Чи зміниться Туреччина після відходу Ердогана - чому Анкара швидше за дружбу з РФ, ніж з Європою

Президент Туреччини Реджеп Ердоган намагається вирішувати економічні проблеми в країні перед наміченими на 14 травня виборами (президента та парламенту). Проте довіра до президента падає, про що свідчить відмова повернутися до уряду багаторічного міністра фінансів та віце-прем'єра Мехмета Шимшека. Тим часом сенатор США і голова Комітету із закордонних справ Сенату Боб Менедес розкритикував нинішню турецьку владу за те, що вона купує зброю у Росії, порушує територіальні води та простір інших країн, блокує розширення НАТО (щодо Швеції). Чи вдасться Ердогану й надалі балансувати між Заходом та РФ? Чи вибори можуть вплинути на специфічну позицію Туреччини в російсько-українській війні? Видання "Коментарі" із цими питаннями звернулося до експертів.

Реджеп Таїп Ердоган. Фото: з відкритих джерел

Розраховувати на те, що з відходом Ердогана щось суттєво зміниться, було б нераціональним

Директор Інституту глобальних стратегій Вадим Карасьов так коментує те, що відбувається в Туреччині:

Але навіть якщо Ердогану не вдасться знову стати президентом, навіть якщо до влади прийде опозиція, це не означатиме, що зовнішньополітичний курс Туреччини різко зміниться, вважає Вадим Карасьов.

Тому, продовжує експерт, будь-яке зрушення, крен в один бік, призводить до оголення проблем для Туреччини в інших регіонах.

Але це не означає, наголошує експерт, що наша дипломатія не повинна враховувати можливий фактор приходу нової турецької влади. Політика, зовнішня політика, дипломатія складаються з нюансів, наголошує він. А ці нюанси можуть бути. І можуть якоюсь мірою сприяти тому, що у трикутнику Україна-Росія-Туреччина остання займе більш виважену і проукраїнськішу позицію, підсумовує Вадим Карасьов.

США, звичайно, можуть критикувати Туреччину, але це не допоможе

Голова Українського аналітичного центру економіст Олександр Охріменко зазначає, що Туреччина – дуже специфічна країна. Звідси і її специфічна поведінка, в тому числі в ракурсі російсько-української війни, коли вона нейтральна, але при цьому допомагає і тим, і іншим.

Свою роль, за його словами, відіграє й те, що Туреччина давно стукає у двері ЄС, але їй з низки причин не відкривають.

Ердоган вибудовував досить авторитарне управління

Політтехнолог, партнер SIC Group, голова Інституту демократії та розвитку PolitA та партії "Національна платформа" Катерина Одарченко розмірковує так:

Катерина Одарченко зазначає, що Ердоган вибудовував досить авторитарне управління. І нажив чимало ворогів.

Вона нагадує, що у Туреччині традиційно сильні націоналістичні настрої. При цьому вона намагається бути активним геополітичним гравцем. І фінансування ідеї пантюркізму не тільки в ближньому регіоні, а й у тій же Центральній Азії займає певний час та ресурси. Чим, знову ж таки, задоволені не всі.

Читайте також на порталі "Коментарі" — чи справді у Путіна з'явився наступник – чому переговори Зеленського та Сі вже під питанням.