Головна Новини Світ ЄС Ложечка дьогтю у бочці меду: чим закінчився для України перший день саміту ЄС
commentss НОВИНИ Всі новини

Ложечка дьогтю у бочці меду: чим закінчився для України перший день саміту ЄС

Україні украй важливо отримати фінансово-військову підтримку країн ЄС

15 грудня 2023, 11:25 comments1614
Поділіться публікацією:

Під час першого дня саміту лідерів країн ЄС, незважаючи на опір угорського прем'єра Віктора Орбана, було ухвалено історичне рішення щодо початку переговорів щодо вступу до Євросоюзу України (і Молдови). Втім, Орбан, все ж таки, підклав свиню, заблокувавши бюджетний "мегапакет", в який, серед іншого, було вшито 50 млрд євро на підтримку нашої країни. Експерти оцінили спеціально для видання "Коментарі" результати першого дня саміту.

Ложечка дьогтю у бочці меду: чим закінчився для України перший день саміту ЄС

Саміт лідерів ЄС. Фото: із відкритих джерел

Надії російського керівництва на відмову Україні не справдилися

Народний депутат Верховної Ради VIII скликання, експерт Українського інституту майбутнього Ігор Попов поділився такою думкою:

"У перший день саміту Європейської Ради було ухвалено принципове рішення – відкрити переговори щодо вступу до ЄС з Україною та Молдовою. Ще напередодні саміту та навіть під час його відкриття ніхто не міг гарантувати позитивного голосування. Однак це рішення стало блискучою перемогою української дипломатії та європейських союзників".

Експерт нагадує, що Верховна Рада та уряд ухвалили всі необхідні рішення щодо виконання рекомендацій Єврокомісії. Він наголошує, що президент Зеленський у своєму виступі перед учасниками саміту знайшов правильні аргументи та закликав європейських лідерів до єдності у протидії російській агресії та утвердженні демократичних цінностей. Крім того, лідери угорської спільноти в Україні звернулися до угорського керівництва із проханням не блокувати інтеграцію України до ЄС.

"В результаті Орбан використав процедурну хитрість та вийшов із приміщення під час голосування. Таким чином він не голосував "проти" і тому рішення фактично консенсусне та легітимне", – пояснює Ігор Попов.

Він наголошує, що надії російського керівництва на відмову Україні не справдилися, що викликає обурення та пошук винних за провал російських дипломатів та шпигунів.

"Наразі на порядку денному саміту – виділення фінансової допомоги Україні, фінансування військової допомоги через Європейський фонд миру, а також розробка угоди про гарантії безпеки. На жаль, Орбан блокує ухвалення рішення про фінансовий пакет, до якого входить українське питання. Проте решта 26 країн погодилися з виділенням коштів і знайдуть технічні можливості оформлення цього рішення. На початку січня для цього буде проведено позачергове засідання Європейської Ради. Можливо, що кошти для України виділятимуться через двосторонні угоди чи позабюджетний фонд", – зазначає експерт.

Ігор Попов звертає увагу, що Рада ЄС також погодила 12-й пакет санкцій проти Російської Федерації.

До нього увійдуть обмеження для російських алмазів та зрідженого газу, а також заборона на реекспорт продукції європейського машинобудування до Росії. Це допоможе закрити схеми обходу попередніх санкцій, що виникли останнім часом, пояснює експерт.

"Переговори про членство можуть тривати кілька років. Україна вже сформувала переговорні групи та директиви – і очікує на переговорну рамку з боку ЄС. Це буде великий пакет умов та рекомендацій, а також процедури моніторингу їх виконання. Але слід розуміти, що вчорашнє рішення Європейської Ради має не лише велике політичне значення. Це вплине на поточні відносини України та ЄС, – вважає Ігор Попов. – Ймовірно, буде продовжено режим вільної торгівлі українськими товарами на європейському ринку, працюватиме "транспортне безвіз", а українські громадяни й надалі зможуть мати повний доступ до ринку праці в країнах – членах ЄС".

