Чи вдалося США та КНР зняти напругу – як виглядає позиція Пекіна щодо війни в Україні

Держсекретар США провів у Пекіні переговори із вищим керівництвом Китайської Народної Республіки (КНР). Запевняє, що нібито отримав обіцянку, що КНР не надсилатиме військову техніку до Росії. У свою чергу президент Німеччини Франк-Вальтер Штайнмайєр закликав китайського прем'єра Лі Цяна, який прибув з візитом до Берліна, використовувати глобальну політичну вагу КНР та її вплив на Росію для досягнення справедливого миру. Тим часом, у розслідуванні Foreign Policy повідомляється, що Китай, схоже, знав про підготовку повномасштабного вторгнення РФ в Україну, а потім уклав з Москвою контракти перед підвищенням ціни на газ. Що можна сказати про останні дипломатичні маневри КНР та навколо КНР? Чи є ймовірність, що Пекін почне сприяти встановленню справедливого миру в Україні, а не псевдомиру з російських лекал? Видання "Коментарі" із цими питаннями звернулося до експертів.

Блінкен і Сі Цзіньпін. Фото: з відкритих джерел

Для США краще формальний нейтралітет Китаю та його миротворчі зусилля, ніж військово-політичне зближення КНР та РФ

Політолог, політичний консультант Володимир Фесенко впевнений, що візит держсекретаря США до КНР – це не дипломатичні маневри, а спроба зняти надмірно конфліктну напругу у відносинах між цими країнами, які минулого року загострилися через Тайвань і різке посилення геополітичних амбіцій Китаю.

За його словами, для США було б надто ризиковано втягуватися у конфліктне протистояння одночасно і з Росією, і з Китаєм. При цьому бажано не допустити формування прямого військово-політичного союзу між КНР та РФ. А для Китаю, зазначає Володимир Фесенко, надто ризиковано вже зараз йти на системне та гостре військово-політичне протистояння із США та Заходом. Це зруйнує залишки системи економічної глобалізації, вдарить по світовій торгівлі, відповідно створить економічні та соціальні проблеми для Китаю, темпи розвитку якого й так уже знижуються, наголошує політолог.

Такий самий баланс інтересів, наголошує експерт, існує і щодо "миротворчої місії" Китаю по мирному врегулюванні війни між Росією та Україною.

У мирних переговорах щодо завершення війни між Росією та Україною, наголошує він, Китай не гратиме ні на користь Заходу, ні на користь України, ні на користь Росії. Він переслідуватиме свої інтереси.

Але Китаю не дуже вигідна і повна перемога Росії у її нинішній війні з Україною, зазначає Володимир Фесенко. Скоріше, КНР влаштовує послаблення РФ – і посилення її залежності від Китаю.

США, як і ми, зацікавлені, щоб Китай не надавав РФ військову допомогу

Директор Інституту світової політики, політичний експерт, автор книги "Гібридна війна" Євген Магда вважає, що в оцінках візиту Блінкена до Пекіну є низка вимірів.

По-перше, пояснює він, нарешті, цей візит, власне, відбувся. Він кілька разів відкладався через різні інциденти. І взагалі, нагадує експерт, це перший за п'ять років візит американської високопосадової особи до Пекіну. І перший візит представника адміністрації Байдена.

По-друге, продовжує він, очевидно, що США, як і ми, зацікавлені, щоб Китай не надавав РФ військову допомогу. Принаймні на державному рівні. І подаються відповідні сигнали про це, у тому числі використовуючи проблеми, що існують для Пекіна, з Тайванем. Таким чином, пояснює експерт, Вашингтон до певної міри нейтралізує амбіції КНР.

При цьому експерт не очікує, що від одного такого візиту все відразу зміниться у міжнародних відносинах, так само як у відносинах між Вашингтоном та Пекіном.

Китай зацікавлений у тому, щоб війна в Україні тривала максимально довго

Політолог, медіа-експерт Денис Гороховський розмірковує так:

Китай же, зважаючи на все, розглядає росію не скільки як ринок збуту, скільки як вагомий важіль у стримуванні розширення впливу США у світі, зазначає експерт.

Проте, наголошує він, Китай сьогодні не готовий до прямої військової конфронтації з США, тому не варто очікувати від "піднебесної" якихось радикальних дій, у тому числі, наприклад, значної військової підтримки росії.

Читайте також на порталі "Коментарі" — чи реальна загроза застосування Путіним тактичної ядерної зброї: відповідь Джо Байдена.