже істерить, що турки порушили домовленості, згідно з якими українські командири мали знаходитися на території Туреччини
до закінчення війни), а – ймовірне усунення голови Генштабу Валерія Герасимова з посади керівника окупаційними військами в Україні. Як пише Daily Mail (офіційно підтвердження поки що немає), новим командувачем окупаційного військового угрупування міг стати генерал-полковник Михайло Теплинський (керівник російськими
повітряно-десантними військами). Якщо інформація підтвердиться, то можна буде констатувати, що Путін піддався на шантаж Пригожина, який вимагав перед своїм бунтом усунення Герасимова та міністра оборони Шойгу".
За словами експерта, він припускав, що згідно з кулуарними домовленостями, Кремль міг піти на такі поступки. Але не так швидко!
"Це все одно, що Путін розписався у власній недієздатності. Що ж ти за "мачо", за "залізний Вова", якщо піддаєшся шантажу людини з кримінальним минулим? Не випадково буквально через день-два після "путчу" Путін розпочав бурхливу показову
громадську діяльність. Зустрічався з військовими, випускниками, "військовими блогерами", мчав до Дагестану, щоб зустрітися із зігнаною масовкою місцевих жителів, приймає в Кремлі дівчинку з того ж Дагестану. Такий сплеск активності обумовлений тим, що Путін намагається продемонструвати, з одного боку, своїм паркетним генералам підтримку суспільства. А з іншого боку – суспільству якусь консолідацію, про яку він говорить чи не в кожному своєму виступі. Знову і знову. Про якусь міфічну консолідацію, яку нібито продемонструвало російське суспільство", – пояснює Георгій Тука.
Але ж нічого подібного не було і немає, наголошує він. Ми бачили цю "консолідацію" на відео в Ростові (де досить тепло приймали вагнерівців), на відео з Челябінська (коли місцеві жителі провели автопробіг на підтримку Пригожина та його банди), у Москві (де кілька хлопців-випускників розгорнули прапори "Вагнера" та скандували на його підтримку).
"Така показова "консолідація" російського суспільства навколо путінського режиму. Тому засновник цього режиму і намагається якимось чином виходити із кризового стану, – зазначає експерт. – Я не бачив інших точок зору, окрім кремлівської пропаганди. Майже всі західні аналітики сходяться на думці, що під час
пригожинського бунту, очевидно, показово вилізла назовні вся недієздатність російського режиму. Включаючи як політичне керівництво (яке самоусунулося практично на добу), так і керівників силових відомств (які практично нічого не робили, щоби зупинити пригожинський бунт). Хоча Путін після припинення заколоту ледь не по п'ять разів на день дякує Росгвардії та Міноборони за "проявлену стійкість і мужність", по суті, ніхто ж особливо не блокував просування банди вагнерівців, – наголошує Георгій Тука. – Але Путіну та його пропагадистам – кров із носа – треба демонструвати, що консолідація є. Інакше руйнується черговий міф - про всенародну любов до Кремля та його мешканців".
Не виключено, що нові спроби переворотів у рф будуть у найближчому майбутньому
Політолог, медіа-експерт Денис Гороховський упевнений, що бунт Пригожина продемонстрував слабкість режиму Путіна.
"Якби не фальстарт заколоту та, відповідно, провальний інформаційний супровід, який не дозволив рознести протестні настрої як серед військових, так і цивільних, то цілком можливо, що Пригожину вдалося б захопити владу в країні. Або мінімум стати "другим після" і "сірим кардиналом Росії", – вважає експерт.
Але, продовжує він, у будь-якому разі, його акція показала, що кремлівський режим боїться будь-яких непокор і не готовий до радикальних рішень.
"Путін, хоч і вишикував жорстку вертикаль влади, але до кінця не довіряє навіть своїм наближеним. Тому й не може вже котрий рік визначитися з наступником. І, цілком імовірно, що в його оточенні періодично починаються розмови про те, що "першому" настав час на спокій, а владу треба брати в свої руки", – зазначає Денис Гороховський.
На його думку, не виключено, що нові спроби переворотів в Росії будуть в найближчому майбутньому.
"Значна частина силового ресурсу Кремля зайнята війною проти України – і не може оперативно повернутися, наприклад, до Москви. А якщо змовники матимуть вплив на регулярну армію, то може виявитися, що накази Кремля просто саботуватимуться, – міркує експерт. – Адже армії навіть не потрібно прямо виступати проти "царя", їм досить просто не поспішати захищати його – і режим впаде у дуже короткий термін"
Кремль зараз гарячково намагається не допустити нових заколотів
Адвокат, кандидат юридичних наук, громадський діяч Сергій Войченко поділився таким коментарем:
"Після бунту вагнерівців стало очевидно, що путінським режимом пішли тріщини. Ми побачили не тільки, що заколоти у рашестані можливі (хоч раніше це важко було уявити), а й що вони залишаються безкарними. Саме безкарність породжує не просто можливість повторення бунту, а й його невідворотність. Путінська влада продемонструвала абсолютну імпотентність. І та сама передача Туреччиною азовців свідчить, що на думку бункерного карлика ніхто більше уваги не звертає. І, швидше за все, зернова угода, яка потребує продовження 17 липня (і яку традиційно погрожує не продовжити
країна-агресор), буде продовжена, незалежно від позиції рашистів".
Важливо й те, зазначає експерт, що останнім часом активізувалося спілкування між американським та турецьким лідером. Він передбачає ймовірність того, що Туреччина отримує певні сигнали щодо її подальшої інтеграції до демократичної спільноти. А також – що слід згортати контакти з путлером та його оточенням.
"Очевидно, що чергові бунти у кац*пстані не за горами. Як і те, що Кремль зараз гарячково намагається цього не допустити. Але лише питання часу, коли розпочнеться парад незалежностей тих республік та регіонів, які зараз перебувають у складі рашистської імперії", – упевнений Сергій Войченко.
Читайте також на порталі "Коментарі" - хто замість Путіна вже може керувати Росією – чому країна-агресор не моноліт.