Завдання ЄС зараз – активніше зайнятися переглядом правил ухвалення рішень

Політолог, партнер міжнародного комунікаційного агентства Good Politics Максим Джигун акцентує, що прийнято найважливіше у довгостроковому, стратегічному вимірі рішення про старт переговорів щодо вступу України до ЄС.

"І воно явно стало несподіванкою з огляду на непробивну позицію угорської влади. Проте Орбана просто випровадили із зали. І відповідне рішення було ухвалено, – зазначає експерт. – Схвалення старту переговорів – це результат десяти років боротьби України за приєднання до ЄС. І у нас справді є привід для радості. Навіть попри те, що результат поки що не фінальний, а лише проміжний (тепер необхідно отримати підтримку від усіх 27 країн-членів Євросоюзу)".

У той же час, продовжує Максим Джигун, на жаль, не вдалося (через позицію все того ж таки Орбана) проголосувати за виділення так потрібних нам коштів. І це проблема.

"Українська держава через російську агресію надзвичайно залежить від зовнішньої підтримки. Її збільшення/зменшення впливає на нашу економічну стабільність, виплати зарплат (передусім бюджетникам), пенсій, відновлювальні роботи", – пояснює політолог.

На його думку, ми опинилися на політичній розтяжці. Ми маємо конфлікти з Угорщиною з низки питань. Але треба якось домовлятися, щоб вона перестала блокувати рішення, необхідні Україні.

"Таке враження, що Орбан, заблокувавши ухвалення рішення, яке б дозволило Україні отримати 50 млрд євро в найближчі чотири роки, заграє зі своїм виборцем, якому обіцяв блокувати початок переговорів про вступ України до ЄС. Однак старт цьому дано. І Орбан вирішив відігратися бодай так, блокуючи фінансову допомогу", – вважає експерт.

При цьому, зазначає він, є надія, що на позачерговому засіданні лідерів ЄС у січні цей пакет буде ухвалено – і Україна отримає необхідні ресурси. Ну, а Орбан, ймовірно, продовжить шантажувати європейські інституції, вибиваючи розморожування додаткових коштів для Угорщини.

"Завдання ЄС зараз – активніше зайнятися переглядом правил ухвалення рішень. Не консенсусним голосуванням, а кваліфікованою більшістю. Для цього потрібно пройти чимало процедурних моментів. Але, схоже, шантаж з боку Орбана (країна якого критично залежить від коштів із бюджету ЄС) підштовхує основних європейських гравців (Німеччина, Франція, Італія – основні донори загальноєвропейського бюджету) до цих реформ усередині Євросоюзу", – резюмує Максим Джигун.

Переговори щодо вступу до ЄС можуть тривати роками

Керуючий партнер "Національної антикризової групи", економічний та політичний експерт Тарас Загородній вважає дуже позитивним, що ухвалено рішення про початок переговорів щодо вступу України до ЄС. Але, наголошує він, зараз нам потрібні практичні речі.

"Це і пролонгація договору про доступ українських товарів та послуг на європейський ринок (бажано на п'ять років, але якщо продовжуватимуть по році – теж добре). І одержання допомоги всіх видів. І гарантії безпеки", – пояснює експерт.

За його словами, переговори про вступ можуть тривати роками, навіть десятиліттями. З низки причин.

"Вступ кожної нової країни зі слабкою економікою (як ми) – це автоматичне скорочення допомоги із загальноєвропейського бюджету іншим країнам. Тому що гроші підуть на підтягування до стандартів ЄС нового члена. До того ж, Україна почне витісняти з низки сегментів ринку тих, хто їх займає зараз (йдеться насамперед про Угорщину, Словаччину, Румунію, Польщу). Ми вже бачили, до яких це призводить проблем, щодо ситуації з тими самими аграріями, перевізниками. Плюс – поява України в ЄС змінить політичний баланс, посиливши позиції Східної Європи. Що не дуже тішить країни Західної Європи", – розповідає Тарас Загородній.

Але, наголошує він, зараз для нас основне – фінансово-воєнна підтримка, а також гарантії безпеки.

Читайте також на порталі "Коментарі" – ще залишається шанс: яке рішення ухвалив Сенат щодо допомоги Україні.




Читайте Comments.ua в Google News
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.

Новини